Ухвала суду № 72957185, 20.03.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/73/16-ц

Номер провадження 2/699/180/18

УХВАЛА

про призначення судової експертизи

20.03.2018 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Свитки С.Л.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_6, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_6 до ОСОБА_4 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання відмови від права на спадщину недійсною,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2016 року позивач ОСОБА_4 пред’явила у суд даний позов і просить визнати в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, померлого 23 липня 2015 року, право власності на 1/2 частину житлового будинку №1 по вул.Кооперативна в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області, надвірних споруд та присадибної земельної ділянки площею 0,0689 га.

В обгрунтування своїх вимог позивачка вказала, що 23.07.2015 року помер ОСОБА_8, який являється її батьком та чоловіком ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із частки в будинку №1 по вул.Кооперативна в м.Корсуні-Шевченківському. Вказаний будинок придбаний відповідачкою за згодою ОСОБА_8 в період перебування у шлюбі, а саме 20.11.2013 року, тобто, є об»єктом спільної сумісної власності подружжя. Відповідачка відмовляється надавати згоду на визначення частки померлого у спірному будинковолодінні. Приватним нотаріусом ОСОБА_7 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне будинковолодіння, оскільки оформлене на ОСОБА_5 і через відсутність правовстановлюючих документів.

03.03.2016 року ОСОБА_5 пред»явила у суд зустрічний позов і просить визнати недійсною відмову від права на спадщину, посвідчену 22.01.2016 року приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_7

Зустрічний позов ОСОБА_5 мотивований тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8. За час перебування у шлюбі нею, за згодою чоловіка придбаний будинок №1 по вул.Кооперативна в м.Корсуні-Шевченківському, який остання вважала лише своєю власністю. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина і нею дійсно була написана заява про відмову від прийняття прийняття спадщини, оскільки вважала, що спірний будинок не входить до складу спадщини.

12.04.2016 року померла ОСОБА_5, яка за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_6. У встановлений термін ОСОБА_6 подана заява про прийняття спадщини і до суду подано клопотання про залучення її до участі у справі, як правонаступника ОСОБА_5. Тому ухвалою суду від 20.12.2016 року ОСОБА_6 залучено до участі у справі як правонаступника померлої.

У суді позивач ОСОБА_4 та її представник - адвокат ОСОБА_2 позов підтримали та надали пояснення аналогічні до змісту позову.

Зокрема, по первісному позову пояснили, що 23.07.2015 року помер батько позивача ОСОБА_8, після смерті якого відкрилася спадщина. Померлий заповіту не залишив. Спадкоємцями за законом є ОСОБА_4, її брат ОСОБА_8 та дружина померлого ОСОБА_5. ОСОБА_4 спадщину після смерті батька прийняла шляхом подачі в шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини, про що приватним нотаріусом ОСОБА_7 заведено спадкову справу.

Син померлого, ОСОБА_8, подав до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини на користь сестри ОСОБА_4

ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини, про що нотаріусом від неї була прийнята відповідна заява.

Приватним нотаріусом ОСОБА_7 видане свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину будинку, що по вул.Кооперативна, 1 в м.Корсуні-Шевченківському позивач не може отримати, тому що вказаний будинок придбаний померлим батьком та ОСОБА_5 у період шлюбу. Договір купівлі був оформлений на ОСОБА_5, за згодою спадкодавця. Земельна ділянка не була приватизована, відповідач займалася її оформленням, і отримала свідоцтво про право власності на земельну ділянку. З цих підстав нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва через наявність права власності в ОСОБА_5 на спірний будинок і земельну ділянку.

По зустрічному позову пояснили, що відмова ОСОБА_5 від прийняття спадщини була добровільною, у зв*язку з чим просили критично оцінити доводи сторони відповідача. Шлюб відповідачки ОСОБА_5 із ОСОБА_8 тривав 4,5 роки. ОСОБА_5 ніколи не лікувалася, була адекватною, добре орієнтувалася у складних життєвих ситуаціях, могла дати консультацію з приводу призначення субсидій та інших соціальних виплат. Виважено відносилася до цивільно-правових угод. Була присутньою при відмові брата позивачки від прийняття спадщини. Рішення про відмову від прийняття спадщини, приймала самостійно. Відносини у сім`ї були добрими та такими, що ґрунтувалися на взаємній повазі. ОСОБА_5 діяла з мотивів розуміння, складного сімейного становища позивачки (тяжка хвороба дитини позивачки). Відповідач самостійно оформила приватизацію земельної ділянки та з власної ініціативи запропонувала позивачці з»явитися до нотаріуса з метою оформлення своєї відмови від спадщини. Нотаріус роз’яснила наслідки відмови від прийняття спадщини. ОСОБА_5 збиралася жити в Одеській області, оскільки мала інше житло.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_3 позов ОСОБА_4 не визнала повністю та пояснила, що ОСОБА_5 погодилася на відмову від прийняття спадщини за умови сплати позивачем компенсації за частину спадкового майна але позивач відмовилася від сплати компенсації. ОСОБА_5 помилилася щодо предмету спадкування, оскільки вважала спірний будинок лише своїм, згідно договору. Те, що ОСОБА_5 відмовилася від прийняття спадщини в рахунок отримання компенсації від позивача не може нічим підтвердити. Документи на спадкове майно знаходяться в ОСОБА_5.

Зустрічний позов підтримала та пояснила, що ОСОБА_5 перебувала у шлюбі із померлим ОСОБА_8. Спільних дітей від шлюбу не було. ОСОБА_4 було відомо про підготовку документів на відчуження спірного будинку.

ОСОБА_5 хворіла, в неї була виявлена пухлина головного мозку, тому на час відмови від спадщини остання перебувала в хворобливому стані. Крім цього, ОСОБА_5 закінчила лише 8 класів і помилилася щодо предмету спадкування, оскільки спірний будинок вважала лише своїм. Тому відмова від прийняття спадщини сталася внаслідок помилки. Дійсно ОСОБА_5 відмовилася від надання правовстановлюючих документів позивачці. Хворіла ОСОБА_5 в лютому 2016 року, тобто, протягом періоду, який визначений для прийняття спадщини.

Третя особа ОСОБА_7 пояснила, що заяву про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_5 писала у присутності ОСОБА_4. ОСОБА_5 була адекватною, чітко відповідала на питання, була виваженою, спокійною, пояснила, що має інше житло в Одеській області. Дії ОСОБА_5 не викликали жодного сумніву в добровільності її позиції, у зв*язку з чим вона не застосувала відеозйомку в даному випадку.

Позивач ОСОБА_4, яка була допитана в якості свідка пояснила, що разом із ОСОБА_5 була у нотаріуса при поданні заяви про прийняття спадщини. Ходили до різних нотаріусів і врешті вирішили звернутися до нотаріуса ОСОБА_7. ОСОБА_5 стала вести себе дивно, підбурювала брата, казала, щоб він був обережним у прийнятті рішення щодо відмови від спадщини. Вимагала компенсації за відмову від прийняття спадщини. ОСОБА_5 сама запропонувала написати заяву про відмову від прийняття спадщини, що сама і зробила. ОСОБА_5 збиралася виїздити в Одеську область. Сама вона була присутньою у нотаріуса, коли ОСОБА_5 відмовилася від прийняття спадщини на її користь. Нотаріус роз’яснила, що відмова стосується всього спадкового майна. Нотаріус уточнила склад спадщини. ОСОБА_5 мала досвід в оформленні нерухомого майна. Будинок був придбаний за кошти, які належали батьку. ОСОБА_5 на день відмови не хворіла. Зміна позиції ОСОБА_5 пов’язана із діями третіх осіб, які її підбурюють. Про придбання спірного будинку особисто їй було відомо з 2013 року, а за земельну ділянку - з 2015 року. Ввечері, 21.01.2016 року, бачила ОСОБА_5, яка скаржилася на тиск і головний біль. Вранці 22.01.2016 року була в ОСОБА_5 і разом пішли до нотаріуса, щоб написати заяву про відмову від прийняття спадщини.

Свідок ОСОБА_8, який є рідним братом ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_5 близько не знав, але після смерті батька 3-4 рази спілкувався з нею. У нього склалося враження, що ОСОБА_5 досвідчена жінка, яка гарно розбирається у суспільному житті. Сам він відмовився від спадщини на користь ОСОБА_4 У нотаріуса ОСОБА_5 була також присутньою, коли він заявив що відмовляється від прийняття спадщини на користь позивачки. ОСОБА_5 в той день не відмовлялася від прийняття спадщини.

Через декілька днів, при зустрічі з ОСОБА_5, довідався від неї, що вона також хоче відмовитися від прийняття спадщини. Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_5 в нього вдома, в Чорнобаївському районі. ОСОБА_5 була в хорошому настрої, співала, вживала невелику кількість спиртного. Останній раз бачив ОСОБА_5 у нотаріуса.

Через деякий час сестра повідомила про наявність спору з ОСОБА_5, з приводу відмови від спадщини. Пам’ятає, що восени 2015 року ОСОБА_5 скаржилася на головний біль і тиск.

Про те, що ОСОБА_5 відмовилася від спадщини довідався за її життя, від сестри – ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_9, яка є кумою ОСОБА_4, показала, що з ОСОБА_5 спілкувалися в сім»ї ОСОБА_4 неодноразово, в тому числі і на сімейних святах. ОСОБА_5 справляла враження досвідченої жінки, яка могла підтримати будь-яку розмову, орієнтувалася в складних життєвих ситуаціях. Разом із чоловіком вона відвідувала різноманітні виставки. ОСОБА_5 ніколи не скаржилася на стан здоров’я. Останній раз бачила ОСОБА_5 влітку 2015 року, коли ОСОБА_5 і її чоловік залишили на неї догляд за їхньою собакою, оскільки їхали відпочивати на море.

Свідок ОСОБА_10, яка є матір»ю ОСОБА_4 та першою дружиною померлого ОСОБА_8 показала, що з ОСОБА_5 була знайома з перших днів її проживання з колишнім чоловіком. Стосунки були дружні, спорів ніколи не було. Після смерті ОСОБА_8, ОСОБА_5 неодноразово бувала в неї. ОСОБА_5 добре орієнтувалася в документах, могла оформити відповідні документи, які б надавали їй пільги. На стан здоров’я ОСОБА_5 ніколи не скаржилася. Останній раз бачила ОСОБА_5 у вересні 2015 року, яка скаржилася на тиск.

Експерт ОСОБА_11, яка є експертом-психологом та приймала участь в комісійній експертизі, показала, що індивідуальні властивості ОСОБА_5 (риси її характеру) були досліджені по показаннях свідків та медичній документації. Згідно вказаних даних можливо було зробити висновок про розуміння ОСОБА_5 своїх дій.

Експерт ОСОБА_12, який був головою комісії експертів, вважає висновок експертизи повним і об»єктивним. Окрема думка експерта повинна відповідати вимогам до висновку експертизи. Експерт ОСОБА_13 взяв на себе функцію спеціаліста, допустив припущення різного роду рекомендацій. Така позиція експерта ОСОБА_13 може вважатися хибною та такою, що порушує презумпцію психічного здоров»я. Матеріали справи містили достатньо даних для категоричного висновку про психічне здоров»я підекспертної.

Експерт ОСОБА_14, який був доповідачем по експертизі, показав, що з матеріалів справи було можливо зробити категоричний висновок, для цього було надано достатньо матеріалів, в тому числі, показання свідків. До 22.01.2016 року в ОСОБА_5 не було хронічних психічних захворювань. Рішення, прийняте ОСОБА_5 22.01.2016 року, було добровільним. Клінічна картина захворювань ОСОБА_5 не вказувала на наявність у неї психічного захворювання. Медична документація ОСОБА_5 містила лише припущення щодо хронічних захворювань, які не мали обов»язковим наслідком психічні відхилення. Активна прижиттєва позиція ОСОБА_5 вказує на відсутність хронічних захворювань, оскільки нею була подана зустрічна позовна заява, складений заповіт, що є доказом того, що станом на 22.01.2016 року ОСОБА_5 розуміла значення своїх дій та керувала ними. У висновку експертизи, в питанні №4 допущені технічні описки частині зазначення дати – 11.01.2016 року, а правильною є дата – 22.01.2016 року. При проведенні експертизи, за роздруківку комісія сприймала текст ухвали з детальними показаннями свідків.

Експерт ОСОБА_13, яким було складене окреме обґрунтування, показав, що в даному випадку це є тотожним висновку експерта (окрема думка експерта). За формою окреме обґрунтування передбачене порядком проведення судової експертизи. Ним було звернуто увагу на відмову ОСОБА_5 від спадщини, станом на день відмови ОСОБА_5 мала ознаки не усвідомлення значення своїх дій. Діагноз Городищенської ЦРЛ не був остаточний, тому не було повних даних про стан здоров»я ОСОБА_5 після 22.01.2016 року. Потрібні показання медичних працівників, які надавали допомогу ОСОБА_5. Наявність онкологічного захворювання у ОСОБА_5 могло вплинути на її психічний стан 22.01.2016 року. Клінічна картина вказувала на наявність тяжкого онкологічного захворювання. Пухлина головного мозку може викликати зміни, на це вказує поведінка ОСОБА_5 під час підписання заповіту. Діагноз пухлина головного мозку не був абсолютним. Тому ним не було зроблено категоричного висновку.

Судом були досліджені наступні докази, зокрема:

В свідоцтві про народження серії І-ЯК №667005 прізвище позивача записано як «Кузка» (а.с.11 т.1).

У зв»язку з реєстрацією шлюбу прізвище позивача змінено на «Позднякова», що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00016244889 від 27.01.2016 року (а.с.12 т.1).

Згідно свідоцтва про шлюб серії І-СР №074008, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського РУЮ у Черкаській області, 07.12.2010 року ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, прізвище чоловіка - «Кузка», дружини - «Угріна» (а.с.18 т.1).

ОСОБА_8, який являється батьком позивача та чоловіком відповідача, помер 23.07.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР №261731, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області 28.07.2015 року (а.с.10 т.1).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із частки в будинку №1 по вулиці Кооперативна в м.Корсуні- Шевченківському Черкаської області з відповідною частиною надвірних споруд та з відповідною частиною присадибної земельної ділянки площею 0.0689 га, на якій розташований вказаний будинок.

Померлий заповіту не залишив, спадкоємцями першої черги за законом є його дочка ОСОБА_4, син ОСОБА_15 та дружина ОСОБА_5.

В довідці приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 від 01.02.2016 року №17/01-16 зазначено, що після смерті ОСОБА_8 заведена спадкова справа №195/2015 від 01.09.2015 року, заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_4 (а.с.23 т.1). Вказаний факт також підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №41369090 (а.с.14 т.1).

Спадкоємці ОСОБА_8 (син померлого) та ОСОБА_5 відмовилися від прийняття спадщини після померлого на користь позивача. Копія письмової заяви ОСОБА_5 про відмову у прийнятті спадщини подана приватному нотаріусу ОСОБА_7 22.01.2016 року та міститься на а.с.54 т.1.

01.02.2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом ОСОБА_4 (а.с.22 т.1).

З договору купівлі-продажу від 20.11.2013 року вбачається, що ОСОБА_5 купила у ОСОБА_16 житловий будинок з надвірними спорудами по вул.Кооперативна, 1 в м.Корсуні-Шевченківському Черкаської області. (а.с.20-21 т.1). Вказане будинковолодіння куплене за згодою чоловіка покупця ОСОБА_8, що підтверджується заявою останнього, яка міститься на а.с.78 т.1.

Копія спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_8 та яка була витребувана судом міститься на а.с.77-110 т.1.

Копія технічного паспорта на спірний житловий будинок, що по вул.Коопертивна, 1 в м.Корсуні-Шевченківському міститься на а.с.112-116 т.1.

