Постанова № 72959681, 20.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/9371/13 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.

Провадження № 22-ц/783/7494/17 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О.Ф.

Категорія: 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретар Бохонко Е.Р.,

з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 04 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_4 про зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИЛА:

20.09.2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі заявою про визнання виконавчого листа №462/9371/13-ц, виданого 30.08.2016 року Залізничним районним судом м. Львова таким, що не підлягає виконанню. Одночасно заявницею заявлено вимоги про зупинення виконавчого провадження №54526447 від 17.08.2017 року та витребування виконавчого листа №462/9371/13-ц із Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області. В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_4 покликалася на те, що на підставі поданого Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради позову 10 лютого 2014 року Апеляційний суд Львівської області вирішив, зобов'язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - демонтувати самочинно здійснену добудову до квартири АДРЕСА_1 розміром 2,62 м * 6,92 м, в якій влаштовано кухню пл. 8,70 кв. м, поєднаний санвузол 5,1 кв. м. На виконання рішення Залізничним районним судом м. Львова по справі № 462/9371/13- ц від 10.02.2014 року, було видано виконавчий лист за № 462/9371/13-ц від 30.08.2016 року про зобов'язання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, демонтувати самочинно здійснену добудову до квартири АДРЕСА_1 розміром 2,62 м * 6,92 м, в якій влаштовано кухню пл. 8,70 кв.м., поєднаний санвузол 5,1 кв.м. На підставі виконавчого листа державним виконавцем було відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення суду. Проте, на момент подання заяви про відкриття виконавчого провадження, позивачем не було вказано той факт, що він не є належною стороною по справі, а ОСОБА_6, ніякого відношення до прибудови не має, вона не є власницею предмету позову, якою є добудова до квартири АДРЕСА_2 розміром 2,62 м * 6,92 м., в якій влаштовано кухню пл. 8,70 кв. м., поєднаний санвузол 5,1 кв. м. Квартира знаходиться на балансі Львівської міської ради. Просила заяву задовольнити.

Оскаржуваною ухвалою в задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_4

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що на момент подання заяви про відкриття виконавчого провадження позивач не зазначив факт про те, що він не є належною стороною у справі, оскільки квартира знаходиться на балансі Львівської міської ради. Також зазначає, що ОСОБА_6 не є власницею предмету позову, яким є добудова до квартири АДРЕСА_1 розміром 2,62м х 6,92 м, в якій влаштовано кухню, площею 8,70 кв. м, поєднаний санвузол 5,1 кв.м. Вважає, що виконавчий лист №462/9371/13-ц від 30.08.2016 року повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий неналежні стороні у справі. Посилається на п. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до якої виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачене законом, а тому, вважає, що виконавчий лист за №462/9371/13-ц від 30.08.2016 року, виданий на виконання рішення Залізничного районного суду у справі №462/9371/13-ц від 10.02.2014 року не підлягає виконанню. Просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень якого, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При розгляді справи в суді першої інстанції суд керувався приписами ЦПК України в редакції 2004 року, на відповідність яким перевіряється судом апеляційної інстанції оскаржувана ухвала.

Судом встановлено такі обставини.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2011 року у справі №2-206/2011 року позовну заяву Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради задоволено та зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 демонтувати самочинно здійснену добудову до квартири АДРЕСА_1 розміром 2,62 м * 6,92 м, в якій влаштовано кухню пл. 8,70 кв. м, поєднаний санвузол 5,1 кв. м; стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в дохід держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційне-технічне забезпечення.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01.07.2011 року у справі №2-п-58/2011р. заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2011 року залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02.02.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено та залишено рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2011 року без змін.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.06.2013 р. у справі №-206/11 виправлено описку в рішенні Залізничного районного суду м. Львова від 14 квітня 2011 року по справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Львівська міська рада, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, ОСОБА_2, орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про демонтаж самочинно здійсненої прибудови до квартири; та у виконавчому листі відповідно. В описовій та у резолютивній частинах рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 квітня 2011 року, а також у виконавчому листі № 2-206/11, виданому 22.06.2012 року вказати квартира «квартира АДРЕСА_2» замість квартира «квартира АДРЕСА_1».

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21.10.2013 року у справі № 462/5795/13-ц. заяву про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Львівська міська рада, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, ОСОБА_2, орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про демонтаж самочинно здійсненої прибудови до квартири за нововиявленими обставинами задоволено. Заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2011 року по справі № 2-206/11 за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Львівська міська рада, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, ОСОБА_2, орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про демонтаж самочинно здійсненої прибудови до квартири скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Львівська міська рада, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, ОСОБА_2, орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про демонтаж самочинно здійсненої прибудови до квартири відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10.02.2014 року апеляційні скарги Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2 задоволено, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2013 року скасовано. Заяву ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 квітня 2011 року у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Львівська міська рада, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_2, Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про демонтаж самочинно здійсненої прибудови до квартири залишено без задоволення.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 10.02.2014 року.

Також судом встановлено, що на виконання вказаного рішення суду Залізничним районним судом м. Львова 30.08.2016 року видано виконавчі листи про зобов'язання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 демонтувати самочинно здійснену добудову до квартири АДРЕСА_1 розміром 2,62м х 6,92м, в якій влаштовано кухню пл.8,70 кв.м, поєднаний санвузол 5,1 кв.м.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії виконавчого провадження №53285016, 27.01.2017 року державний виконавець Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Кушик Й.-Д.М. на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Згідно копії виконавчого провадження ВП №54526556, 18.08.2017 року державним виконавцем Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Попко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, з виконання виконавчого листа № 462/9371/13-ц, виданого Залізничним районним судом м. Львова 30.08.2016 р. про зобов'язання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 демонтувати самочинно здійснену добудову до квартири АДРЕСА_1 розміром 2,62м х 6,92м, в якій влаштовано кухню пл.8,70 кв.м, поєднаний санвузол 5,1 кв.м. а 21.08.2017 року здійснено виклик боржника ОСОБА_4 в Залізничний ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції чинній станом на 01.09.2016 року, підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній станом на 01.09.2016 року, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній станом на 01.09.2016 року, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Так, відповідає положенням ст.ст.34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» висновок суду першої інстанції, що обов»язком і правом зупинення виконавчого провадження наділений виключно державний виконавець і вирішення такого питання до компетенції суду не входить.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відсутні підстави, визначені ст. 369 ЦПК України, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Частиною 4 ст. 369 ЦПК України в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали, визначено, що суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Однак, підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не наведено.

Доводи апеляційної скарги про те, що виконавчий лист виданий неналежній стороні по справі, оскільки квартира знаходиться на балансі Львівської міської ради, не приймається до уваги, так як стягувачем на підставі рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2011 року у справі №2-206/2011 року є не Львівська міська рада, а Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради.

Також є безпідставним є твердження в апеляційній скарзі, що ОСОБА_6 не є власницею предмету позову, оскільки рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14.04.2011 року у справі №2-206/2011 року вирішувався спір про демонтаж самочинної добудови, а відтак вказане твердження не стосується позовних вимог, що розглядались судом.

Посилання в апеляційній скарзі на п. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до якої виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачене законом, не приймається до уваги, оскільки питання про дотримання строку пред»явлення виконавчого документа до виконання підлягає вирішенню при відкритті виконавчого провадження, однак постанова про відкриття виконавчого провадження заявницею не оскаржувалась.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною, а тому відсутні підстави для її скасування.

А відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 04 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень ст.389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 21 березня 2018 року.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.