Постанова № 72962633, 20.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8710/16 Суддя першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни на постановлену у порядку письмового провадження ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київхліб» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю «Баско 94», публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій, скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року публічне акціонерне товариство «Київхліб» (далі - Позивач, ПАТ «Київхліб») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, у подальшому заміненого на належного відповідача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича (далі - Відповідач, Уповноважена особа), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

1) визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо повідомлення та визнання нікчемними:

- правочинів щодо переказів коштів в якості позик, здійснених ПАТ «КБ «Хрещатик» 04.04.2016 року за договорами позик, укладеними 04.04.2016 року ПАТ «Київхліб» з ОСОБА_4 (договір позики № 040416-1) та з ОСОБА_3 (договір № 040416-2) з рахунків № НОМЕР_1 (ОСОБА_3.), № НОМЕР_2 (ОСОБА_4.) на рахунок № НОМЕР_3 (ПАТ «Київхліб»);

- правочину щодо переказу ПАТ «КБ «Хрещатик» коштів в якості позики, проведеного 04.04.2016 року за договором позики, укладеного 04.04.2016 року між ПАТ «Київхліб» та TOB «Баско 94» (договір позики № 04/04/2015);

- правочинів щодо переказів коштів ПАТ «Київхліб» (з рахунку № НОМЕР_3), які здійснені ПАТ «КБ «Хрещатик» 04.04.2016 року на погашення кредиту згідно з кредитним договором № 7-47/1-10/3 від 24.11.2010 року (рахунок № НОМЕР_4), на погашення кредиту згідно з кредитним договором № 23-47/1-09/4 від 14.06.2013 року (рахунок № НОМЕР_5), на погашення відсотків за користування кредитом за 04.04.2016 (рахунок № НОМЕР_6), на погашення кредиту згідно з кредитним договором № 7-47/1-10/1 від 25.03.2010 року (рахунок № НОМЕР_7), на сплату відсотків за кредитним договором № 7-47/1-10/3 від 24.11.2010 року (рахунок № НОМЕР_8) в частині перерахування на суму 11 303 348,00 грн.;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої щодо повідомлення та визнання нікчемними:

- правочинів щодо переказів коштів в якості позик, здійснених ПАТ «КБ «Хрещатик» 04.04.2016 року за договорами позик, укладеними 04.04.2016 року ПАТ «Київхліб» з ОСОБА_4 (договір позики № 040416-1) та з ОСОБА_3 (договір № 040416-2) з рахунків № НОМЕР_1 (ОСОБА_3.), № НОМЕР_2 (ОСОБА_4.) на рахунок № НОМЕР_3 (ПАТ «Київхліб»);

- правочину щодо переказу ПАТ «КБ «Хрещатик» коштів в якості позики, проведеного 04.04.2016 року за договором позики, укладеного 04.04.2016 року між ПАТ «Київхліб» та TOB «Баско 94» (договір позики № 04/04/2015);

- правочинів щодо переказів коштів ПАТ «Київхліб» (з рахунку № НОМЕР_3), які здійснені ПАТ «КБ «Хрещатик» 04.04.2016 року на погашення кредиту згідно з кредитним договором № 7-47/1-10/3 від 24.11.2010 року (рахунок № НОМЕР_4), на погашення кредиту згідно з кредитним договором № 23-47/1-09/4 від 14.06.2013 року (рахунок № НОМЕР_5), на погашення відсотків за користування кредитом за 04.04.2016 року (рахунок № НОМЕР_6), на погашення кредиту згідно з кредитним договором № 7-47/1-10/1 від 25.03.2010 року (рахунок № НОМЕР_7), на сплату відсотків за кредитним договором № 7-47/1-10/3 від 24.11.2010 року (рахунок № НОМЕР_8) в частині перерахування на суму 11 303 348,00 грн.;

3) зобов'язати Уповноважену особу відновити становище, яке існувало до прийняття рішення про нікчемність правочинів згідно з повідомленням про нікчемність правочинів Уповноваженої особи за № 20/2570 від 23.05.2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016 року в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено: ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, Третя особа-1), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, Третя особа-2), товариство з обмеженою відповідальністю «Баско 94» (далі - ТОВ «Баско 94», Третя особа-3), публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - ПАТ «КБ «Хрещатик», Третя особа-4).

Протокольною ухвалою суду першої інстанції від 28.09.2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, Третя особа-5).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2016 року позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи, оформлене у вигляді протоколу № 12 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 42 від 11.04.2016 року від « 20» травня 2016 року в окремих його частинах, а саме:

« 52) Правочини щодо переказів коштів в якості позик, здійснені банком 04.04.2016 за договорами позики укладеними 04.04.2016 ПАТ «Київхліб» з ОСОБА_4 (договір позики № 040416-1) та з ОСОБА_3 (договір № 040416-2) з рахунків № НОМЕР_1 (ОСОБА_3.), № НОМЕР_2 (ОСОБА_4.) на рахунок № НОМЕР_3 (ПАТ «Київхліб»). Правочини щодо переказу банком коштів в якості позики, здійсненої банком 04.04.2016 за договором позики укладеним 04.04.2016 ПАТ «Київхліб» та TOB «Баско 94» (договір позики № 04/04/2015)»;

« 2. Правочини щодо переказів ПАТ «Київхліб» (з рахунку № НОМЕР_3), які здійснені банком 04.04.2016 на погашення кредиту згідно з кредитним договором № 7-47/1-10/3 від 24.11.2010 (рахунок № НОМЕР_4), на погашення кредиту згідно з кредитним договором № 23-47/1-09/4 від 14.06.2013 (рахунок № НОМЕР_5), на погашення відсотків за користування кредитом за 04.2016 (рахунок № НОМЕР_6), на погашення кредиту згідно з кредитним договором № 7-47/1-10/1 від 25.03.2010 (рахунок № НОМЕР_7), на сплату відсотків за кредитним договором № 7-47/1-10/3 від 24.11.2010 (рахунок № НОМЕР_8) в частині перерахування на суму 11 303 348 грн. містять передбачені чинним законодавством ознаки нікчемності правочинів.».

