Ухвала суду № 72946995, 26.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/16965/16-к

Провадження №11-кп/772/447/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Романчук Р. В.

Доповідач : Рупак А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Рупака А.А.

суддів: Нагорняка Є.П., Ващук В.П.

при секретарі Доценко М.І.

з участю прокурора Камінського В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2018 року про відмову в задоволенні подання начальника ДУ Вінницької ВК №86 про умовно-дострокове звільнення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Луцька Волинської області, проживаючого до засудження в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 23.01.1997 року Луцьким міським судом Волинської області за ч. 1 ст. 229-6, 46-1 КК України до 1 року позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

- 07.09.2000 року Луцьким міським судом Волинської області за ч. 2 ст. 140, ст. 14 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання згідно Закону України "Про амністію";

- 17.07.2002 року Луцьким міським судом Волинської області за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, 20.08.2004 року звільнений умовно-достроково на 8 місяців 14 днів;

- 07.07.2005 року Луцьким міським судом Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі до 4 років 6 місяців;

- 19.07.2010 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 02.09.2013 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 4 дні.

По даній справі засуджений: 22.09.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання попереднє ув'язнення з 01.07.2016 року до 26.01.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2018 року відмовлено в задоволенні подання начальника ДУ Вінницької ВК №86 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2, засудженого 22.09.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Мотивуючи прийняте рішення суд вказав, що ОСОБА_2 не довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення, оскільки з часу прибуття до установи виконання покарань, а саме з 14.11.2016 до березня 2017 року засуджений не працював, заробітну плату не отримував, крім того комісією установи йому було відмовлено в переведені до дільниці соціальної реабілітації, а також у заміні покарання більш м'яким.

В апеляційній скарзі засудженого ставиться питання про скасування ухвали суду через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та задоволення подання про умовно-дострокове звільнення. Апеляційна скарга мотивована тим, що відмовляючи в умовно-достроковому звільненні суд не врахував, його позитивні характеристики, те що він працевлаштований, за сумлінну поведінку та ставлення до праці заохочувався адміністрацією установи, порушення режиму утримання не допускав, посилання суду на те що він не працював в період з 14.11.2016 до березня 2017 року не ґрунтується на законі, оскільки ухвала апеляційного суду набрала законної сили 26.01.2017, а адміністрація колонії не може залучати до праці засуджених, вироки яких не набрали законної сили.

Прокурор Камінський В.С. не заперечив проти задоволення апеляції засудженого.

Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Висновки суду про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є не обґрунтованими.

Відповідно до ст. 81 КК України умовою для застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 26.04.2000 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як вбачається з матеріалів особової справи засуджений ОСОБА_2 відбув 2/3 строку покарання, що надає йому юридичне право на застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, відповідно до п.2 ч.3 ст. 81 КК України, був працевлаштований в установі на посаді різноробочого деревообробного цеху в березні 2017 року. Факт працевлаштування засудженого підтверджується довідкою про нарахування та утримання із заробітної плати засудженого ОСОБА_2 за період з березня 2017 року по листопад 2017 року та характеристикою від 05.12.2017 року.

За виконання покладених обов'язків і додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, засуджений був заохочений 04.07.2017 року, 02.10.2017 року та 02.01.2018 року. Дисциплінарних стягнень засуджений ОСОБА_2 немає.

Як вбачається з характеристики засудженого, затвердженої начальником Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» 05.12.2017, за час відбування покарання в установі засуджений характеризується позитивно, працевлаштований, за сумлінну поведінку та ставлення до праці заохочувався адміністрацією установи, порушення режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. Виконує передбаченні законом вимоги персоналу установи. Заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує та робить для себе належні висновки. Бере участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення». Не підтримує соціально-користні зв'язки з рідними. Комісія установи вважає, що засуджений ОСОБА_2 за період відбування покарання довів своє виправлення, тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України.

Посилання суду на те, що засуджений ОСОБА_2 з часу прибуття до установи виконання покарань, а саме з 14.11.2016 до березня 2017 року не працював, заробітну плату не отримував, не ґрунтується на законі, оскільки засуджений прибув в установу виконання покарань 14.11.2016, вирок суду набрав законної сили 26.01.2017, а адміністрація колонії не може залучати до праці засуджених, вироки яких не набрали законної сили.

Таким чином, наведені обставини свідчать про наявність чіткої тенденції до виправлення засудженого, тому на думку апеляційного суду ОСОБА_2 заслуговує на умовно дострокове звільнення відповідно до ст.81 КК України.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 414, 420 КПК України, п.3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2018 року про відмову в задоволенні подання начальника ДУ Вінницької ВК №86 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2, засудженого 22.09.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі скасувати через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.

Подання начальника ДУ Вінницької ВК №86 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України умовно достроково на залишок не відбутого строку - 8 (вісім) місяців 11 (одинадцять) днів.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом трьох місяців з дня проголошення.

Відповідно до ч.4 ст532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

Судді:

Згідно з оригіналом: