
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14 березня 2018 року (14 год. 12 хв.) Справа № 808/158/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Конишевої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,
за участю представників:
позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача – ОСОБА_3 ,
третьої особи – не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Матросова, буд 22)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «НПК Інженер» (69063, АДРЕСА_1)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 01.11.2017,
ВСТАНОВИВ:
12.01.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «НПК Інженер», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1 від 01.11.2017.
17.01.2018 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 15.02.2018.
Ухвалою суду від 15.02.2018 відкладено судове засідання на 14.03.2018.
В судовому засіданні 14.03.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, зокрема зазначив, що ним були надані всі необхідні документи та пояснення, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинами з ТОВ «НПК Інженер». Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення порушує права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» у сфері публічно-правових відносин. Позовну заяву просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, зокрема зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з додержанням вимог діючого законодавства. В задоволені позову просить відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.13.02.2018 до канцелярії суду надав письмові пояснення, відповідно до яких вважає, що прийняте податкове повідомлення – рішення суперечить податковому законодавству, є протиправним та підлягає скасуванню. Позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі та розглядати справу без його участі.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області № 2458 від 18.09.2017 та направлення на перевірку № 1979 від 25.09.2017 відповідачем в період з 25.09.2017 по 13.10.2017 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування від’ємного значення податку на додану вартість за липень 2017 року.
За результатом проведення перевірки відповідачем складено Акт перевірки № 594/08-01-12-06/35834331 від 18.10.2017, яким встановлено порушення:
завищення Позивачем податкового кредиту по контрагенту ТОВ «НПК «ІНЖЕНЕР» (ідентифікаційний код 37834752) на суму 13 183,08 грн., що призвело до завищення від’ємного значення ПДВ по декларації за липень 2017 року на загальну суму 13 183,08 грн., чим порушено п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ст. 200 ПК України.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 594/08-01-12-06/35834331 від 18.10.2017 Головним Управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення – рішення №0018201206 від 01.11.2017.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивачем були вжиті заходи досудового врегулювання спору, а саме було направлено до ДФС України скаргу № 524 від 09.11.2017 про перегляд податкового повідомлення рішення. Рішенням ДФС України від 28.12.2017 № 31827/6/99-99-11-01-02-25 оскаржуване податкове повідомлення - рішення було залишене без змін.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» зареєстровано розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації від 19.03.2008 за № 10831020000014456, взятий на облік Вільнянською МДПІ 20.03.2008 за № 14, перебуває на обліку в Вільнянській ОДПІ ГУ ДФС (Вільнянському відділенні), є платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 358343308067.
Позивач є виробничим підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво олії та тваринних жирів.
Судом встановлено, що позивач мав фінансово - господарські операції з ТОВ «НПК Інженер».
Для здійснення поточного ремонту майна позивача, останній уклав з ТОВ «НПК Інженер» (далі - ОСОБА_4 особа) договір підряду № 011/17 від 17.02.2017 (далі – «Договір підряду № 011/17»). До Договору підряду № 011/17 позивач і третя особа уклали додаткову угоду № 1 від 21.04.2017 (далі – «Додаткова угода № 1»), відповідно до п. 1 якої «Заказчик поручает, а Подрядчик обязуется выполнить работы Завод под переработку масличных культур ООО «АГРОПРОИНВЕСТ 08», расположенный по адресу: пер. Матросова, 22 в г. Вольнянске Запорожской области. Текущий ремонт конусов под сепараторных бункеров, замена самотеков «Линии приемки, подработки и хранения масличных культур инв. № 246» 7,5,3,1 эт.». Згідно з п. 4 Додаткової угоди № 1 роботи повинні бути виконані у строк до 30.07.2017. У п. 2 Додаткової угоди № 1 сторони визначили вартість робіт у розмірі 79 110,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 13 185,00 грн. Така ж вартість робіт вказана у додатку до Додаткової угоди № 1 – договірній ціні, що підтверджується матеріалами справи.
У п. 2.1 Договору підряду № 011/17 передбачено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється актом виконаних робіт за формою КБ-2в і довідкою за формою КБ-3 відповідно до чинних норм, правил і стандартів. Отже, саме ці документи підтверджують факт виконання робіт та їх здачу-приймання сторонами.
Роботи, передбачені Додатковою угодою № 1, були виконані та передані ОСОБА_4 особою Позивачу за актом № 1 від 17.07.2017 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до вказаного акта та довідки від 17.07.2017 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2017, вартість виконаних робіт за Додатковою угодою № 1 становила 79 098,47 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 13 183,08 грн. Вказані акт і довідка складені за формами № КБ-2в та КБ-3.
