№ 1 114 / 09 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2009 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Могачевської В.Й.
при секретарі Максимів О. М.
з участю прокурора Яреми А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Підволочиськ кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого :
-05 травня 2003 року Хмельницьким міським судом за ч. 2 ст. 296 , 15, ч. 2 ст. 186, 70 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
-10 вересня 2004 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 7 місяців позбавлення волі ;
- 06 грудня 2007 року цим же судом за ч.2 ст. 186, 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 21 липня 2008 року апеляційним судом Хмельницької області :
-за.ч.2 ст. 15 п.п.6, 12 ч.2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 10 років, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
-п.п.4, 13 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі;
-ч.2 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
-ч.2 ст. 298 КК України до позбавлення волі на строк 6 років;
-ч.3 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого;
-ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років;
-ч.3 ст. 357 КК України до обмеження волі на строк 2 роки;
-ч.2 ст. 126 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;
-ч.2 ст. 342 КК України до позбавлення волі 1 рік;
-ч.2 ст. 345 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначено довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, та відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Даний вирок змінено ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України від 11 листопада 2008 року - виключено з обвинувачення ОСОБА_1, як зайву кваліфікацію дій за ч. 2 ст. 15 п.п.6, 12 ч.2 ст. 115 КК України. Перекваліфіковано його дії з п. п. 4, 13 ч.2 ст. 115 КК України на ч.1 ст.115 КК України і призначено йому покарання позбавлення волі строком на 13 років і на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 2. ст.187, ч.2 ст.289, ч. 3 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 126, ч.2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України визначено покарання позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків визначено остаточне покарання позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
- за ч. 3 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В період з 02 січня по 06 січня 2008 року у підсудного ОСОБА_1, який переховувався від слідства за вчинення ряду злочинів, виник намір, направлений на заволодіння чужим майном.
Перебуваючи в селі Богданівка Підволочиського району Тернопільської області і реалізовуючи свій злочинний намір підійшов до житлового будинку, який належить ОСОБА_2 і вибивши вхідні двері, проник всередину будинку, звідки викрав газонокосарку фірми «STERN AUSTRIA », вартістю з врахуванням проценту зношення 1061 грн. 50 коп. і з викраденим з місця вчинення злочину зник, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду. На слідуючий день викрадену газонокосарку продав на ринку в місті Тернопіль а виручені від її реалізації гроші витратив на власні потреби.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю і пояснив, що він дійсно вчинив даний злочин при обставинах зазначених в обвинувальному висновку.
При цьому заявив, що не бажає щоб судом досліджувалися докази стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, а тому суд вважає недоцільним дослідження доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, так як він скоїв крадіжку чужого майна , пов”яз ану з проникненням в приміщення де дане майно зберігалося.
Обираючи підсудному міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину дані про його особу неодноразово притягався до кримінальної відповідальності і відбував покарання, однак знов скоїв злочин, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи, те, що він вину визнав і в скоєному щиро розкаявся, що пом”якшує покарання,. а тому приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але ближче до мінімальної межі.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь 1400 ( одну тисячу чотириста ) гривень для відшкодування збитків, завданих їй крадіжкою.
Стягнути з підсудного судові витрати по справі : 262 грн. 92 коп вартість дактилоскопічної експертизи і 300 грн. 48 коп. за проведення товарознавчої експертизи..
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання 4 ( чотири ) роки позбавлення волі
На підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити шляхом часткового складання призначених покарань 15 ( п”ятнадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Враховуючи, що ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 11 листопада 2008 року ОСОБА_1 остаточне покарання було призначене у вигляді 15( п”ятнадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ( покарання призначене у максимальному розмірі), керуючись ст. 71 КК України остаточне покарання визначити 15 (п”ятнадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого. При цьому суд враховує вимоги ч. 4 ст. 71 КК України де зазначено, що е покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком..
Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1400 ( одну тисячу чотириста ) гривень для відшкодування збитків, завданих їй крадіжкою.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1. судові витрати по справі : в сумі 262 ( двісті шістдесят дві ) гривні 92 копійки, вартість дактилоскопічної експертизи проведеної по справі, в користь НДКЦ при УМВС України в Тернопільській області код 24524727 Банк одержувача : УДК в Тернопільській області МФО 838012 р/р 35221003000215 в графі « призначення платежу » - за дактилоскопічну експертизу № 12/85/9 від 26.09. 2009 року ; 300 ( триста ) гривень 48 копійок , вартість товарознавчої експертизи проведеної по справі. Одержувач платежу НДКЦ при УМВС України в Тернопільській області код 24524727 Банк одержувача : УДК в Тернопільській області МФО 838012 р/р 35221003000215 в графі « призначення платежу » - за товарознавчу експертизу № 6 978/09 від 26.11. 2009 року .
Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з 13 січня 2008 року.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню утримання під вартою.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення..
Суддя :
Судове рішення № 7295272, Підволочиський районний суд Тернопільської області було прийнято 28.12.2009. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-114-09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: