Рішення № 72959230, 19.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/127/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Гуляк Г.І.

при секретарі судового засідання Тодорові А.М.

за позовом: Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ»

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворлд ОСОБА_1»

про стягнення 63924,11 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору: Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлд ОСОБА_1» про стягнення заборгованості у розмірі 63924,11 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ТОВ «Ворлд ОСОБА_1» умов договору №50/э від 01.02.2016.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2018 позовну заяву Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/127/18. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, при цьому справу призначено до розгляду по суті в засіданні суду на 19.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.02.2018 розгляд справи було відкладено на 19.03.2018.

У судовому засіданні 19.03.2018 представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.02.2016 між державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ворлд ОСОБА_1» було укладено договір № 50/э «Про перевантаження експортних вантажів, відповідно до якого, Порт вивантажує із залізничних вагонів і/або автотранспорту за варіантом «вагон/автотранспорт - склад», завезену Клієнтом, у погоджених з Портом об`ємах, кількість вантажу, виділяє складську площу для зберігання вантажу Клієнта та документально оформляє експортний ліс круглий, ліс пиляний, іншу лісову та деревообробну продукцію, а Клієнт планує до завезення 180000 тонн лісу круглого, 20000 тонн лісу пиляного і деревообробної продукції та зобов'язується оплатити надані йому Портом послуги в погодженому цим договором порядку (згідно додаткової угоди від 02.09.2016 до договору №50/э від 01.02.2016).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, Порт Вивантажує вантаж із вагонів і/або автотранспорту, приймає його по кількості колод і оформляє документально його приймання по вазі, заявленій відправником, видає ліс по кількості колод для подальшого перевантаження на судна чи автотранспорт силами та засобами Клієнта.

Документи на приймання вантажу (картка обліку експортних вантажів, акти загальної форми) протягом 48 годин з моменту їх оформлення (крім вихідних і святкових днів) вручаються Портом представникові Клієнта або висилаються на його адресу.

Відповідно до п. 3.1 Договору, Клієнт сплачує послуги Порту за діючими у Порту вільними тарифами, у тому числі: вартість вивантаження вантажу із залізничних вагонів і/або автотранспорту за варіантом «вагон/автотранспорт – склад» - 3.5 дол. США за кожну тонну переробленого експортного лісу круглого; вартість обробки вантажів силами і засобами вантажовласника на складських площах території 4 терміналу при виконанні робіт із стафіруванням вантажів – 1.4 дол. США за тонну; вартість зберігання вантажу за кожну добу з 1 по 60 добу - 0, 08 грн./тонну; вартість зберігання вантажу за кожну добу з 61 доби й далі - 0, 39 грн./тонну; вартість транспортно-експедиторського обслуговування, що здійснюється Портом - 0,09 дол. США за кожну тонну переробленого експортного лісу круглого; витрати Порту, що пов`язані з перевезенням вантажів залізницею:плата за подавання та забирання вагонів - 352,24 грн/вагон; інші послуги, що надаються залізницею і оплачуються за тарифами залізниці, в тому числі маневрові роботи.

Відповідно до п. 3.8. Договору, вартість послуг Порту, що встановлена в іноземній валюті, розраховується та оплачується Клієнтом у національній валюті України за курсом Національного Банку України (НБУ) на день надання послуг (виконання робіт). Пунктом 3.9. Договору встановлено, що зазначені в Договорі ставки наведені без урахування ПДВ. ПДВ нараховується відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до п. 3.4. Договору, на підставі акта наданих послуг Портом формується рахунок та акт приймання-здачі наданих послуг протягом 8 діб після надання Портом послуг. Сторони погодились, що акт приймання-здачі всіх наданих за даним Договором послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання Портом послуг на користь Клієнта.

Судом встановлено, в період з 28.01.2016 по 20.03.2016 Портом було вивантажено деревину топливну для технологічних потреб та дрова із всяких порід деревини у кількості 191,6 т, що підтверджується Актом виконаних робіт № 609-03.4-01.08 від 30.08.2017 та прийнято на склад № 18 ДП «МТП «Чорноморськ» для зберігання відповідно до карток обліку експортного вантажу (актів приймання) № 18/48, № 18/132, № 18/133, № 18/137, № 18/166, № 18/173, № 18/181, № 18/182, № 18/186, № 18/198, № 18/206, № 18/218, № 18/219.

Відповідно до 7.1. Договору, даний договір діє до 31.12.2016, проте станом на закінчення терміну дії договору, на складі № 18 ДП «МТП «Чорноморськ» зберігалося 191,6 т вантажу ТОВ «Ворлд ОСОБА_1» у вигляді деревини топливної для технологічних потреб та дров із всяких порід деревини.

На підставі заявки ТОВ «Ворлд ОСОБА_1» від 31.07.2017 № 215 у період з 07.08.2017 по 30.08.2017 вантаж у кількості 191,6 т було відвантажено на автомашини згідно наряду № 26 від 31.07.2017 та видатковому ордеру № 0071 від 31.07.2017 силами та засобами ТОВ «Ворлд ОСОБА_1», що підтверджується Актом виконаних робіт № 609-03.4-01.08 від 30.08.2017.

Судом встановлено, що акт виконаних робіт № 609-03.4-01.08 від 30.08.2017 підписаний уповноваженим представником ТОВ «Ворлд ОСОБА_1» та уповноваженими представниками Порту, а отже є документом, що підтверджує факт надання Портом послуг на користь Клієнта.

Для оплати наданих послуг Портом було сформовано Рахунок № Э/8437 від 30.08.2017 на суму 63 924,11 грн., який було направлено на адресу ТОВ «Ворлд ОСОБА_1» листом з описом вкладення 03.09.2017. Вищезазначений лист було отримано уповноваженим представником Відповідача 15.09.2017.

Рахунок сплачено Відповідачем не було, внаслідок чого виникла заборгованість ТОВ «Ворлд ОСОБА_1» перед Портом у розмірі 63 924,11 грн., у зв’язку з чим, ДП «МТП «Чорноморськ» звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та вимогами дійсного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п.1 ст. 946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Пунктом 3 цієїж статті встановлено, що якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Резюмуючи викладене, господарський суд доходить до висновку, що позовні вимоги ДП «МТП «Чорноморськ» є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку щодо позовні вимоги ДП «МТП «Чорноморськ» підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ТОВ «Ворлд ОСОБА_1» суми основного боргу у розмірі 63924,11 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Одеської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обимеженною відповідальністю «Ворлд ОСОБА_1» (вул.Хантадзе, офіс 2/65 Н, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000, Код ЄДРПОУ 35749566) на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (Код ЄДРПОУ 01125672, Ф-я Одеське ОУ АТ «ОЩАДБАНК»; п/р гривня: 26003300168723 МФО 328845) основний борг у розмірі 63924,11 грн. та 1822 грн. судових витрат.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26 березня 2018 р.

Суддя Г.І. Гуляк