Постанова № 72961380, 21.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2018 р. Справа№ 910/16476/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Жук Г.А.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 (повний текст складено 26.12.2017) по справі №910/16476/17 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор"

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" про розірвання договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що в порушення п.п. 2.2, 2.4, 3.3, 5.2 Договору №1637дп від 10.12.2004 року, умов додаткової угоди №5 до Договору Виконавцю (позивачу) не передано уточнені відомості покупних виробів МПРГ-1М; не перераховано аванс у розмірі, встановленому п. 3.3 Договору, не забезпечено поставку комплектуючих, без оплати згідно з Відомістю покупних комплектуючих (додаток №3 до Договору), не здійснено оплату за виготовлення машини МПРГ-1М.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 по справі №910/16476/17 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем. Також, судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 ЦК України або іншими законами.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що місцевий господарський суд невірно застосував строк позовної давності, оскільки спірні правовідносини виникають з договору, який діє до повного виконання зобов'язань. Крім того, суд встановивши відсутність істотних порушень умов договору не мав права застосовувати позовну давність. При цьому, судом невірно встановлено факт перерахування відповідачем коштів, на виконання умов договору та відсутність істотних порушень умов договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 по справі №910/16476/17

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 розгляд справи №910/16476/17 призначено 28.02.2018.

05 лютого 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ТОВ "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

16 лютого 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від ДП "Завод ім. В.О. Малишева" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

28 лютого 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від ТОВ "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" надійшли заперечення.

28 лютого 2018 року судове засідання не відбулося, в зв'язку з перебуванням головуючого судді Сітайло Л.Г. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 розгляд справи №910/16476/17 призначено на 21.03.2018.

16 березня 2018 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від ТОВ "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" надійшли додаткові документи по справі.

В судове засідання 21.03.2018 представники сторін не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

10 грудня 2004 року між Державним підприємством "Завод ім. В.О.Малишева" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (замовник) укладено Договір №1637дп (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору виконавець зобов'язується виготовити та передати у власність замовника продукцію в загальнопромисловому виконанні, номенклатурі, цінах, кількості та в строки, визначені календарним планом, який є невід'ємною частиною Договору, а Замовник зобов'язується прийняти продукцію та сплатити її вартість.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Виконавець зобов'язується:

виготовити:

- машину пошарової розробки ґрунту МПРГ-1М у кількості 1 шт.;

- машину для розкривання трубопроводів МВТ-2М 1 шт.;

- машину підкопувальну роторну МПР-1М 1 шт.

провести складання зазначених машин, їх випробування та прийняти участь у введенні їх в експлуатацію.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.5 Договору Виконавець зобов'язується виконати роботи згідно з календарним планом. У випадках несвоєчасної поставки Замовником комплектуючих, конструкторської документації, несвоєчасного здійснення авансових платежів та кінцевих оплат за роботи, строк виконання незавершених робіт збільшується на кількість днів затримки.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Замовник передає Виконавцю конструкторську документацію на МПР-1М до 31.12.2004 р.: 1 екземпляр в кальках та 1 екземпляр врахованих синекопій.

Замовник зобов'язався до 31.12.2004 р. сумісно с Виконавцем провести ревізію дубль-калек, з метою перевірки обліку усіх повідомлень, на шасі базове та навісне обладнання МПРГ-1М (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору Замовник зобов'язався до 31.12.2004 передати Виконавцю уточнені відомості покупних виробів МПРГ-1М.

Згідно з підп. 5.2.4 п. 5.2 Договору Замовник зобов'язався забезпечити поставку комплектуючих без оплати, згідно з Відомістю покупних комплектуючих, що поставляються Замовником, та є невід'ємною частиною Договору (додаток №3).

Пунктами 3.1, 3.2 Договору, додатком №1 - календарним планом до нього, протоколом погодження договірної ціни передбачено, що загальна вартість робіт по Договору (по 3 машинам) складає 3190520,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 3.3 Договору Замовник зобов'язався перерахувати Виконавцю аванс у розмірі 50% від вартості 1-го етапу календарного плану, що складає 1568260,00 грн. (з ПДВ) на протязі 10 днів з моменту підписання Договору.

Відповідно до календарного плану (додатку №1 до договору), п. 5 додаткової угоди №1 від 21.02.2005р. ціна машини МПРГ-1М, без урахування вартості введення в експлуатацію, по Договору складає 1241666,67 грн. (без ПДВ).

Згідно з п. 6 додаткової угоди №1 до Договору пункт 3.3 Договору викладено в новій редакції: "Замовник зобов'язався перерахувати Виконавцю аванс, що складає 1 268 542,10 грн. з ПДВ на протязі 10 днів з моменту підписання Договору".

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №4 до Договору вартість робіт по виготовленню машини МПРГ-1М збільшено та складає 1528320,62 грн. (з ПД В).

Пунктом 3 додаткової угоди №4 до Договору встановлено, що строк виготовлення машини МПРГ-1М - протягом 3 місяців, з моменту поставки Замовником комплектуючих та здійснення авансового платежу до 50% від вартості машини в сумі 40572,89 грн.

В подальшому, умовами додаткової угоди №5 до Договору збільшено вартість робіт по виготовленню машини МПРГ-1М, яка складає 1604736,00 грн. (з ПДВ).

Також п. 3 додаткової угоди №5 до Договору визначено, що строк відвантаження машини - протягом 5 днів з моменту здійснення Замовником 100% передплати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про істотні порушення відповідачем умов договору, в зв'язку з чим договір має бути розірваним.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються, у відповідних частинах, положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаними договором, у розумінні ст. 628 Цивільного кодексу України, оскільки містить елементи договорів підряду та поставки, а тому відносини між сторонами, в частині заявленої позовної вимоги, підпадають під дію правових норм, що регулюють, як правовідносини у сфері підряду, так і у сфері поставки у відповідних частинах.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до додатку №2 до додаткової угоди №5 до Договору Замовник зобов'язався:

- до 27.02.2009р. здійснити оплату за виготовлення машини МПРГ-1М в сумі 400 000,00 грн.;

- до 06.03.2009р. здійснити поставку комплектуючих, відповідно до Договору;

- не пізніше 20.06.2009 р. здійснити кінцеву оплату за виготовлення машини в сумі 481148,57 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем (замовником) не передано Виконавцю (позивачу) уточнені відомості покупних виробів МПРГ-1М, не перераховано аванс у розмірі, встановленому з п. 3.3 Договору, не забезпечено поставку комплектуючих без оплати, згідно з Відомістю покупних комплектуючих (додаток №3 до Договору), не здійснено оплату за виготовлення машини МПРГ-1М.

В силу приписів частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

За загальним правилом, закріпленим у частини першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Так, на підтвердження здійснення оплат за Договором відповідачем надано виписки по особовому рахунку відповідача (том 1 а.с.194-201).

Місцевий господарський суд зазначив, що відповідачем, на виконання умов Договору, в період часу з 15.11.2004 по 29.08.2009 перераховано відповідачу 2 938739,39 грн. (з яких: 2443137,31 грн. - загальна сума перерахованих коштів, 495602,08 грн. - загальна сума перерахованих коштів за комплектуючі та матеріали).

Колегія суддів, дослідивши виписки по особовому рахунку відповідача (з врахуванням призначень платежів та існування інших договірних відносин між сторонами) встановила наступне.

Так, на виконання умов Договору №1637дп від 10.12.2004, 24.02.2005 та 25.02.2005 відповідач перерахував позивачу аванс на виготовлення машин МПР-1М та МВТ-2М в сумі 262300,00 грн (том1 а.с. 195).

25 та 27 травня 2005 відповідач перерахував позивачу аванс на виготовлення машин МПРГ-1М та МВТ-2М в сумі 416053,36 грн (том1 а.с. 196).

Також, 21.12.2006 відповідач перерахував позивачу аванс на виготовлення машини МВТ-2М в сумі 240000,00 грн (том1 а.с. 199).

Крім того, 17.03.2009 відповідач перерахував позивачу аванс на виготовлення машини МПРГ-1М в сумі 200000,00 грн (том1 а.с. 200). Колегія суддів звертає увагу, що в призначенні платежу не зазначено Договір №1637дп від 10.12.2004, проте виготовлення машини МПРГ-1М є предметом останнього. Відтак, колегія суддів враховує зазначений платіж, як передплату за спірним Договором.

29 серпня 2007 року відповідач перерахував позивачу плату за виготовлення машини МВТ -2М за Договором №1637дп від 10.12.2004 в сумі 220144,45 грн (том1 а.с. 202).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується перерахування відповідачем коштів (авансу та плати за машини) позивачу на виконання умов Договору в розмірі 1338497,81 грн.

Крім того, відповідачем 16.03.2018 до суду подано додаткові докази, які не біли предметом розгляду в суді першої інстанції, а саме акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 01.12.2012, інвентаризаційного опису незавершеного виробництва №8065 станом на 01.11.2012, наказу від 27.05.2013 №498/1, акту фактичного огляду незавершеного виробництва, готової продукції та наявних матеріальних цінностей, зокрема по договору №1637 від 10.12.2004.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Обґрунтовуючи неможливість подати документи до суду першої інстанції, відповідач зазначає, що отримав лише 10.03.2018, в той час, як такі документи складені позивачем у 2012-2013 роках та, з невідомих причин, не подані до позивачем до суду першої інстанції.

Колегія суддів приймає доводи відповідача щодо неможливості подання зазначених документів до суду першої інстанції як обґрунтовані.

Дослідивши подані 16.03.2018 відповідачем документи, колегія суддів встановила, що останні частково спростовують доводи позивача, що відповідачем не поставлялись комплектуючі для виробництва машин. Більш того, зазначеними документами підтверджується виготовлення відповідачем машин МПРГ1М та МВТ-2М, що є предметом договору, що в свою чергу свідчить про виконання відповідачем умов договору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з п. 2.5 Договору Виконавець зобов'язується виконати роботи згідно з календарним планом. У випадках несвоєчасної поставки Замовником комплектуючих, конструкторської документації, несвоєчасного здійснення авансових платежів та кінцевих оплат за роботи, строк виконання незавершених робіт збільшується на кількість днів затримки.

Відповідно до п. 2.1. Договору останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Таким чином, строк дії Договору сторонами не встановлено.

В той час, як за неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань сторони передбачили відповідальність в розділі 7 Договору.

Так, на переконання колегії суддів, укладаючи спірний договір сторони розраховували на довгострокову співпрацю (зважаючи на існування між сторонами інших договірних відносин, в тому числі по виготовленню інших машин та комплектуючих та не визначення строку дії договору), в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони в зв'язку з неповним виконанням договору позбавлені того на що вони розраховували при його укладанні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку їх недоведеністю, зважаючи на підстави позову.

За змістом частини першої ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішення, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п 2.2 постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2016 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів").

Враховуючи те, що місцевий господарський суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на недоведеність вимог позивача, застосування наслідків спливу позовної давності не вбачається можливим.

Таким чином, посилання місцевим господарським судом в своєму рішенні на сплив позовної давності є безпідставним. В той же час, зазначене не призвело до прийняття місцевим судом неправильного рішення.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 по справі №910/16476/17 без змін.

2.Матеріали справи №910/16476/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.03.2018.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Г.А. Жук

С.А. Пашкіна