Постанова № 72961615, 26.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/143/18 26.03.2018

Провадження №33/784/131/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого - судді Ямкової О.О.

за участю:

секретаря Тищенка Л.С.

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Гречаної Є.Й.

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2018 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 22 грудня 2017 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «DAF XF 950/430», державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом CODER S338YD5SP, державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись в місті Вознесенськ по автодорозі по вул. Київська, що має дві смуги руху в одному напрямку в лівій смузі, перед початком здійснення маневру перестроювання в праву смугу руху не впевнився в безпеці свого маневру та допустив зіткнення з транспортним засобом HUNDAI Tucson, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, що рухався в правій смузі руху, внаслідок чого завдав автомобілям механічні пошкодження. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1. ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову.

Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам, які мають значення для справи.

На його думку суд не врахував той факт, що водій автомобілю HUNDAI Tucson не встиг звершити маневр перестроювання з правої в ліву смугу руху та зачепив лівим боком за правий край переднього бамперу автомобілю «DAF XF 950/430», внаслідок чого потерпілого розвернуло на зустрічну смугу руху.

Також суд не звернув увагу на те, що в схемі до протоколу не зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів, тому пояснення свідків є єдиним доказом того, що зіткнення відбулося на лівій смузі дороги.

Вважає, що ДТП відбулося з вини іншого водія, який обганяв автомобіль під його управлінням з правого боку.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, пояснення потерпілого ОСОБА_5 та його представника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Тому як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, в обґрунтування своїх висновків суд вірно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №384066 від 22 грудня 2017 року, складену до нього схему, а також на інші письмові докази, які ним були досліджені належним чином, та перевірені судом апеляційної інстанції.

З письмових пояснень потерпілого ОСОБА_3, наданих безпосередньо при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, та підтверджених у судах першої та апеляційної інстанцій, слідує, що він їхав по автодорозі - вулиця Київська в місті Вознесенську по правій смузі руху, аж раптом, автомобіль «DAF XF 950/430» прийняв вправо. Через високий бордюр йому було нікуди зміститись задля уникнення зіткнення і тому він почав набирати швидкість для обгону вантажного автомобіля, але відбулося ДТП з вини водія ОСОБА_1, та його транспортному засобу заподіяні механічні пошкодження.

Такі пояснення потерпілого повністю співпадають з даними щодо дорожньої обстановки на момент вчинення ДТП, яка відображена у схемі (а.с.2).

За схемою огляду місця ДТП зіткнення відбулося на правій крайній смузі руху автомобілів, яке знаходилося на відстані меншої, ніж гальмівний шлях в 10,4м, від правого боку напівпричепу, та посередині відстані від правого заднього колеса напівпричепу, яке складало 2,3м до бордюру правої проїзної частини. Має місце гальмівний шлях, який йде від заднього правого колеса напівпричепу, а дорога в одному напрямку руху складає 6,8м, та розділена на дві полоси одного напрямку руху, кожна по 3,4м.

Схема ДТП підписана особою, яка притягнута до адмінвідповідальності, потерпілим, понятими ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Зауважень при її складанні та визначенні місця зіткнення водіями не надано.

Вказані обставини підтверджені понятим ОСОБА_7, який був допитаний у якості свідка в суді першої інстанції та пояснив, що автомобілі рухались в одному напрямку паралельно в правій та лівій смугах руху, потім автомобіль «DAF XF 950/430» почав зміщуватись в праву смугу руху, а автомобіль «HUNDAI Tucson», якого вантажний автомобіль почав притискати, розпочав прискорення. Самого моменту зіткнення він не бачив, оскільки відволікся, але у подальшому був запрошений представниками поліції та брав участь у складенні схеми, де побачив гальмівний шлях напівпричепу та місце зіткнення з осипом пластмаси.

Такі показання свідка ОСОБА_7, пояснення потерпілого ОСОБА_3 узгоджуються з даними щодо характеру ушкоджень транспортних засобів, а саме:

- у автомобіля «HUNDAI Tucson», мали місце пошкодження: деформовано та пошкоджено задню ліву частину та задній бампер транспортного засобу;

- у автомобіля «DAF XF 950/430» такі як: деформовано та пошкоджено передню та праву частину транспортного засобу. Пошкоджень напрівпричепу не виявлено.

За наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зіткнення транспортних засобів сталося передньою правою частиною автомобіля «DAF XF 950/430» та задньою лівою частиною автомобіля «HUNDAI Tucson», яке за схемою ДТП відбулося на правій смузі руху ближче до правої крайньої межі смуги, на відстані, яка складає половину від позначки 2,3м (відстань від межі до заднього колеса напівпричепу), тобто 1,15м.

Тому місцевий суд обґрунтовано критично поставився до показань свідка ОСОБА_8 в частині руху вантажного автомобіля по правій смузі та здійснення ним маневру в ліву смугу руху.

Вказаний свідок спільно працює з ОСОБА_1, знаходився в автомобілі «DAF XF 950/430», але не бачив руху автомобіля «HUNDAI Tucson» і при його наближенні повідомив про це водія ОСОБА_1.

В той же час свідок не зміг усунути суперечність своїх показів з даними схеми ДТП, а саме можливістю проїзду автомобіля потерпілого між правим бордюром і вантажним автомобілем, який за його твердженнями рухався у правій смузі та зміщався у ліву, а також відсутність пошкоджень напівпричепу та лівої передньої частини автомобіля «HUNDAI Tucson». Такі суперечності у показах свідка ОСОБА_8 роблять їх неспроможними в якості доказу на підтвердження невинуватості ОСОБА_1.

Відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Тому проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно надав оцінку поясненням правопорушника, за якими він проявив неуважність, не слідкував за обстановкою на дорозі, та при перестроюванні не переконався у безпеці свого маневру, а також не навів належних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що зіткнення сталося не при обставинах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а на лівій смузі дороги. Не усунув суперечності в своїх поясненнях та показах свідка ОСОБА_8, які є неспроможними для підтвердження обставин руху автомобіля потерпілого у правій частині смуги руху та тією, невеликою відстанню між самим вантажним автомобілем, який рухався в тій же смузі, та бордюром, що при відповідній ширині автомобіля «HUNDAI Tucson» виключає можливість зіткнення, визначеного у схемі ДТП, за визначених ОСОБА_1 обставин.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Тому прийняте суддею рішення є законним та не підлягає скасуванню, про що просить апелянт.

Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, а вид стягнення та розмір штрафу визначений відповідно до санкції ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2018 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Ямкова