На підтвердження того, що ОСОБА_5 була досвідченою, стороною позивача надані довідки з ДП «Центр державного земельного кадастру» від 16.03.2016 №25/19-002, в якій зазначено, що замовником робіт щодо оформлення земельної ділянки у приватну власність була ОСОБА_5 та з управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської РДА від 14.03.2016 року №402/04, в якій зазначено, що ОСОБА_5 самостійно надавала документи для призначення житлової субсидії (а.с.125-128 т.1).

Зустрічний позов мотивований тим, що підписуючи заяву про відмову від прийняття спадщини, ОСОБА_5 вважала, що відмовляється від 1/2 частини квартири, так як, спірний житловий будинок вважала своїм власним. Крім цього посилається на похилий вік, хворобу, відсутність належної освіти, про що суду надані наступні документи.

ОСОБА_5 народилася 24 вересня 1949 року, що вбачається з копії паспорта серії КЕ №107282 (а.с.53 т.1).

В трудовій книжці серії УКР №0750345 містяться записи, що ОСОБА_5 працювала дояркою, у 1998 році – завідуючою МТФ (а.с.55 т.1).

В період з 16.02.2016р. по 24.02.2016р. ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі «Городищенське районне територіальне медичне об»єднання» Городищенської районної ради Черкаської області, діагноз – susp. (підозра) мозковий інсульт в ВБК з вираженим вестибуло-атактичним синдромом, susp. (підозра) – об»ємне утворення головного мозку, виражений вестибуло-атактичний синдром, що підтверджується витягом із медичної картки №731 (а.с.56, 198, 199 т.1).

ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище Котлик) навчалася в Гуляївській школі №13 Березівського району Одеської області та закінчила 8 класів, в атестаті мала добрі оцінки, що підтверджується довідкою №8 від 29.02.2016 року (а.с.133 т.1, а.с.60-66 т.2).

З довідки Смілянської станції швидкої медичної допомоги №73 від 11.03.2016 року вбачається, що до ОСОБА_5, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 виїздила бригада швидкої медичної допомоги 21.01.2016 року о 10 год 25 хв, карта виїзду №567 (а.с.136 т.1).

12.05.2016 року померла ОСОБА_5, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.154-155 т.1).

23.03.2016 року ОСОБА_5 залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_6, заповіт посвідчений приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_17 (а.с.169 т.1).

11.05.2016 року ОСОБА_6 подала заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 (а.с.167 т.1)

Копія спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_5 та витребувана судом міститься на а.с.189-196 т.1.

Також судом досліджено медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_5 №731/277, діагноз заключний клінічний – susp. (підозра) мозковий інсульт в ВБК з вираженим вестибуло-атактичним синдромом, susp. (підозра) – об»ємне утворення головного мозку, виражений вестибуло-атактичний синдром

За клопотанням сторін ухвалою суду від 27.02.2017 року призначено посмертну судову психолого-психіатричну експертизу. На вирішення експертам поставлені питання: 1.Чи хворіла померла 12.04.2016 року ОСОБА_5 станом на 22 січня 2016 року будь – яким психічним захворюванням? 2. Якщо так, то чи здатна вона була усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час написання заяви про відмову від прийняття спадщини 22 січня 2016 року? Чи перебувала ОСОБА_5 станом на 22 січня 2016 року в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання? 4. Чи вплинули (і яким чином) індивідуальні властивості психічних процесів особи ОСОБА_5 (пам'ять, увага, сприймання, мислення, особливості емоційних реакцій, рівень освіти, її вік ) та функціонування сенсорних процесів (зір, слух, тощо) на адекватність прийняття нею особливостей та змісту ситуації відмови від прийняття спадщини (розуміння змісту та наслідків таких дій) станом на 22 січня 2016 року (а.с.240-248 т.1).

У висновку судово-психіатричного експерта №153 (а.с.2-8 т.2) зазначено, що ОСОБА_5 станом на 22 січня 2016 року, тобто на час написання заяви про відмову від прийняття спадщини, згідно наданим судом та дослідженим матеріалам, не виявляла ознак будь-якого хронічного стійкого психічного розладу чи проявів тимчасового розладу психічної діяльності і була здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Надані судом та досліджені експертизою матеріали не містять будь-яких згадок про будь-які можливі хворобливі зміни психічної діяльності ОСОБА_5, такого рівня, щоб патологічним чином впливали на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на 22.01.2016 року.

Характер дії (написання заяви про відмову від прийняття спадщини від 22.01.2016 року) виключає необхідність розгляду у підекспертної ОСОБА_5 питання про емоційне збудження або емоційне напруження. Дані емоційні стани відносяться до фізіологічного афекту у підозрюваних (або звинувачених) на момент інкримінованого діяння. Стан фізіологічного афекту та інші виражені емоційні стани ( стан емоційного збудження стан емоційного напруження), котрі могли суттєво вплинути на свідомість та поведінку в інкримінований період, можуть бути передумовою для кваліфікації в суді стану «сильного душевного хвилювання» та не є компетенцією психолога - судового експерта. Згідно матеріалів цивільної справи, на момент відмови від прийняття спадщини (від 22.01.2016року) у підекспертної ОСОБА_5 були відсутні будь-які виражені емоційні негативні реакції (стресом, психотравмуюча ситуація тощо).

За даними, що містяться у цивільній справі, отриманих для психологічного аналізу, можна прийти до висновків, що на момент написання заяви про відмову від прийняття спадщини 22.01.2016 року підекспертна мала достатній рівень інтелекту, її основні пізнавальні процеси (увага, пам'ять, мислення) були в цілому збережені відповідно віку. Решта індивідуально-психологічних особливостей, котрі були притаманні підекспертній на момент 22.01.2016 року зазначені вище в тексті акту. Стан та функціонування сенсорних процесів системне не є компетенцією психолога - судового експерта.

Членом комісії ОСОБА_13 складено окреме обґрунтування, що у зв»язку із складністю клінічної картини, недостатність об»єктивних даних для встановлення можливих психічних розладів та їх глибини в ОСОБА_5 під час написання нею заяви про відмову від прийняття спадщини 22.01.2016 року у зв»язку з онкологічним захворюванням, пухлиною головного мозку з прогредієнтним перебігом і швидким наростанням церебрально-органічної симптоматики, для вирішення поставлених питань необхідно надати покази свідків (переважно медичних працівників), доповнити матеріали справи даними про обстеження та лікування ОСОБА_5 після її переїзду в Одеську область, надати висновок судово-медичної експертизи про причину смерті ОСОБА_5

Представником відповідача за первісним позовом та представником позивача за зустрічним позовом адвокатом ОСОБА_3 заявлене клопотання про призначення судової комплексної медико-психологічної експертизи з переліком питань, для визначення спроможності ОСОБА_5 з урахуванням її вікових особливостей, рівня розумового розвитку ( лище шкільна освіта та робота доярки в КСП), умови мікросоціального середовища (залежність, погроза, омана тощо), а також впливу хвороби (пухлина головного мозку з метастазами) на усвідомлення реального змісту власних дій та в повній мірі свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки.

Представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом адвокат ОСОБА_2 надала міркування щодо недопустимості доказу – окремого обґрунтування та пояснення експерта ОСОБА_13, оскільки не відповідає вимогам щодо наявності вступної, досліджувальної частини і висновку, складений вибірково на користь відповідача. Щодо клопотання про призначення комплексної експертизи зазначила, що такої необхідності немає, але якщо суд прийде до такого висновку, то просила на вирішення експертизи поставити питання – чи могла ОСОБА_5, яка померла 12.04.2016 року, з урахуванням своїх індивідуально-психологічних особливостей, інтелекту, характеру розумової діяльності, психічного стану, стану здоров»я на момент підписання нею заяви про відмову від прийняття спадщини 22.01.2016 року правильно сприймати істотні для справи обставини, зокрема, смисловий зміст заяви про відмову від спадщини і його наслідки. Додатково пояснила, що ОСОБА_5 навчалася в Гуляївській школі №13 Березівського району Одеської області та закінчила 8 класів, в атестаті мала добрі оцінки, із записів трудової книжки вбачається, що ОСОБА_5 працювала не лише дояркою, а й завідуючою МТФ. Згідно медичної карти стаціонарного хворого №731 діагнози тяжких хвороб ОСОБА_5 виставлені як припущення: діагноз – susp. (підозра) мозковий інсульт в ВБК з вираженим вестибуло-атактичним синдромом, susp. (підозра) – об»ємне утворення головного мозку, виражений вестибуло-атактичний синдром. Вказані обставини необхідно врахувати при призначенні експертизи та ухваленні рішення.

Згідно ч.1-6 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Згідно ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно ст.112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу.

Вислухавши клопотання про призначення судової комплексної медико-психологічної експертизи, думку сторін щодо заявленого клопотання, дослідивши висновок судово-психіатричного експерта №153 від 06.04.2017 року та окреме обґрунтування члена комісії ОСОБА_13, які не містять повні відповіді на поставлені питання, суд вбачає необхідність призначити комплексну медико-психологічну експертизу виходячи з наступного.

У висновку експерта зазначено, що стан фізіологічного афекту та інші виражені емоційні стани ( стан емоційного збудження стан емоційного напруження), котрі могли суттєво вплинути на свідомість та поведінку ОСОБА_5 в інкримінований період, можуть бути передумовою для кваліфікації в суді стану «сильного душевного хвилювання» та не є компетенцією психолога - судового експерта. Стан та функціонування сенсорних процесів не є компетенцією психолога - судового експерта. Окреме обґрунтування члена комісії ОСОБА_13 містить посилання на складність клінічної картини, тяжкість хвороби ОСОБА_18 і як наслідок можливі психічні розлади під час написання заяви про відмову від прийняття спадщини.

Тобто, зазначені вище посилання, ставлять під сумнів обґрунтованість відповідей на поставленні судом питання, тому суд задовольняє клопотання адвоката ОСОБА_3 щодо призначення комплексної медико-психологічної експертизи.

Керуючись ст.ст.102, 103, 110, 112, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача за первісним позовом про призначення експертизи задовольнити.

У справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_6, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_6 до ОСОБА_4 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання відмови від права на спадщину недійсною призначити судову комплексну посмертну медико-психологічну експертизу.

Проведення експертизи доручити експертам Черкаського відділення Київського НДІСЕ та КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи», попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Провідною експертною установою визначити Черкаське відділення Київського НДІСЕ.

На вирішення експертизи поставити питання:

1.Яка особистісна значимість для ОСОБА_5 обставин, за яких була здійснена відмова від права на спадщину станом на 22.01.2016 року ?

2.Чи здатна була ОСОБА_5 з урахуванням визначених обставин (рівень освіченості та хвороба) повню мірою вільно та усвідомлено приймати рішення та керувати своїми діями станом на 22.01.2016 року ?

3.Чи здатна була ОСОБА_5 з урахуванням визначених обставин (рівень освіченості та хвороба) усвідомлювати - і в якій мірі - фактичний зміст власних дій та їх наслідків станом на 22.01.2016 року ?

4.Чи здатна була ОСОБА_5 з урахуванням визначених обставин (рівень освіченості та хвороба) повною мірою прогнозувати наслідки власних дій станом на 22.01.2016 року ?

5.Чи здатна була ОСОБА_5 з урахуванням визначених обставин (рівень освіченості та хвороба) усвідомлено приймати рішення, адекватне ситуації, та в повній мірі усвідомлено реалізовувати його станом на 22.01.2016 року ?

6.Яка причина смерті ОСОБА_5 12.04.2016 року?

В розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи №699/73/16-ц та медичну карту стаціонарного хворого № 731/277 ОСОБА_5

Оплата за проведення експертизи повинна бути проведеною ОСОБА_6, жит. ІНФОРМАЦІЯ_2. 18.

До отримання висновку експертизи провадження у справі зупинити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення повної ухвали суду.

Суддя Свитка С. Л.