Постанова № 72962326, 22.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 рокусправа № П/811/1786/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді-доповідача Чередниченка В.Є.

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року (суддя Пасічник Ю.П., м. Кропивницький) у справі № П/811/1786/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екостайл» 24 жовтня 2017 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, згідно з яким, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17 липня 2017 року №0019241205.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане рішення повинно бути скасоване, оскільки воно прийнято з порушенням норм чинного законодавства. Так оскаржуване рішення не містить сум податкових накладних, що призводить до неможливості перевірки правильності нарахування штрафних санкцій. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Сплата вказаної суми податку може призвести до несвоєчасності виплати заробітної плати працівникам, а також до збоїв у роботі підприємства. Встановлення такого порядку фінансування суперечить чинному законодавству, та загальним принципам господарювання.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки позивачем недотримано граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Водночас позивачем не надано пояснень та їх документального підтвердження щодо причин порушення термінів реєстрації податкових накладних. Доводи, викладені в позові, жодним чином не спростовують правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.

В апеляційній скарзі повторно відтворює зміст аргументів викладених в позовній заяві про те, що оскаржуване рішення відповідача не містить сум податкових накладних, що призводить до неможливості перевірки правильності нарахування штрафних санкцій; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Зазначає про необхідність застосування до спірних відносин частини 1 статті 58 Конституції України.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач, зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 03.07.2017 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача щодо питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, за результатами якої складено акт №112/11-28-12-05/38852421, висновками якого є порушення позивачем вимог п.201.10. ст. 201 ПК України (а.с.10-16).

На підставі акта перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.17), яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних в сумі 109838,80 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 14 зазначеної статті передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Крім того, цим пунктом передбачено, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

При цьому пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Отже, зазначеними нормами права, зокрема, визначено обов'язок платника в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відповідальність за невиконання таких дій.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи 03.07.2017 року ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Екостайл" щодо питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, за результатами якої складено акт №112/11-28-12-05/38852421, висновками якого є порушення вимог п.201.10. ст. 201 ПК України (а.с.10-16).

Позивачем не надано пояснень та їх документального підтвердження щодо причин порушення термінів реєстрації податкових накладних. Доводи, викладені в позові, жодним чином не спростовують зазначені висновки.

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача, вчиненні на підставі та у спосіб, що передбачені нормами ПКУ, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Проте, суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою та не надав оцінки аргументам позивача щодо відсутності в оскаржуваному рішенні сум податкових накладних, що призводить до неможливості перевірки правильності нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 9 Наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (далі - Порядок №1204) (в редакції на час виникнення спірних відносин - 17.07.2017 року) до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Між тим, при досліджені оскарженого податкового повідомлення-рішення судом апеляційної інстанції встановлено відсутність в ньому сум податкових накладних, щодо яких застосовується штраф. Отже вимоги Порядку № 1204 відповідачем не виконано, що призвело до порушення прав позивача на перевірку правильності нарахування штрафних санкцій.

При цьому доказів наявності такого розрахунку штрафних санкцій до оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідачем на вимогу суду не надано. Наданий суду розрахунок штрафних санкцій до акту перевірки від 03.07.2017 року №112/11-28-12-05/38852421 не є належним розрахунком до оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідача від 17 липня 2017 року №0019241205.

При цьому, посилання позивача на ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки спеціальними нормами податкового законодавства передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача, з посиланням на частину 1 статті 58 Конституції України, про помилкове застосування відповідачем та судом першої інстанції норм податкового законодавства, які на момент виникнення та закінчення спірних відносин, ще не набрали чинності, оскільки спірні відносини між сторонами вирішено на підставі діючих на час їх виникнення та закінчення норм податкового законодавства.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вказаний обов'язок відповідач не виконав.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 3459,92 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову та апеляційної скарги, виходячи з розрахунку 1647,57 грн. + 1812,35 грн. = 3459,92 грн. (т. 1 а.с.2,т.2 а.с.58).

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови, якою позов слід задовольнити повністю.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, пунктом 4 частини 1 статті 317, статтями 321, 322, 327, 328 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № П/811/1786/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 17 липня 2017 року №0019241205.

Стягнути з Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» за рахунок бюджетних асигнувань в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 3459,92 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять грн. 92 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Дата прийняття постанови 22 березня 2018 року.

Повне судове рішення складено 26 березня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко