Ухвала суду № 72952322, 26.03.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5679/17

Провадження № 1-во/461/16/18

У Х В А Л А

26.03.2018 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. секретар Мисько С.М., з участю слідчого Боровця Б.Р. розглянувши клопотання слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області Боровця Б.Р. про виправлення описки у судовому рішенні , -

в с т а н о в и в :

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 16.08.2017 року, клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області Шелепінського О.М. про надання дозволу на тимчасовий доступ до автомобіля задоволено повністю.

При підготовці друкованого тексту клопотання слідчим Шелепінським О.М. та відповідно в ухвалі слідчого судді допущено описку, у зв'язку з чим не вірно вказано марку та реєстраційний номер транспортного вказано, доступ до якого просив надати орган досудового розслідування.

Відповідно до ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Виходячи із аналізу зазначеної норми, незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили; вона є властивістю рішення суду як процесуального документу, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили; статичний елемент законності судового рішення не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

Передбачену цією статтею, а також ч.5 ст.371 КПК України, можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення шляхом виправлення описок.

Описка - це зроблена судом механічна \ мимовільна, випадкова, тощо \ граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, і в жодному випадку, не може свідчити про необізнаність суду у нормах процесуального права; крім цього, не позбавляє права сторону кримінального провадження на оскарження даної ухвали.

Слідчий суддя, користуючись таким правом, без зміни та скасування судового рішення, вважає за можливе виправити технічну описку.

Керуючись ст.ст. 371, 379 КПК України, слідчий суддя ,-

у х в а л и в:

Виправити описку, допущену в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 16.08.2017 року у справі № 461/5679/17 (№п 1кс/461/5643/17) за клопотанням старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Львівській області Шелепінського О.М. про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.

Зокрема:

В тексті ухвали замінити запис щодо марки та реєстраційного номеру автомобіля, доступ до якого просив надати старший слідчий Шелепінський О.М., а саме: замість «"Mercedes-Benz Sprinter" р.н. НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить ОСОБА_3, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 вказати «автобус марки БАЗ А079,04 д.н.з. НОМЕР_2, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4, яки зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя І.Р.Волоско.