Рішення № 72953772, 21.03.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/369/18

Провадження № 2/307/583/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

при секретарі Панчишин В.І.

з участю: позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

представника Тячівської нотконтори ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівської державної нотаріальної контори та ОСОБА_3 про скасування реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою.

Посилається на те, що вона та ОСОБА_3 являються власниками спадкового майна в рівних долях, яке складається з житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки, площею 0.046 га., за адресою: м. Тячів, вул. Мазепи, № 27.

Вхід до житлового будинку та надвірних споруд можливий лише з вулиці Мазепи, тому що в інших частинах земельна ділянка межує із земельними ділянками інших землекористувачів.

Частина земельної ділянки яка веде до в’їзних воріт і до житлового будинку належить ОСОБА_3

На початку 2018 року відповідач почав перешкоджати їй в доступі до належної їй земельної ділянки.

15.01.2018 р. вона звернулася до Тячівської держнотконтори із запитом про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0.046 га., та дізналася, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом вказана земельна ділянка належить їй та ОСОБА_3 в різний частках.

Під час складання 15.01.2015 р. заяви від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 нотаріус порушив вимоги п. п. 5.4.11., 5.4.12. та 5.4.15 Правил ведення нотаріального діловодства, оскільки на нотаріально посвідчених документах не заповненні до кінця рядки та інші вільні місця перекреслені. Дописки чи виправлення можуть бути вчиненні тільки під час вчинення нотаріальних дій. У її присутності не здійснювалися ніякі закреслення та дописи, отже, вони вчинені невідомою особою.

Відмітка в заяві від 15.01.2015 р. «Дописаному вірити, правильно читати» вчинена у її відсутності.

В результаті дій нотаріуса були порушені її права та розмір земельної ділянки на яку у неї виникло право був значно менший.

Таким чином, вказані відмітки нотаріуса вчинені з порушенням чинного законодавства та із зловживанням службовим становищем. Внесені дописи не відповідають дійсності. Ці дії нотаріуса містять склад злочину.

Просить скасувати держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме, на земельні ділянки площею 0.0093 га та 0.0303 га.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що нотаріус при посвідченні спільної заяви діяв правомірно, оскільки на другій стороні даної заяви міститься допис нотаріуса, який завірений печаткою.

Представник держнотконтори позов не визнала. Пояснила, що виправлення у заяві сторін вона зробила за їхнім спільним проханням, а застереження про це зробила тільки на задній сторінці через відсутність вільного місця на нотаріальному бланку.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 та ст. 48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 пред’явила позов до Тячівської районної державної нотаріальної контори та ОСОБА_3 в якому просить скасувати державну реєстрацію на дві земельні ділянки.

Під час розгляду справи суд встановив, що земельна ділянка по вул. Мазепи 27, у м. Тячів, кадастровий номер 2124410100:08:002:0444, згідно витягу з державного земельного кадастру, 12.06.2014 р. була зареєстрована за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частках. 14.09.2017 р. право власності на дві земельні ділянки по цій же адресі,загальною площею 0.04 га. було зареєстровано державним реєстратором Тячівської РДА за відповідачем ОСОБА_3 та на одну ділянку площею 0.006 га. за позивачкою ОСОБА_1 на підставі заяви співвласників про розподіл часток у спільній власності та витягу з державного земельного кадастру серія та номер НВ-2100886462015 виданого 10.04.2015 р. відділом у Тячівському районі Головного управління держгеокадастру у Тячівському районі Закарпатської області.

Суд вважає, що саме ці юридичні особи, а у випадку їхньої ліквідації їхні правонаступники, разом із ОСОБА_3 повинні бути належними відповідачами по справі, у зв’язку з чим, позивачці кілька разів було запропоновано скористатися своїм правом передбаченим ст. 51 ЦПК України.

За правилами ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Однак позивачка категорично наполягала на розгляді справи в цьому судовому засіданні, і саме відносно тих сторін що вказані в позовній заяві.

Суд вважає, що в зв’язку з незалученням до участі у справі всіх належних відповідачів, не може бути вирішено спір по суті вищезазначених позовних вимог. Тому в задоволенні позову слід відмовити, що не позбавляє позивачку права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав до належних у справі відповідачів.

Судові витрати слід покласти на позивачку.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати покласти на позивачку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення складено 26.03.2018 року.

Головуючий: Гримут В.І.