Постанова № 72963573, 20.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/12466/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Дробот М.Ю.,

за участю:

представника відповідача - Поповича Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (Головуючий суддя: Рейті С.І., 14 год. 40 хв. м.Ужгород) у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Закарпатський обласний військовий комісаріат про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Закарпатський обласний військовий комісаріат, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати рішення від 12.08.2016 року МО України в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про повернення заяви та доданих документів на виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 після встановлення йому інвалідності війни ІІІ групи 23.03.2015 року - незаконним та стягнути з МО України на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 182700 грн., з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08.06.2016 року позивач звернувся до Закарпатського обласного військового комісаріату із заявою про розгляд його документів, щодо виплати йому одноразової грошової допомоги. Листом від 21.04.2017 року № 2348, позивачу була надана відповідь про те, що згідно витягу з протоколу № 58 від 12.08.2016 року засідання Комісії МО документи позивача повернуті до Закарпатського ОВК з причин відсутності документа, що свідчить про причину та обставини поранення, не зважаючи на те, що позивачем до вищезгаданої заяви була надана копія висновку спеціаліста Закарпатського обласного бюро судово - медичної експертизи № 72 від 03.10.2014 року про обставини поранення його під час військової служби в ДРА.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року, - позов задоволено частково.

Визнано протиправним повернення ОСОБА_2 заяви та доданих документів на виплату одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України, в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Зобов'язано Міністерство оборони України, в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 8 червня 2016 року про виплату йому одноразової грошової допомоги.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах в період з 18.10.1983 року по 23.10.1985 року, з них: з 24.04.1984 року по 23.04.1984 року - в складі в/ч пп. 51931 ДРА, де брав участь в бойових діях.

23.03.2015 року рішенням Закарпатської обласної контрольної МСЕК позивачу встановлена ІІІ група інваліда війни згідно отриманого поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивач звернувся до Закарпатського ОВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, а Закарпатським ОВК, висновком від 29.06.2016 року № 4778, заяву було направлено до комісії МО України, для її подальшого розгляду.

Листом від 21.04.2017 року № 2348 Закарпатським обласним військовим комісаріатом була надана відповідь про те, що згідно витягу з протоколу № 58 від 12.08.2016 року засідання Комісії МО документи позивача повернуті до Закарпатського ОВК з причин відсутності документа, що свідчать про причину та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Згідно із п. б ч. 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Згідно з п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: 1) військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;

Рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю військовослужбовців приймає головний розпорядник коштів, у даному випадку МО України, після отримання відповідного висновку із визначеним переліком документів, необхідних для призначення виплати.

З метою виконання Міністром оборони України положень ст.162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, наказом МО України "Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби" від 12.04.2007 року за № 168 призначена постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. До складу даної комісії входить заступник Міністра оборони України та 8 керівників структурних підрозділів Міністерства оборони України. Тобто, розгляд питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності у Міністерстві оборони України розглядається та приймається комісією.

Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12.08.2016 року № 58, комісією розглянуто подані, в тому числі позивачем, документи, та комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Верховний Суд України в постановах від 18.03.2014 (справа № 21-11а14) та від 22.04.2014 (справа № 21-484а13) сформулював правову позицію у подібних правовідносинах, згідно з якою підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання.

Поряд з цим слід зазначити, що з вказаного протоколу та матеріалів справи не вбачається прийняття комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, а є лише дія чи факт направлення документів що розглядались на доопрацювання. Натомість, повернення заяви військовослужбовця без її позитивного чи негативного розгляду, діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством України не передбачалось.

Отже, в даному випадку присутня наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним повернення ОСОБА_2 заяви та доданих документів на виплату одноразової грошової допомоги МО України, в особі Комісії МО.

Також, з врахуванням ч. 2 ст. 11 КАС України, необхідним та достатнім заходом для належного захисту прав позивача є зобов'язання МО України, в особі Комісії МО, повторно, розглянути заяву ОСОБА_2 від 8 червня 2016 року про виплату йому одноразової грошової допомоги.

Поряд з цим, позовні вимоги про стягнення з МО України на користь ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги не підлягають задоволенню, оскільки суд не вправі своїм рішенням підміняти рішення органів державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, визначення суми стягнення на користь позивача за рішенням суду - є формою втручання суду у виключні (дискреційні) повноваження апелянта та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.316 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ч.1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі №807/727/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Гулид судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 26.03.2018 року