Постанова № 72962627, 22.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3519/17 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представників відповідача: Лабутіної О.А., Красновид Н.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (повний текст рішення виготовлено 25.12.2017) у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Київській області, третя особа: Головне управління Національної поліції у Київській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління поліції охорони в Київській області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії посадових осіб Управління поліції охорони в Київській області про відмову включити ОСОБА_2 в наказ по Управлінню поліції охорони в Київській області неправомірними;

- зобов'язати Управління поліції охорони в Київській області включити в наказ по Управлінню поліції охорони в Київській області як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в травні 1986 року ОСОБА_2 разом з особовим складом відділу позавідомчої охорони при МВС УВС Київської області був направлений до м. Прип'ять, де приймав участь в охороні громадського порядку.

В період з 03.05.1986 року по 06.05.1986 року позивач перебував у м. Прип'ять та в подальшому отримав статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, про видано відповідне посвідчення 10.01.1992.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року по справі № 810/3892/13-а позов ОСОБА_2 до Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, третя особа ГУ МВС України в Київській області задоволено. Визнано протиправними дії Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту) та зобов'язано Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області видати ОСОБА_2 довідку про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Підставою для звернення до суду у справі № 810/3892/13-а ОСОБА_2 зазначив ту обставину, що відповідачем було безпідставно відмовлено йому у наданні довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження через відсутність прізвища позивача у списках наказів Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області по особовому складу за 1986 рік.

У постанові по справі 810/3892/13-а було встановлено, що ОСОБА_2 значиться у списку особового складу ОВО Білоцерківського МВВС, які брали участь у виконанні спецзаходів у м. Прип'ять з 26.04.1986 по 26.05.1986, що був підписаний начальником Білоцерківського МВВС підполковником міліції ОСОБА_5

У вказаному судовому рішенні суд дійшов висновку про підтвердження факту участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 03.05.1986 по 26.05.1986.

У подальшому Комісія Київської обласної державної адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження 1986 р. видала позивачу нове посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На виконання вищевказаного судового рішення Управління поліції охорони в Київській області (правонаступник Управління Державної служби охорони) надали ОСОБА_2 довідку за №Г-127 від 31.07.2017, в якій зазначалось, що ОСОБА_2 перебуваючи на посаді міліціонера відділу позавідомчої охорони при Білоцерківському МВВС у званні сержанта міліції приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03 до 16 травня 1986 року в м. Прип'ять.

Крім цього, було видано маршрутний лист від 25.02.2016 року за №9-42, в якому зазначалось, що сержант міліції ОСОБА_2 при участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС знаходився в 30-ти кілометровій зоні (зоні відчуження) 14 днів з 03.05.2016 по 16.05.1986 на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 №810/3892/13-а.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно зазначив в графі «№ і дата наказу МВС, ГУМВС, УДСО, військової частини» підставу, а саме «постанова Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 №810/3892/13-а», у зв'язку з чим звернувся до Управління поліції охорони в Київській області із заявою щодо проведення по управлінню рішення Комісії при Київській облдержадміністрації зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Листом відповідача від 27.09.2017 року позивачу було відмовлено у задоволенні його звернення, та зазначено: «участь особового складу управління позавідомчої охорони при УВС виконкому Київської обласної ради народних депутатів та інших органів і підрозділів УВС у заходах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджувалась наказами УВС «Про виплату кратних окладів особовому складу, який брав участь у заходах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Додатками до цих наказів є списки із зазначенням інформації про співробітників, населені пункти зони відчуження та кількість днів несення служби. На жаль, перевіркою зазначених списків, копії яких зберігаються в УПО Київської області, Вашого прізвища не виявлено.

Зміни та доповнення до зазначених наказів УВС проводилися наказами ГУМВС України в Київській області, як правонаступником УВС виконкому Київської обласної ради народних депутатів на підставі відповідних судових рішень».

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Управління поліції охорони в Київській області не має повноважень на внесення змін до вищезазначених наказів.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч. 2 цієї статті захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, невключення Управлінням поліції охорони в Київській області ОСОБА_2 в наказ по Управлінню поліції охорони в Київській області було підставою для відмови у видачі позивача посвідчення ліквідатора наслідків аварі на ЧАЕС.

Проте, станом на час вирішення даної справи, таке посвідчення ОСОБА_2 видано, що визнається учасниками справи, а тому права позивача у спірних правовідносинах не порушені.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст постанови складено 22.03.2018