Рішення № 72957200, 22.03.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/713/17

Номер провадження 2-а/699/7/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Могильної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2017 року до Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов вказаний адміністративний позов, в якому позивач просить:

- визнати дії відповідача неправомірними та протиправними щодо відмови у перерахунку розміру пенсії у зв’язку з підвищенням посадових окладів працівникам органів місцевого самоврядування з 01.06.2017 року відповідно до постанови КМУ від 24.05.2017 року №353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»;

- визнати дії відповідача неправомірними та протиправними щодо відмови у перерахунку розміру пенсії у зв’язку з підвищенням посадових окладів державним службовцям на 25% з 01.12.2015 року відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;

- зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії посадової особи в органах місцевого самоврядування, призначеної позивачу у розмірі 90% від суми заробітної плати згідно довідки виконкому Корсунь-Шевченківської міської ради № 98 від 14.06.2017 року;

- зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії посадової особи в органах місцевого самоврядування, призначеної позивачу у розмірі 90% від суми заробітної плати згідно довідки виконкому Корсунь-Шевченківської міської ради № К-677/03-07 від 24.07.2017 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.06.2017 року вона звернулася до Корсунь-Шевченківського відділу обслуговування громадян ОСОБА_2 об’єднаного управління ПФУ Черкаської області із заявою про проведення перерахунку призначеної їй раніше пенсії з дати набуття чинності постанови КМУ від 24.05.2017 року №353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою установлено підвищення посадових окладів працівникам органів місцевого самоврядування. Проте, відповідач листом повідомив їй про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії, з посиланням на те, що проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, чинним законодавством не передбачено. Крім того, 14.07.2017 року позивач звернулася до Корсунь-Шевченківського відділу обслуговування громадян ОСОБА_2 об’єднаного управління ПФУ Черкаської області із заявою про проведення перерахунку призначеної їй раніше пенсії у зв’язку із збільшенням заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та виплатити пенсію, починаючи з 01.12.2015 року. Проте, відповідач листом повідомив їй про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії, з посиланням на те, що проведення перерахунків пенсій, призначених згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, чинним законодавством не передбачено. Відмови у проведенні перерахунку пенсії позивач вважає неправомірними, такими, що суперечить нормам діючого законодавства, і такими, що порушують її законні права на пенсійне забезпечення.

Позивач у судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1940201942213, у суд не з*явився без пояснення причини неявки.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України.

Відповідно до п.10 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, який набрав чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Суд, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити в силу наступного.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено, що позивач до виходу на пенсію працювала у Виконавчому комітеті Корсунь-Шевченківської міської ради на посаді керуючої справами, тобто була посадовою особою місцевого самоврядування.

З 05.07.2011 позивачу призначено пенсію за віком, як посадовій особі органів місцевого самоврядування, відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» в розмірі 90% від заробітку.

Відповідно до ч.7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

У зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 року №353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою установлено підвищення посадових окладів працівникам органів місцевого самоврядування, позивач 15.06.2017 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії на підставі довідки №98 виданої 14.06.2017 виконавчим комітетом Корсунь-Шевченківської міської ради (а.с.13-14).

ОСОБА_2 об’єднаного УПФ України Черкаської області від 22.06.2017 року за № 2373/06-01 їй було відмовлено у задоволенні її заяви із посиланням на те, що норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», скасовані. Раніше призначені пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям не перераховуються (а.с.15).

Крім того, у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» позивач 14.07.2017 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії (а.с.17).

ОСОБА_2 об’єднаного УПФ України Черкаської області від 21.07.2017 року за № 3186/06-01 їй було відмовлено у задоволенні її заяви у зв'язку з тим, що при зверненні до Управління із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії не була надана довідка про складові заробітної плати з підвищенням розміру заробітної плати на 25 відсотків працюючим державним службовцям з 01.12.2015 року. Крім того, роз’яснено, норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу», скасовані. Раніше призначені пенсії згідно із Законом України «Про державну службу» у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям не перераховуються (а.с.18).

Постановою Правління ПФУ від 17.01.2017 року №1-3 затверджено форму довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсій відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу».

З 11.10.2017 року ч.7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» викладена в наступній редакції: «Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст.37 Закону України № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною станом на дату призначення пенсії позивачу, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (в редакції до 15.12.2015) було передбачено порядок визначення заробітної плати для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу».

Отже, з викладених правових норм вбачається, що раніше прийнятим законодавством було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінювалось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про порядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» було внесено зміни до постанови КМУ № 865, зокрема виключено пункт 4 постанови щодо порядку визначення заробітної плати для перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, щодо підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям пункт 5 викладено в новій редакції, зокрема: форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Тобто, з п.5 виключено те, що форма довідки застосовується для перерахунку пенсії державного службовця, ця форма передбачена лише для призначення пенсії.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» визначено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено.

Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 і викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

ОСОБА_3 № 76-VIII є чинним і підлягає до виконання, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.

З 01.05.2016 року набув чинності ОСОБА_3 України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. У зв'язку з цим, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, який набрав чинності з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка діє з 15.12.2015, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993.

23.09.2016 постанова Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000 взагалі втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Як вбачається із постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, на яку посилається позивач, нею регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (15.06.2017 та 14.07.2017) фактично відсутні норми законодавства, які б визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

Крім того, відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

У зв'язку з викладеним, з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Таким чином, діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993.

Оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача та проведення перерахунку призначеної пенсії, суд не вбачає.

Суд вважає, що відмова відповідача провести такий перерахунок позивачу обґрунтована, оскільки з 01 травня 2016 року набрав чинності новий ОСОБА_3 України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ.

Відповідно до п.п.1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, ОСОБА_3 України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723- XII втратив чинність, крім, ст. 37, щодо права на пенсію державного службовця, стаття 37-1, щодо перерахунку пенсій державним службовцям, на яку посилається відповідач у позові про перерахунок пенсії з 1 грудня 2016 року, втратила чинність з 01 травня 2016 року.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що у відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача. При цьому, відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Посилання позивача на те, що призначена їй пенсія має бути перерахована відповідно до постанови КМУ № 426 від 19 червня 2013 року «Про затвердження Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця», є необґрунтованими, оскільки ця постанова втратила чинність 06.08.2016 року, а із заявами про перерахунок пенсії позивач звернулась до відповідача 15.06.2017 та 14.07.2017 року.

Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11.09.1997 та є обов’язковою.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд залишає судові витрати у справі за позивачем.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України,п.15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України,

Суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_4sp; Л.