« 4. Доручити Комерційному центру та операційному департаменту здійснити дії щодо:

4.1. поновлення у бухгалтерському обліку Банку за рахунками для обліку кредитів (кредитної заборгованості ПАТ «Київхліб» за кредитними договорами № 23-47/1-09/4 від 14.06.2013, № 7-47/1-10/1 від 25.03.2010, № 7-47/1-10/3 від 24.11.2010 (зі змінами та доповненнями).

4.2. відновлення нарахування (процентів за користування кредитом за договорами (на суму основної заборгованості за кредитом, погашеної поручителем та поновленої у обліку згідно п. 4.1. цього Протоколу) у розмірах та спосіб, передбаченими кредитними договорами № 23-47/1-09/4 від 14.06.2013, № 7-47/1-10/1 від 25.03.2010, № 7-47/1-10/3 від 24.11.2010, укладеними з ПАТ «Київхліб».»;

- зобов'язано Уповноважену особу відновити становище, яке існувало до прийняття рішення про нікчемність правочинів згідно з повідомленням про нікчемність правочинів Уповноваженої особи за № 20/2570 від 23.05.2016 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог та ухвалено в указаній частині нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2016 року.

21.07.2017 року представником ПАТ «Київхліб» отримано виконавчі листи у даній справі.

У серпні 2017 року Уповноважена особа звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2017 року ВП №54376417 шляхом визначення дій, які зобов'язана вчинити Уповноважена особа та визначення документів, які підтверджують виконання рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 року у задоволення заяви про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту поданої заяви не вбачається, у чому саме полягають обставини, які ускладнюють виконання судового рішення; не обґрунтовано підстави звернення із вказаною заявою та не зазначено підстави зміни порядку виконання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для подальшого вирішення питання щодо розгляду заяви про встановлення чи зміну порядку і способу виконання постанови Окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року у справі №826/8710/16. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, наголошуючи, що, по-перше, Уповноважена особа не приймає рішення про визнання правочинів нікчемними, а лише здійснює їх виявлення, по-друге, незрозуміло, яке саме становище Уповноваженій особі необхідно відновити, по-третє, відсутній механізм виконання судового рішення, адже неможливо встановити, які документи повинні бути надані на підтвердження його виконання, по-четверте, законодавством не передбачено можливості зменшення ліквідаційної маси на підставі рішення суду.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 14.03.2018 року, а також призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.03.2018 року.

У межах встановленого ухвалою суду строку відзиву (відзивів) на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшло.

У судовому засіданні представник Апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив її задовольнити повністю.

Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав відповідності рішення суду першої інстанції вимогам матеріального та процесуального права.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.

Як було встановлено раніше, відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з того, що відсутні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, не вмотивовано підстави для такого звернення.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

За правилами ч. 1 ст. 263 КАС України у редакції, яка була чинною на момент подання до суду першої інстанції заяви, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України у чинній редакції, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зі змісту обох редакцій процесуального закону вбачається, що обов'язковою умовою прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу чи порядку виконання судового рішення є існування обставин, які об'єктивно істотно ускладнюють або взагалі унеможливлюють виконання судового рішення.

Разом з тим, як вірно підкреслив суд першої інстанції, Відповідачем не було обґрунтовано існування обставин, які ускладнюють виконання постанови від 21.11.2016 року або роблять його неможливим.

Твердження Апелянта про те, що Уповноважена особа не приймає рішення про визнання правочинів нікчемними, а лише здійснює їх виявлення, судовою колегією в якості підстави для встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення оцінюється критично, оскільки незгода з мотивувальною частиною судового рішення та висновками суду є підставою для його оскарження в установленому процесуальним законом порядку.

Оцінюючи посилання Апелянта на те, що неможливо встановити, які документи повинні бути надані на підтвердження його виконання судом першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що такі документи повинні підтверджувати відновлення становища, яке існувало до прийняття рішення про нікчемність правочинів згідно з повідомленням про нікчемність правочинів Уповноваженої особи за № 20/2570 від 23.05.2016 року. Разом з тим, роз'яснення сторонам положень норм матеріального права в частині встановлення переліку документів, якими підтверджується виконання судового рішення, не охоплюється повноваженнями адміністративних судів і не відноситься до визначення судом способу виконання судового рішення.

Викладені в апеляційній скарзі Уповноваженої особи доводи про те, що законодавством не передбачено можливості зменшення ліквідаційної маси на підставі рішення суду, судова колегія вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, прийшовши до висновку про необґрунтованість заяви про роз'яснення рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 378 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Славкіної Марини Анатоліївни на постановлену у порядку письмового провадження ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київхліб» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю «Баско 94», публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій, скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено « 22» березня 2018 року.