
Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 6/641/45/2018 Справа № 641/13154/13-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2018 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого – судді - Фанда О.А.,
за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,
представника стяґувача – ОСОБА_2,
боржника – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред»явлення виконавчого документа до виконання, видачу дублікату виконавчого документа, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 22296,48 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 17 лютого 2011 року, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн., всього 22525,88 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 200 грн. в рахунок стягнення заборгованості за договором кредиту.
До суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 банк «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред»явлення виконавчого документа №641/13154/13-ц від 28.07.2014 року до виконання та видачі дублікату виконавчого документа №641/13154/13-ц від 28.07.2014 року. При цьому зазначає, що 01 жовтня 2014 року державним виконавцем Комінтернівського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк». 10 грудня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ перебував на примусовому виконанні у відділі, однак на теперішній час втрачений під час передачі матеріалів виконавчого провадження у зв»язку із звільненням державного виконавця з займаної посади. Передбачені заходи пошуку виконавчого провадження та його матеріалів не призвели до позитивних наслідків.
В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» заяву підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити. При цьому зазначив, що стягувачу стало відомо про втрату виконавчого листа вже після спливу строку для пред»явлення виконавчого документа.
В судовому засіданні боржник ОСОБА_3 проти задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення пропущеного строку для пред»явлення виконавчого документа до виконання заперечувала в повному обсязі. При цьому зазначила, що стягувачем належних та допустимих доказів втрати виконавчого листа та поважних причин пропуску строку пред»явлення виконавчого листа до виконання не надано.
Представник ТОВ «»Українське Фінансове Агентство «Верус» не з»явився, прчин неявки не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення представника стягувача, боржника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в межах розгляду заяви, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 22296,48 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 17 лютого 2011 року, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн., всього 22525,88 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 200 грн. в рахунок стягнення заборгованості за договором кредиту. Рішення суду набрало законної сили (а.с.49-50).
На підставі вищевказаного рішення суду, Комінтернівським районним судом м. Харкова представнику ПАТ КБ «ПриватБанк» було видано виконавчий лист 28 липня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми боргу у розмірі 22525,88 грн.
Згідно ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, виконавчі листи можуть бути пред»явлені до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.
01 жовтня 2014 року державним виконавцем Комінтернівського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».
10 грудня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стяґувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», в зв»язку з тим, що стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження.
Положеннями ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання
перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
З довідки №14/3501 від 19 грудня 2017 року про втрату виконавчого листа, виданої Міжрайонним ВДВС по Основ»янському та Слобідському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області вбачається, що виконавчий лист №641/13154/13-ц від 28.07.2014 року виданий Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення суми боргу з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» перебував на примусовому виконанні у відділі, однак на теперішній час втрачений під час передачі матеріалів виконавчого провадження у зв»язку із звільненням державного виконавця з займаної посади. Передбачені заходи пошуку виконавчого провадження та його матеріалів не призвели до позитивних наслідків.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи навпаки, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
Суд звертає увагу, що постановою державного виконавця виконавчий лист №641/13154/13-ц виданий 28.07.2014 року повернений стягувачу ПАТ КБ «ПриватБанк» 10.12.2014 року, до органів виконавчої служби щодо виконання виконавчого листа №641/13154/13-ц стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся 13.11.2017 року, а з заявою про поновлення строку для пред»явлення виконавчого листа до виконання заявник звернувся 08 лютого 2018 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції «пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на доказі, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов»язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що поновлення строку на пред»явлення виконавчого листа до виконання через майже 3 роки є порушенням принципу правової визначеності.
Європейський Союз зазначає, якщо звичайний строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Жодних поважних причин пропуску строку пред»явлення виконавчого листа до виконання, представником стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» не зазначено.
Враховуючи, що підстави для поновлення строку на пред»явлення виконавчого листа на виконання – відсутні, суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документа.
На підставі викладеного та керуючись ст. 433 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред»явлення виконавчого документа до виконання, видачу дублікату виконавчого документа – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в п»ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 23 березня 2018 року.
Суддя -ОСОБА_5
Судове рішення № 72956126, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 19.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 641/13154/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: