Рішення № 72953743, 15.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2018Справа № 910/20675/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Українського державного геологорозвідувального інституту

до Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма «Вітал-Тер»

про стягнення 55873,78 грн.,

за участі представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Український державний геологорозвідувальний інститут звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма «Вітал-Тер» про стягнення заборгованості в розмірі 55873,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем, у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору про виконання робіт №КД0559-01 від 03.11.2014 було виконано роботи з наукового дослідження за тематикою «Уточнення геологічної моделі Світанково-Логівської площі» на загальну суму 30000 грн. Відповідач в свою чергу вказані роботи прийняв проте не оплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 30000 грн., яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 23257,62 грн. інфляційних втрат та 2616,16 грн. 3% річних за порушення грошового зобов'язання.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не направив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.11.2014 між Підприємством з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма «Вітал-Тер» (замовник) та Українським державним геологорозвідувальним інститутом (виконавець) укладено Договір про виконання робіт №КД0559-01, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується за дорученням замовника виконати роботи з наукового дослідження за тематикою «Уточнення геологічної моделі Світанково-Логівської площі», відповідно до Технічного завдання, визначеного у Додатку №1 до цього договору, а замовник зобов'язується належним чином прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, кінцевим результатом робіт виконавця за цим договором має бути Звіт за результатами наукового дослідження за геологічною тематикою «Уточнення геологічної моделі Світанково-Логівської площі», що має перелік документів згідно з календарним планом виконання робіт за договором, наведеним у Додатку №2 до цього договору.

Згідно з п.1.4 Договору, виконавець виконує роботи одним етапом, склад та строки якого представлені у Календарному плані виконання робіт за договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна договору визначається на підставі Кошторисного розрахунку вартості робіт за цим договором, наведеного у Додатку №3 до цього договору, що є його невід'ємними частинам, і становить 25000 грн., крім того ПДВ - 5000 грн., всього - 30000 грн.

Замовник сплачує всю суму ціни договору, що складає 25000 грн., крім того ПДВ - 5000 грн. на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт та рахунку-фактури протягом 10 (десяти) банківських днів, починаючи з дня, наступного за днем підписання уповноваженими представниками сторін визначеного у цьому пункті Акту приймання-передачі виконаних робіт та скріплення його печатками сторін.

За умовами п.3.1.1 Договору, виконавець зобов'язаний виконати роботи, визначені у п.1.1 цього договору, на основі документів, які отримані виконавцем від замовника та надати замовнику Звіт за результатами виконання Технічного завдання до договору у строки, які вказані у Календарному плані виконання робіт за договором.

Після виконання робіт за цим договором, виконавець зобов'язаний, передати замовнику Звіт у кількості примірників, визначених у пункті 1.3 цього договору, підписаних уповноваженим представником виконавця та скріплених печаткою виконавця за окремим Актом приймання-передачі Звіту, а також акт приймання-передачі виконаних робіт і рахунок-фактуру на сплату ціни договору. Акт приймання-передачі Звіті і Акт приймання-передачі виконаних робіт мають бути складені кожний у 2 (двох) оригінальних примірниках, підписаних уповноваженим представником виконавця і скріплені печаткою виконавця (п.3.1.3 Договору).

Відповідно до п.3.2.1 Договору, замовник зобов'язаний, при відсутності претензій прийняти від виконавця Акт приймання-передачі Звіту шляхом підписання уповноваженим представником замовника 2 (двох) оригінальних примірників Акту приймання-передачі Звіту та скріплення їх печаткою замовника та повернути 1 (один) оригінальний примірник Акту приймання-передачі Звіту виконавцю.

При відсутності претензій, замовник зобов'язаний, прийняти від виконавця виконані роботи шляхом підписання уповноваженим представником замовника 2 (двох) оригінальних примірників Акту приймання-передачі виконаних робіт та скріплення їх печаткою замовника та повернути 1 (один) оригінальний примірник Акту приймання-передачі виконаних робіт виконавцеві або надати відмову у прийняття виконаних робіт у письмовій формі з відповідними поясненнями у строк 7 (семи) робочих днів, починаючи з дня отримання Акту приймання-передачі виконаних робіт. Якщо замовник не надав письмової відмові від прийняття виконаних робіт протягом строку, визначеного у цьому пункті договору, роботи вважаються наданими належним чином та прийнятими у повному обсязі (п.3.2.2 Договору).

Згідно з п.3.2.3 Договору, замовник зобов'язаний оплатити виконавцю ціну договору за виконані роботи у порядку, розмірі та у строки, визначені у цьому договорі на підставі рахунків-фактур та Акту приймання-передачі виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками сторін.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.8.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2014, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Додатками №1 та №2 «Геологічне (технічне) завдання на виконання робіт» та «Календарний план» сторони, зокрема, погодили строки виконання робіт та визначили їх строком у 1 (один) місяць.

Як вбачається із Додатку №3 «Кошторисний розрахунок», кошторисна вартість робіт складає всього 30000 грн.

Додатком №4 «Протокол погодження договірної ціни» сторони погодили договірну ціну за виконання робіт за договором в розмірі 25000 грн., крім того ПДВ - 5000 грн., всього - 30000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов укладеного між сторонами договору було складено Звіт до Договору №КД-0559-01 від 03.11.2014 за результатами наукового дослідження за геологічною тематикою «Уточнення геологічної моделі Світанково-Логівської площі», копія якого наявна в матеріалах справи.

На виконання умов вказаного договору, сторонами було складено та підписано Акт здавання-приймання виконаних робіт від 28.11.2014 на загальну суму 30000 грн., копія якого наявна в матеріалах справи. Зазначений акт підписано уповноваженими представниками обох сторін та скріплено відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності заперечень стосовно якості, кількості або вартості виконаних позивачем робіт матеріали справи не містять.

Крім того, позивачем було виставлено відповідачеві рахунок №1920 від 04.12.2014 на оплату виконаних позивачем робіт на суму 30000 грн.

При цьому, у відповідності до умов договору, відповідачем вказані роботи було прийнято, проте в порушення взятих на себе зобов'язань не оплачено. Наразі матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем виконаних робіт чи наявності письмових заперечень щодо виконаних позивачем робіт.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтями 843, 854 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За приписами ст.892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Відповідно до ч.1 ст.894 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наявними в матеріалах справи документами, підтверджується, що внаслідок невиконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт у останнього утворилась заборгованість в розмірі 30000 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 30000 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 23257,62 грн. інфляційних втрат та 2616,16 грн. трьох відсотків річних за період з 13.12.2014 по 07.11.2017 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що позивачем вказане нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 23257,62 грн. та трьох відсотків річних в сумі 2616,16 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу - фірма «Вітал-ТЕР» (01021, м. Київ, пров. Кутузова, 4, кв. 23; ідентифікаційний код 22911274) на користь Українського державного геологорозвідувального інституту (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78А; ідентифікаційний код 01432032) 30000 (тридцять тисяч) грн. заборгованості, 2616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) грн. 16 коп. трьох процентів річних, 23257 (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 62 коп. інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 26.03.2018

Суддя Я.В. Маринченко