Для оплати виконаних робіт ОСОБА_4 особа надала Позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000036 від 17.07.2017 на суму 79 098,47 грн., у т.ч. ПДВ 20% 13 183,08 грн., який був частково оплачений Позивачем платіжним дорученням № 98 від 18.07.2017 р. у розмірі 65 915,39 грн., у т.ч. ПДВ 20% – 10 985,90 грн., що підтверджується матеріалами справи.
В судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює на TOB «АГРОПРОІНВЕСТ 08» на посаді начальника дільниці приймання, підготовки та зберігання сировини. Зазначив, що в період з квітня по червень 2017 року ТОВ «НПК Інженер» виконувало роботи безпосередньо на його дільниці, він щодня давав завдання працівникам ТОВ «НПК Інженер», бачив і сам процес і результат виконання робіт. Крім того, в акті № 1 від 17.07.2017 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 міститься його відмітка на підтвердження того, що він підтверджує обсяг виконаних робіт ТОВ «НПК Інженер».
ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він працює на TOB «АГРОПРОІНВЕСТ 08» на посаді головного механіка та видавав працівникам ТОВ «НПК Інженер» матеріали, необхідні для виконання робіт, контролював технологічну правильність виконання робіт. Зазначив, що роботи ТОВ «НПК Інженер» проводилися з квітня по червень 2017 року. Крім того, в акті № 1 від 17.07.2017 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року є його відмітка на підтвердження того, що ТОВ «НПК Інженер» виконало роботи зазначені в договорі.
ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він є директором TOB «АГРОПРОІНВЕСТ 08», в період з квітня по червень 2017 року ТОВ «НПК Інженер» виконувало ремонтні роботи згідно договору підряду № 011/17 від 17.02.2017 і він як керівник підприємства, в режимі контролю роботи підприємства також періодично здійснював контроль за виконанням робіт ТОВ «НПК Інженер». Крім того, в режимі апаратних нарад ОСОБА_5В та ОСОБА_6 доповідали йому про хід виконання робіт на підприємстві всіма підрядниками, у тому числі й ТОВ «НПК Інженер». Він як керівник TOB «АГРОПРОІНВЕСТ 08» прийняв виконані ТОВ «НПК Інженер» роботи і підписав акт №1 від 17.07.2017 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року.
Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та підтримані в судовому засіданні про те, що роботи, передбачені додатковою угодою № 1 від 21.04.2017 до договору підряду № 011/17 від 17.02.2017 виконувалися працівниками ТОВ «НПК Інженер» лише у липні 2017 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як юридична особа «ТОВ «НПК Інженер» зареєстрована 09.08.2011. Основним видом діяльності ОСОБА_4 особи є будівництво житлових і нежитлових будівель. Для здійснення такої господарської діяльності ОСОБА_4 особа має необхідні дозвільні документи, зокрема:
– ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.09.2015 р. № 35-Л на господарську діяльність з будівництва об’єктів IV і V категорії складності;
– дозвіл Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області № 728.12.23-45.21.1 від 31.10.2012 р.;
– дозвіл Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області № 225.13.23-45.21.1 від 26.03.2013 р.
Отже, для виконання робіт, передбачених Додатковою угодою № 1, ОСОБА_4 особа мала всі необхідні дозвільні документи, що підтверджується матеріалами справи.
Додаткова угода № 1 була укладена 21.04.2017, роботи повинні бути виконані у строк до 30.07.2017. ОСОБА_4 особа мала право приступити до виконання робіт у будь-який час після укладення Додаткової угоди № 1.
Відповідач в Акті перевірки робить висновок про те, що підрядні роботи, передбачені Додатковою угодою № 1, виконувалися ОСОБА_4 особою лише у липні 2017 року. Такий висновок Відповідача є безпідставним та необґрунтованим оскільки вказані роботи виконувалися ОСОБА_4 особою у період часу з 21.04.2017 по 17.07.2017, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями свідків, які були допитані у судовому засіданні.
Роботи, передбачені Додатковою угодою № 1, були виконані та передані ОСОБА_4 особою Позивачу за актом № 1 від 17.07.2017 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року. Відповідно до вказаного акта та довідки від 17.07.2017 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2017 р. вартість виконаних робіт за Додатковою угодою № 1 становила 79 098,47 грн., у т.ч. ПДВ 20% – 13 183,08 грн. Вказані акт і довідка складені за формами № КБ-2в та КБ-3. В акті приймання виконаних будівельних робіт детально зазначено локальний кошторис виконаних робіт і використаних матеріалів.
Акт № 1 від 17.07.2017 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року був датований саме 17.07.2017, оскільки саме 17.07.2017 роботи були виконані у повному обсязі і сторони здійснили їх приймання-передачу. При цьому фактично такі роботи виконувалися протягом квітня-липня 2017 року.
