Постанова № 72962603, 23.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 742/3650/17 Суддя (судді) першої інстанції: Бездідько В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України, у якому просив визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», незаконними та зобов'язати відповідача перерахувати його пенсію із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % та встановити доплату за понаднормований стаж в розмірі 1% від мінімальної пенсії 1452 грн. за кожний рік з моменту її призначення, тобто з 13.10.2017 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що пунктом 4.4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35 %. Також, позивач зазначає, що, ураховуючи п. 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищень пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII, доплата за понаднормовий стаж відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинна становити 101,64 грн.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду умотивовано тим, що відповідачем правомірно, у відповідності до чинного законодавства призначено позивачу пенсію.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що мотиви суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні його позову є необґрунтованими та незрозумілими. Зокрема, позивач зазначає, що за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше, тому до нього повинні бути застосовані положення пункту 4.4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Окрім того, скаржник посилається на те, що виходячи із змісту постанови місцевого суду, питання щодо визначення доплати за понаднормований стаж відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» судом не розглядалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що з 03 квітня 2000 року позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 13 жовтня 2017 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

18 жовтня 2017 року позивач звернувся до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України із заявою, у якій просив надати відомості про повний розрахунок його пенсії, страхового стажу та заробітної плати, з якої вона розрахована, та застосувати при розрахунку пенсії коефіцієнт оцінки страхового стажу 1,35.

Листом відповідача від 01.11.2017 року №138/10/Н-3 позивача було повідомлено про розмір його пенсії, а також зазначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки страхового стажу в розмірі 1%.

Уважаючи дії відповідача щодо відмови у здійсненні йому перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи оцінку правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до п. 4.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Згідно з ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Поряд з цим, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Відповідно до п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку,що величина оцінки одного року страхового стажу повинна застосовуватись в розмірі 1,35 %, оскільки у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, ураховуючи, що пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу призначена вперше 13.10.2017, тому відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин положення ч.3 ст.45 цього Закону.

Також, колегія суддів ураховує, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком.

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIIIустановлено, що з 1 жовтня 2017 року до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 1 грудня 2017 року та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Таким чином, з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік», мінімальний розмір пенсії з 01 жовтня 2017 року становить 1452 грн. (1373 грн. + 79 грн.), а доплата позивачу за понаднормовий стаж має складати 101, 64 грн. (1452 х 7%).

Натомість, як убачається із матеріалів справи, відповідачем нараховується та виплачується доплата позивачу за 7 років понад нормованого стажу роботи у розмірі 75,18 грн.

Проте, судом першої інстанції не досліджено дані обставини, не надано їм належної правової оцінки, внаслідок чого суд дійшов передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідачем, усупереч вимогам ст. 77 КАС України, не доведено правомірності своїх дій та не спростовано доводи позивача про протиправність таких.

При цьому, колегія суддів уважає, що належним способом захисту позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок такої із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1, 35 % та доплатою за понаднормовий стаж в розмірі 1 % від мінімального розміру пенсії, ураховуючи п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, за кожний рік, з 13 жовтня 2017 року.

Разом із тим, зазначення в резолютивній частині судового рішення конкретного розміру доплати за понаднормовий стаж та розміру мінімальної пенсії, з якої він має розраховуватися, в даному випадку є недоцільним, позаяк мінімальний розмір пенсії не є сталою величиною і може змінюватися згідно вимог Закону.

Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.159 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом п.3 ч.1 ст.163 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) у мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.

У мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

Згідно з ч.1 ст.138 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

В пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення "Руїз Торійа проти Іспанії" від 09.12.1994р.). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (cf."Дюлоранс проти Франції", п.34553/97, п.33, від 21.03.2000р.; "Донадзе проти Грузії", n 74644/01, пп.32 et 35, від 07.03.2006р.).

Окрім того, Європейський суд з прав людини у п.23 та п.25 рішення "Проніна проти України" від 18.07.2006р. вказав, що суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень за аргументами, які сторона може представити в суд, та проаналізувати позов з точки зору цих аргументів.

Натомість, в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного перегляду, відсутні будь-які мотивування щодо відхилення доводів позивача на підтвердження позовних вимог. До того ж, взагалі не наведено жодної норми права з якої виходив суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо збільшення позивачу доплати за понаднормовий стаж роботи.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, прийнятій з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Окрім того, як убачається із матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги позивачем не було надано доказів сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З урахуванням викладеного, а також вимог Закону України «Про судовий збір» за рахунок бюджетних асигнувань Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області підлягає стягненню до Державного бюджету України сума судового збору у розмірі 150% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, яка становить 960 грн.

Керуючись статтями 34, 139, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2017 року скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити дії Чернігівської області - задовольнити.

Визнати дії Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 протиправними.

Зобов'язати Прилуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1, 35 % та доплатою за понаднормовий стаж в розмірі 1 % від мінімального розміру пенсії, ураховуючи п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, за кожний рік, з 13 жовтня 2017 року.

Стягнути до Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960 грн. (дев'ятсот шістдесят грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко(Повний текст постанови складений 23 березня 2018 року.)