Ухвала суду № 72959624, 12.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/899/17 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 11-кп/783/41/18 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.,

суддів Танечника І.І., Калиняк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження № 462/899/17 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.2 ст. 185 КК України,

з участю секретаря Азенко М.В.,

прокурора Горин У.І.,

за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Львівської області Русецького О.В. на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді арешту строком на 3 місяці 15 днів. На підставі ч.5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 зараховано строк попереднього ув'язнення з 31 січня 2017 року по 31 березня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, оскільки строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, перевищує фактично призначене йому основне покарання.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 22 вересня 2016 року близько 10 год. 00 хв., знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, з метою власного збагачення, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_2, шляхом вільного доступу таємно викрав банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_1 та мобільний телефон марки «Нокія X-2», вартістю 1500 гривень, в якому знаходилась картка оператора «Київстар» № НОМЕР_2, вартістю 20 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 50 гривень, карта оператора «Лайф», вартістю 30 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 30 гривень, карта пам'яті 12 Гб, вартістю 150 гривень. Після цього ОСОБА_1 цього ж дня з метою заволодіти грошовими коштами ОСОБА_2, які знаходились на викраденій банківській картці «Приватбанк» № НОМЕР_1, скористався банківськими терміналами «Приватбанк», що розташовані за адресами: м. Львів, вул. В.Великого, 58; вул. В.Великого, 113; вул. Кульпарківська, 174, заволодів грошовими коштами на суму 7350 гривень. Загальна сума завданої шкоди потерпілому ОСОБА_2 становить 9130 гривень.

На вирок суду перший заступник прокурора Львівської області Русецький О.В. подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Залізничного районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України змінити в частині призначеного покарання, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.Просить суд вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці. У решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор покликається на те, що зазначене судове рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає зміні з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання. Так, з вироку вбачається, що судом першої інстанції призначено ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 місяців 15 днів арешту, що суперечить положенням ст. 73 КК України. Вважає, що призначаючи покарання, суд першої інстанції не дотримався загальних засад про порядок і межі призначення покарання у конкретному кримінальному провадженні, які викладені в ч. 1 ст. 65 КК України. Звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 73 КК України строкові покарання обчислюються у різних вимірах, якими є: 1) роки (позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк); 2) місяці і роки (виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців); 3) місяці (арешт); 4) години (громадські роботи). У певних випадках може виникати потреба в обчисленні строкових покарань в одиницях вимірювання, відмінних від перелічених вище, у тому числі в днях. Обчислення строків покарання у днях допускається при: 1) заміні одного покарання іншим; 2) складанні остаточного покарання (при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків); 3) зарахуванні попереднього ув'язнення у порядку застосування ч.5 ст. 72 КК України.

Таким чином, на думку прокурора, в даному випадку суд першої інстанції повинен був остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту тільки в місяцях.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за обставин, описаних у вироку, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

У своїй апеляційній скарзі прокурор не оспорює доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1, однак вважає рішення суду першої інстанції незаконним і таким, що підлягає зміні з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання.

Відповідно до п.4 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Так, апеляційним судом встановлено, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України при йому призначено покарання у виді арешту строком 3 місяці 15 днів. На підставі ч.5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 зараховано строк попереднього ув'язнення з 31 січня 2017 року по 31 березня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, оскільки строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, перевищує фактично призначене йому основне покарання.

Разом з тим, згідно з ст. 73 КК України, строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.

Тобто, за загальним правилом, обчислення строків покарання проводиться в роках та місяцях. Винятком із цього правила є громадські роботи, строк яких обчислюється у годинах. Обчислення строків покарання у днях допускається у разі: а) заміни (статті 74, 82, 83, 85, 86, 90 КК України) або складання (статті 70-72 КК України) покарань; б) зарахування у строк покарання попереднього ув'язнення (ч. 5 ст. 72 КК України); в) зарахування у строк покарання часу, протягом якого до особи застосовувалися примусові заходи медичного характеру (частини 1, 4 ст. 84 КК України).

Таким чином, призначаючи покарання, суд першої інстанції не дотримався загальних засад призначення покарання, визначених ч. 1 ст. 65 КК України, зокрема, суд повинен був призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту в місяцях.

Відповідно до п.4 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції справі змінити вирок у випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що вирок Залізничного районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 підлягає зміні в частині призначеного покарання, а саме визначення ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту.

У решті вирок слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області Русецького О.В. задовольнити.

Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 06 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.

У решті вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

І.О. Стельмах І.І. Танечник О.М. Калиняк