Ухвала суду № 72958580, 19.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"19" березня 2018 р. Справа № 911/4096/15

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астат Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віо Інвест»

про вчинення певних дій

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віо Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астат Плюс»

про вчинення певних дій

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - директор; ОСОБА_2 – предст. за дов. від 15.06.2017

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3 – предст. за дов. від 12.02.2018;

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.11.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016, у задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Астат Плюс» (ТОВ «Астат Плюс») до товариства з обмеженою відповідальністю «Віо Інвест» (ТОВ «Віо Інвест») про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням, розташованого за адресою: вул. Машинобудівників, 11а, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська обл. – відмовлено повністю. Зустрічну позовну заяву ТОВ «Віо Інвест» до ТОВ «Астат Плюс» про встановлення порядку користування та володіння нежитловим приміщенням, розташованого за адресою: вул. Машинобудівників, 11а, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська обл. – залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями ТОВ «Астат Плюс» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2016 касаційну скаргу ТОВ «Астат Плюс» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 та рішення господарського суду Київської області від 05.11.2015 у справі № 911/4096/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/4096/15 передано на розгляд судді Щоткіну О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2016 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Враховуючи, що предметом розгляду в суді касаційної інстанції була касаційна скарга ТОВ «Астат Плюс» на рішення та постанову лише в частині відмови в задоволенні первісного позову, господарським судом Київської області під час нового розгляду розглядаються позовні вимоги ТОВ «Астат Плюс» до ТОВ «Віо Інвест».

На виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 12.07.2016, з метою визначення варіантів розподілу, за якими можливо встановити порядок користування спірним нежитловим приміщенням, ухвалами господарського суду Київської області від 31.10.2016 та 10.04.2017 призначались судові будівельно-технічні експертизи, провадження у зв’язку з цим зупинялось.

При цьому, з причин несплати експертизи, призначеної ухвалою суду від 31.10.2016, остання проведена не була, а після проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 10.04.2017, експерт повідомив суд, що за результатами проведеного дослідження не може надати повний, обґрунтований та об’єктивний висновок, зокрема у зв’язку з відсутністю фактичного існування приміщень в будівлі, розташованій по вул. Машинобудівників, 11а, в м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області.

Після повернення судовим експертом матеріалів справи № 911/4096/15 до господарського суду Київської області, ухвалою суду від 05.02.2018 поновлено провадження у справі та, у зв’язку з набранням чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті; судове засідання призначено на 19.02.2018.

В судових засіданнях 19.02.2018 та 05.03.2018 оголошувались перерви за усними клопотаннями представників позивача, у зв’язку з проведенням переговорів між сторонами щодо врегулювання спору мирним шляхом. Представник відповідача проти заявлених клопотань не заперечувала.

Про дату, час і місце нових судових засідань сторони повідомлялись під розписку.

19.03.2018 через канцелярію суду позивач подав заяву про відмову від позову, відповідно до якої позивач зазначає, що 01.01.2018 між сторонами підписано Договір № 1-01 про порядок володіння та користування майном, що є спільної частковою власністю. Позивач стверджує, що у зв’язку з цим сторони отримали в користування нежитлові приміщення, які повністю відповідають їхнім часткам у спільній частковій власності та на даний час між позивачем і відповідачем відсутні суперечки та розбіжності стосовно правомірного використання нерухомого майна.

За таких обставин, позивач відмовляється від позову та просить суд закрити провадження у справі.

В судовому засіданні 19.03.2018 представник відповідача усно підтвердила доводи, наведені у заяві позивача про відмову від позову.

В судовому засіданні 19.03.2018, з метою вирішення питання щодо прийняття відмови позивача від позову, суд вийшов до нарадчої кімнати для постановлення ухвали. Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив резолютивну частину ухвали закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) передбачено право позивача відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Згідно приписів статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відмову від позову, встановив, що заява підписана директором товариства з обмеженою відповідальністю «Астат Плюс» ОСОБА_1, повноваження якого, як керівника позивача, підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Розглянувши матеріали справи, з урахуванням заяви позивача про відмову від позову, встановивши відсутність обмежень у представника позивача на вчинення такої процесуальної дії як відмова від позову, а також те, що такі дії не суперечать інтересам юридичної особи, яку від представляє, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття відмови позивача від позову.

Відповідно до частини третьої статті 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

При цьому суд роз'яснює позивачу, що за приписами частини третьої статті 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 191, 231, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю «Астат Плюс» від позову.

2. Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Астат Плюс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Віо Інвест» про встановлення порядку користування нежитловим приміщенням.

Дана ухвала господарського суду Київської області набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.03.2018.

Суддя О.В. Щоткін