До Акта № 1 від 17.07.2017 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року було додано 2 листа ОСОБА_4 особи, адресовані Позивачу, а саме: № 17/07-1 від 17.07.2017 та № 17/07-2 від 17.07.2017, які містяться в матеріалах справи. У цих листах ОСОБА_4 особа зазначає період часу виконання підрядних робіт (з 21.04.2017 по 17.07.2017 ) та надає перелік людей, які брали участь у виконанні підрядних робіт і перелік техніки й обладнання, які були використані у процесі виконання таких робіт.
Виконання ОСОБА_4 особою передбачених Додатковою угодою № 1 підрядних робіт у квітні-липні 2017 року також підтверджена і наступними доказами:
– листами ОСОБА_4 особи, які були адресовані Позивачу, про допуск на територію Позивача працівників і транспортних засобів ОСОБА_4 особи для виконання робіт, передбачених саме Додатковою угодою № 1: № 21/04-1 від 21.04.2017 р., № 21/04-2 від 21.04.2017 р., № 06/07-1 від 06.07.2017 р. Такі листи ОСОБА_4 особи містять відмітки Позивача – погодження такого допуску;
– листами ОСОБА_4 особи, які були адресовані Позивачу, про надання дозволу на завезення на територію Позивача матеріалів та інструментів, які були необхідні ОСОБА_4 особі для виконання робіт, передбачених Додатковою угодою № 1: № 26/04-2 від 26.04.2017 р., б/н від 19.05.2017 р., б/н від 25.05.2017 р., № 25/5-1 від 25.05.2017 р., № 9/06-2 від 09.06.2017 р., б/н від 26.06.2017 р., б/н від 06.07.2017 р. Такі листи ОСОБА_4 особи містять відмітки Позивача – погодження такого завезення;
– звітом Позивача про витрати основних матеріалів в будівництво за липень 2017 р. Вказаний звіт містить перелік матеріалів, які видавалися Позивачем ОСОБА_4 особі для виконання робіт, передбачених Додатковою угодою № 1.
Відповідач в судовому засіданні також зазначив, що відповідно до поданої податкової звітності TOB «НПК Інженер» за формою Д4 (місячна) за липень 2017 року встановлено, що у період з 01.07.2017 по 31.07.2017 на підприємстві працювало 6 осіб, у т.ч. директор ОСОБА_9 та головний бухгалтер ОСОБА_10 які, з огляду на їхні посади, не мають необхідних фахових та професійних навиків ведення монтажно-зварювальних робіт металоконструкцій на висоті. Крім того, зазначив, що один з працівників працював у штаті, а три працівника працювали за договорами цивільно – правового характеру.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити що, відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником – як замовник.
Договір підряду № 011/17 та Додаткова угода № 1 не встановлюють жодних заборон ОСОБА_4 особі залучати до виконання робіт (як всіх, так і частини) будь-яких інших осіб (у т.ч., але не виключно, субпідрядників).
Крім того, чинне законодавство України не зобов’язує суб’єкта господарювання перевіряти, хто конкретно (штатні працівники контрагента чи якісь інші особи) виконує роботи, адже для такого суб’єкта визначальним є саме факт виконання таких робіт, поліпшення основних засобів, необхідність сплатити грошові кошти, отримання належним чином оформлених первинних документів (у т.ч. податкової накладної) тощо.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з абз а) п. 198.1 ст. ст. 198 ПК України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з абз1-5 п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції – дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.
Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.
Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та Положення.
Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності та настання змін в майновому стані платника податків.
Наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, що зрештою сформувало від’ємне значення, є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.
Суд зазначає, що ОСОБА_4 особою було складено та зареєстровано податкову накладну № 1, дата складання 17.07.2017, зареєстрована в ЄРПН 25.07.2017 № НОМЕР_2, яка підтверджує здійснення відповідної господарської діяльності. Зауважень до податкової накладної, рівно як й до інших документів первинного бухгалтерського обліку Позивача по взаємовідносинам із вищенаведеним контрагентам у контролюючого органу не було.
Крім того, умови виникнення права на податковий кредит, а саме: реальне здійснення операцій з придбання послуг з метою їх використання оподаткованих операціях та оформлення операцій відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, були підтверджені належним та допустимими доказами під час розгляду справи по суті.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Матросова, буд 22, код ЄДРПОУ 35834331) задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 01.11.2017.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Матросова, буд 22, код ЄДРПОУ 35834331).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.295-297 КАС України.
Рішення виготовлено в повному обсязі 23.03.2018.
Суддя О.В. Конишева
Судове рішення № 72949241, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 14.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/158/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: