Рішення № 72959328 від 15.03.2018 , Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року Справа № 915/1340/17

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства “УКРГАЗБАНК” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280; поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39) в особі Східної регіональної дирекції АБ “УКРГАЗБАНК” (84144, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Шевченка, 11)

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми “Дельта Буг” (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 95; ідентифікаційний код 19286039),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Техпром” (87333, Донецька область, Амвросіївський район, смт. Новоамвросіївське, вул. 12-го Грудня, 16; ідентифікаційний код 31623469),

про: звернення стягнення на предмет застави.

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_2 – за довіреністю № 279 від 21.07.2016,

від відповідача: не з’явився,

від третьої особи: не з’явився.

Суть спору:

В порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991):

11 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство “УКРГАЗБАНК” в особі Східної регіональної дирекції АБ “УКРГАЗБАНК” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 10.11.2017 (вх. № 17590/17) до відповідача – ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми “Дельта Буг”, в якій просить суд звернути стягнення на предмет застави за договором застави обладнання № 3, що посвідчений 15.04.2014 ОСОБА_3 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 225, а саме на обладнання та устаткування для виробництва азбоцементних виробів згідно переліку, наведеного в додатку № 1 до цього договору, що знаходяться за адресою: село Баловне Новоодеського району Миколаївської області, Київське шосе, будинок 1-Ж, та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма “Дельта Буг” в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 в розмірі 21810443,50 грн., з яких: строкова заборгованість за кредитом – 18354600,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом – 206000,00 грн., поточна заборгованість по процентам – 82067,58 грн., прострочена заборгованість по процентам – 2840831,28 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 2370,41 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів – 324574,23 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов п. п. 1.3, 3.4, 6.3 кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 та додаткових угод до нього; умов п. п. 2.1, 3.1.6, 6.1 договору застави обладнання № 3 від 15.04.2014; судових актів по господарській справі № 910/28499/15 (з посиланнями на норми статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991)); норм статей 526, 599, 629, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 20 Закону України «Про заставу», та мотивовані тим, що свої зобов’язання за кредитним договором щодо надання кредиту у вигляді траншів банк виконав у повному обсязі, однак ні ТОВ “Техпром”, ні ТОВ фірма “Дельта Буг” власні зобов’язання щодо своєчасного погашення наявної кредиторської заборгованості на даний час не виконані належним чином. Факт порушення позичальником умов кредитного договору та сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає сплаті позивачу визначено та встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2016 року та рішенням Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року по справі № 910/28499/15 за позовом АБ“УКРГАЗБАНК” до ТОВ “Техпром”, ТОВ «УКРПРОМІНВЕСТИЦІЯ», ТОВ «ФАРНА» про стягнення заборгованості.

Враховуючи правову позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (п. 4 постанови пленуму № 5 від 07.02.2014) та положення ст. 35 ГПК України, позивач просить суд врахувати та прийняти факти та обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2016 року, що набрали законної сили, при розгляді справи № 910/28499/15 за участю АБ“УКРГАЗБАНК” та ТОВ “Техпром”, зокрема, але не виключно, факт порушення ТОВ “Техпром” умов кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 щодо сплати заборгованості за кредитом та сплати чергових платежів, а також факт визначення суми заборгованості ТОВ “Техпром” за вказаним кредитним договором станом на 07.04.2015 в розмірі 21810443,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2017 порушено провадження у справі № 915/1340/17 з призначенням її розгляду на 16 січня 2018 року, викладено вимоги до сторін та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Техпром”.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

26 грудня 2017 року від відповідача до господарського суду надійшли письмові заперечення за вих. № 21/12 від 21.12.2017 на позовну заяву про звернення стягнення на предмет застави, в яких ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма “Дельта Буг” просить суд позовну заяву залишити без задоволення.

Так, відповідач вважає зазначає, що позивачем в позовній заяві не вказано та до позовної заяви не додано: доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме щодо невиконання ТОВ “Техпром” умов кредитного договору № 2063/5-Ю від 22.10.2012, доказів направлення письмової вимоги поручителю про сплату заборгованості за кредитним договором, як цього вимагає п. 2.1 договору поруки № 04/2012-2014Ю/2 від 03.04.2014, що є істотною умовою договору поруки.

Відповідач зазначає також, що йому незрозуміло, чи застосовував позивач під час розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а саме статті 2 названого Закону.

11.01.2018, на виконання вимог ухвали від 13.12.2017, до господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення за вих. № 524/2/2018 від 10.01.2018 з доданими доказами.

У вищевказаних письмових поясненнях позивач також зазначив, що: відповідач виступив перед кредитором не тільки у якості заставодавця, а ще й поручителя за договором поруки № 04/2012-2014Ю/2 від 03.04.2014; в порядку претензійної роботи звертався до відповідача з претензією за вих. № 95-1/5-320/04-11 515102/295 від 21.04.2016 про повернення заборгованості в загальному розмірі 21483498,86 грн., яка залишена без уваги та задоволення.

16 січня 2018 року в судове засідання з’явився лише представник позивача.

Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні суд доповів про процесуальне оформлення переходу на нові правила розгляду даної справи та повідомив про продовження розгляду справи зі стадії підготовчого провадження.

За результатами проведеного судового засідання 16 січня 2017 року суд постановив ухвалу (з урахуванням ухвали від 18.01.2018 про виправлення описки) наступного змісту:

1. Продовжити розгляд справи № 915/1340/17 зі стадії підготовчого провадження.

2. Строк проведення підготовчого провадження обчислювати з дати 13 грудня 2017 року.

3. Підготовче засідання відкласти на 13 лютого 2018 року о 09 год. 30 хв. та повідомити учасників справи про дату, час і місце проведення наступного судового засідання.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду

за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 поверх.

Участь учасників справи у підготовчому засіданні не є обов’язковою.

4. ВІДПОВІДАЧУ в 15-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду відзив по суті позову на державній мові з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

13 лютого 2018 року в судове засідання знову з’явився лише представник позивача.

Відповідач та третя особа участь своїх повноважених представників у судовому засіданні 13.02.2018 не забезпечили, про причини їх нез’явлення суд не повідомили.

Станом на момент проведення судового засідання від відповідача та третьої особи жодних заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не надходило.

У судовому засіданні представником позивача було надано суду копію Положення про Східну регіональну дирекцію Публічного акціонерного товариства “УКРГАЗБАНК”, яка долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 13.02.2018 було закрито підготовче провадження у справі № 915/1340/17 та призначено справу № 915/1340/17 до судового розгляду по суті на 01 березня 2018 року.

27.02.2018 до суду від позивача надійшла письмова відповідь за вих. № 524/47/2018 від 26.02.2018 на письмові заперечення відповідача за вих. № 21/12 від 21.12.2017.

01 березня 2018 року учасники справи в судове засідання не з’явилися, про причини нез’явлення суд не повідомили. Водночас, суд прийняв до уваги несприятливі погодні умови як імовірну причини нез’явлення представників учасників справи.

У судовому засіданні суд оголосив його відкритим і розпочав розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 01.03.2018 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду по суті справи № 915/1340/17 до 15 березня 2018 року.

15 березня 2018 року в судове засідання з’явився лише уповноважений представник позивача.

Відповідач станом на момент проведення судового засідання правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, так і не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву по суті позову не виконав, про причини невиконання вимог суду не повідомив, будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не подав, свого повноважного представника в судове засідання 15.03.2018 не направив, хоча, згідно наявних в матеріалах справи доказів, про час та місце його проведення вважається повідомленим належним чином.

Третя особа станом на момент проведення судового засідання правом, передбаченим ст. 168 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення пояснень щодо позову та/або відзиву, так і не скористалася, про причини невиконання вимог суду не повідомила, будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не подала, свого повноважного представника в судове засідання 15.03.2018 не направила, хоча про час та місце його проведення вважається повідомленою належним чином, оскільки відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15.04.2014 № 1207-VII, Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції” від 12.08.2014 № 1632-VII, на підставі пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції”” відповідне повідомлення, що містить інформацію про час і місце судового засідання було розміщене на сторінці Господарського суду Миколаївської області офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет у розділі “Новини” 05 березня 2018 року о 10 год. 52 хв. (https://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/pres-centr/news/442604/).

За приписами ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті було розпочато судом 13.02.2018, отже процесуально визначений тридцятиденний строк закінчується 15.03.2018, у зв’язку з чим розгляд справи відбувся саме в даному судовому засіданні.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

15.03.2018 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд –

В С Т А Н О В И В:

1) 29 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк “Укргазбанк” (далі – банк) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Техпром” (далі – позичальник) укладено кредитний договір № 04/2012.

У подальшому між позичальником та банком укладено: додаткову угоду № 01 від 13.11.2012, додаткову угоду № 2 від 24.05.2013, додаткову угоду № 3 від 31.03.2014, додаткову угоду № 4 від 16.04.2014.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 20600000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3 цього договору, в розмірі 23,00% річних.

Згідно з п. 1.2 договору, цільове використання (мета) кредиту: для фінансування придбання обладнання.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору строк кредитування: кредитна лінія відкривається з 29 жовтня 2012 року по 27 жовтня 2017 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідно періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до графіку зменшення загального ліміту не відновлювальної кредитної лінії.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що кредитні кошти надаються банком позичальнику окремими траншами, шляхом: - оплатити в межах сум та відповідно до строків, визначених у п. 1.3. цього договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 2063904209826.980, відкритого в відділення № 331/11 АБ “Укргазбанк”, код банку 320478; - перерахування на поточний рахунок позичальника № 2063904209826.980, відкритого в відділення № 331/11 АБ “Укргазбанк”, код банку 320478. При цьому, за згодою банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у відповідну валюту, згідно з умовами та на цілі, передбачені цим договором, для подальшого використання за цільовим призначенням.

Надання банком кредитним коштів здійснюється за умови отримання банком, у строк на менше як за один банківський день до дати видачі коштів в межах ліміту кредитної лінії, попередньої письмової заяви позичальника та підтвердження банком намірів про видачу кредитних коштів в межах ліміту кредитної лінії згідно зазначеної заяви позичальника.

Згідно з п. 3.2 договору, погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 2063904209826.980 в банку, код банку 320478, відповідно до графіку зменшення загального ліміту невідновлювальної кредитної лінії, який наведено в додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1 цього договору. При розрахунку процентів використовується метод “факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору. А також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності з п.1.3 цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору на рахунок № 2063904209826.980, відкритого в відділення № 331/11 АБ “Укргазбанк”, код банку 320478. У разі якщо останній день сплати (погашення) припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Відповідно до п. 3.7. договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється 28,00 % річних.

Згідно з п. п. 5.2.1., 5.2.2. п. 5.2. договору, позичальник зобов'язується використовувати кредит за цільовим призначення і у встановлені п. 1.3. цього договору строки, повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту; своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Згідно з приписами статей 1054 (ч. 1) Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правовідносини, які виникли між банком (кредитор) та третьою особою (позичальник) щодо виконання сторонами своїх зобов’язань за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 вже були предметом судового розгляду, а отже, – докази та обставини порушення позичальником взятих на себе зобов’язань досліджено господарським судом, оскільки факт порушення позичальником умов кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 та розмір заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Техпром” встановлено судовими рішеннями (рішенням Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2016 року в справі № 910/28499/15), які набрали законної сили.

2) 15 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі – заставодержатель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірмою “Дельта Буг” (надалі – заставодавець) було укладено договір застави обладнання № 3, предметом якого виступило забезпечення всіх вимог заставодержателя, які випливають з кредитного договору № 04/2012-Ю від 29.10.2012, а також договорів про внесення змін до нього (надалі – кредитний договір), укладеного між заставодержателем та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Техпром” (надалі – позичальник), згідно якого позичальник зобов’язався у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, не пізніше 27 жовтня 2017 року повернути кредит у розмірі 20600000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 23% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 28% річних, при настанні умов, передбачених п. п. 3.10 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 26% річних, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитними та цим договорами, відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору і розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п. 1.1).

Предметом застави є обладнання та устаткування для виробництва азбоцементних виробів згідно переліку, наведеного в додатку № 1 до цього договору, який є його невід’ємною частиною (надалі – предмет застави). Місцезнаходження предмета застави: Миколаївська область, Новоодеський район, село Баловне, Київське шосе, будинок 1-Ж. предмет застави належить заставодавцю на прав власності, що підтверджується наступними документами: випискою з балансового рахунку № 10 «Основні засоби» станом на 15 квітня 2014 року (п. 2.1).

Додаток № 1, підписаний та скріплений печатками обох сторін договору, містить перелік наступного обладнання та устаткування для виробництва азбоцементних виробів:

1) Конвейер твердения СМА 365.01, інвентарний номер 21006, у кількості 1 одиниця;

2) Волніровочно стопірующій агрегат СМА 365.02, інвентарний номер 21006, у кількості 1 одиниця;

3) Сйомник стоп СМА 365.03, інвентарний номер 21006, у кількості 1 одиниця;

4) Сітчастий циліндр СМА 310665, інвентарний номер 310665, у кількості 1 одиниця;

5) Переборщик пакетировщик СМА 365.04А, інвентарний номер 21006, у кількості 1 одиниця;

6) Система прибирання відходів СМА 365.06, інвентарний номер 21006, у кількості 1 одиниця;

7) Мешалка ковшова СМА - 1063, інвентарний номер 21006, у кількості 1 одиниця;

8) Машина листоформовочна СМА - 310, інвентарний номер 21006, у кількості 1 одиниця;

9) Машина розкроя наката СМА 398А, інвентарний номер 21006, у кількості 1 одиниця;

10) Установка переробки відходів СМА 305.13, інвентарний номер 21006, у кількості 1 одиниця;

11) Вузли загального виду СМА 365.00, інвентарний номер 21006;

12) Машина обминання асбесту СМА 302.01, інвентарний номер 21006, у кількості 2 одиниці;

13) Рекуператор СМА 992л, інвентарний номер 21006, у кількості 2 одиниці;

14) Пітатель дозувальник СМ - 141Б, інвентарний номер 21006, у кількості 2 одиниці;

15) Турбосмешувач СМА305.01, інвентарний номер 21006, у кількості 2 одиниці;

16) Ремкомплект СМА 365, інвентарний номер 21006, у кількості 2 одиниці;

17) Гідроциліндр СМА 9401000100А, інвентарний номер б/н, у кількості 1 одиниця;

18) Ножи обрезкі наката СМА, інвентарний номер б/н, у кількості комп.;

19) Редуктор Ц2У-250-40-12, інвентарний номер б/н, у кількості 5 одиниць;

20) Насос ВВН1-12, інвентарний номер б/н, у кількості 5 одиниць;

21) Електродвигуни 310663-310664, інвентарні номери 310557, 310663, у кількості 3 одиниці;

22) Вакуум насос СМА, інвентарний номер 310664, у кількості 1 одиниця;

23) Вакуум коробка СМА365-02-00010Б, інвентарний номер 310677, у кількості 2 одиниці;

24) Барабан в сборе СМА, інвентарний номер 3106800, у кількості 1 одиниця;

25) Тележки, інвентарні номери 310667, 310676, у кількості 85 одиниць;

26) Ваги лабораторні KERN, інвентарний номер 310548, у кількості 1 одиниця;

27) Станок для навівки СМА, інвентарний номер б/н, у кількості 1 одиниця;

28) Котел Е-1-9Р-1 700кВт, інвентарний номер б/н, у кількості 1 одиниця.

Згідно звіту про оцінку майна, який складено акредитованим суб’єктом оціночної діяльності ТОВ «ГЛОБАЛ АППРЕЙЗЕЛ» станом на 01.10.2013, предмет застави оцінено в 4841700,00 грн. без ПДВ (надалі – заставна вартість) (п. 2.2). Така ж загальна вартість обладнання та устаткування для виробництва азбоцементних виробів, яке є предметом застави, вказана в додатку № 1 до договору.

За умовами п. 3.1.5 цього договору у разі невиконання позичальником (заставодавцем) умов кредитного договору (у тому числі порушення строку погашення кредиту, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій) заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, та задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов’язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета застави.

Відповідно до пп. 1 п. 6.1 договору заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті комісійних винагород, та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або в позасудовому порядку згідно з Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» або будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент звернення стягнення та реалізації предмета застави. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави не позбавляє права заставодержателя звернутися до суду.

Пунктом 7.1 встановлено, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов’язань, забезпечених заставою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов’язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов’язань.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 225.

Предметом даного позову виступає майнова вимога банка, як заставодержателя, до відповідача, як заставодавця, щодо звернення стягнення на предмет застави у зв’язку з невиконанням умов кредитного договору позичальником (заставодавцем).

Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про заставу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільним законодавством України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом ч. 1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У відповідності до ст. 573 ЦК України заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

У відповідності до ст. 577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

За змістом ст. 584 ЦК України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Згідно зі ст. 585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

У відповідності до ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступних підстав:

В даному випадку, як зазначалось вище, за умовами договору застави обладнання № 3 від 15.04.2014, сторони погодили, що у разі невиконання позичальником (заставодавцем) умов кредитного договору, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави та задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі

При цьому, судами (рішенням Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2016 року в справі № 910/28499/15) встановлено, що факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується випискою з особового рахунку № 20639042098260.980 за період з 29.10.2012 по 07.04.2015.

Однак, в порушення умов кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 (із змінами та доповненнями), позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, тому станом на 07.04.2015 виникла строкова заборгованість за кредитом в розмірі 18354600,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 206000,00 грн., поточна заборгованість по процентах в розмірі 82067,58 грн., прострочена заборгованість по процентах в розмірі 2840831,28 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором банк нарахував пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2370,41 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 324574,23 грн.

Дії ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Техпром” є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Техпром” строкової заборгованості за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 (із змінами та доповненнями) за кредитом в розмірі 18354600,00 грн., простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 206000,00 грн., поточної заборгованості по процентах в розмірі 82067,58 грн., простроченої заборгованості по процентах в розмірі 2840831,28 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2370,41 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 324574,23 грн., належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником не спростована, позовні вимоги визнано судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як наслідок, – Господарським судом міста Києва від 12 січня 2016 року винесено рішення, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2016 року, в справі № 910/28499/15, яким стягнуто, зокрема, з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Техпром” на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” строкову заборгованість за кредитом в розмірі 18354600 (вісімнадцять мільйонів триста п'ятдесят чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп., прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 206000 (двісті шість тисяч) грн. 00 коп., поточну заборгованість по процентах в розмірі 82067 (вісімдесят дві тисячі шістдесят сім) грн. 58 коп., прострочену заборгованість по процентах в розмірі 2840831 (два мільйони вісімсот сорок тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 28 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2370 (дві тисячі триста сімдесят) грн. 41 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 324574 (триста двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 23 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до приписів ч. ч. 4, 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вимоги про звернення стягнення на предмет застави у зв’язку з неповерненням банку заборгованості у вищевказаному, встановленому судовими рішеннями розмірі, є предметом спору в даній справі.

За твердженнями банку, вказане грошове зобов’язання за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 (із змінами та доповненнями) не виконано, у зв’язку з чим банк має право на звернення стягнення на предмет застави, власником якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірми “Дельта Буг”.

Відповідач же, зі свого боку, не спростував обставин, встановлених судами при розгляді господарської справи № 910/28499/15, щодо порушення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Техпром” своїх зобов’язань за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 (із змінами та доповненнями) та факту наявності у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Техпром” строкової заборгованості за кредитом в розмірі 18354600,00 грн., простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 206000,00 грн., поточної заборгованості по процентах в розмірі 82067,58 грн., простроченої заборгованості по процентах в розмірі 2840831,28 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2370,41 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 324574,23 грн.

Судом встановлено, що строк дії кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 (зі змінами та доповненнями) закінчився 27.10.2017 (п. 1.3.1).

Водночас, за умовами п. 7.1 договору застави обладнання № 3 від 15.04.2014, він діє до повного виконання зобов’язань, забезпечених заставою за цим договором.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Банк 21.04.2016 направив як ТОВ “Техпром”, так і ТОВ фірмі “Дельта Буг” претензію № 95-1/5-320/04-11 515102/295 від 21.04.2016 про повернення заборгованості по кредиту.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач жодних заперечень по суті позовних вимог до суду не надав, не скористався своїм правом ані прийняти участь у судовому засіданні, ані подати відзив на позовну заяву з документами, що підтверджують його правову позицію по справі.

Доказів повернення банку заборгованості позичальника по кредиту, процентам та пені, станом на час прийняття рішення судом, відповідачем також суду не надано, наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог фактів та обставин не спростовано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача, як кредитора, є порушеними третьою особою, як боржником за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 (зі змінами та доповненнями), а також відповідачем, як заставодавцем за договором застави обладнання № 3 від 15.04.2014.

Виходячи з того, що грошові зобов'язання третьої особи, які виникли з кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 (зі змінами та доповненнями), забезпечені заставою відповідача у повному обсязі, тому позивач набув права звернути стягнення на предмет застави за договором застави обладнання № 3, посвідченого 15.04.2014 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 225.

Беручи до уваги наведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, суд вирішив позов задовольнити в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 86, 123, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави обладнання № 3, посвідченого 15.04.2014 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 225, а саме на наступне обладнання та устаткування для виробництва азбоцементних виробів: