Ухвала суду № 72942957, 19.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/360/18 Справа № 201/2363/18 Слідчий суддя - Трещов В.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді -доповідача Крот С.І.,

суддів Живоглядової І.К., Слоквенка Г.П.,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 березня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12018040650000574, відносно

ОСОБА_3, 04 листопада 1978 року

народження, місце народження: м.Дніпропетровськ,

який проживає за адресою: м.Дніпро,

ж/м Тополя-2АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора Бовкуна А.О, ,

підозрюваного ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв’язку з тим, що ухвала слідчого судді не обґрунтована та не вмотивована.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги підозрюваний не погоджується з кваліфікацією інкримінованого йому кримінального правопорушення. Звертає увагу на те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, на його утриманні знаходиться вагітна дружина, з якою він проживає в цивільному шлюбі, та малолітня дитина.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 березня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06 травня 2018 року включно, визначено заставу у розмірі 105 720 грн. з покладенням обов’язків, передбачених ст.194 КПК України.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків з метою уникнення покарання, а також знищити, пошкодити чи спотворити речі, які мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та встановлення істини по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її, думку прокурора, який заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані, а доводи апеляційної скарги підозрюваного не знайшли свого підтвердження.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюванийможе, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків з метою уникнення покарання, а також знищити, пошкодити чи спотворити речі, які мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та встановлення істини по справі.

Посилання підозрюваного на відсутність обґрунтованої підозри колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПА у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 06 березня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а саме, у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище.

З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 06 березня 2018 року; протоколом допиту представника потерпілого від 06 березня 2018 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 06 березня 2018 року, протоколом пред’явлення особи для впізнання від 06 березня 2018 року.

Що стосується доводів підозрюваного про відсутність підстав для застосування до нього виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. ОСОБА_1 того, підозрюваний не проживає за місцем своєї реєстрації, постійно змінює фактичне місце свого проживання, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, не має міцних соціальних зв’язків.

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З огляду на викладене зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_3 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.

При розгляді клопотання слідчим суддею з додержанням правової позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ у справі “Харченко проти України”, розглянуто можливість застосування щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої визначено вмотивовано з урахуванням дійсних обставин вчиненого правопорушення та положень ч. 4 ст.182 КПК України.

Разом з тим, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали слідчим суддею невірно визначено підозрюваному ОСОБА_3 строк тримання під вартою до 06 травня 2018 року, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 197 КПК України.

За таких обставин оскаржувана ухвала не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, з постановленням згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали.

За викладених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення повного обсягу вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 07 березня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 – скасувати.

Постановити нову ухвалу Апеляційного суду, якою клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 травня 2018 року.

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105720,00 гривень.

Зобов’язати ОСОБА_3, у разі внесення застави прибувати за кожною вимогою суду, слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, чи суд, про зміну свого місця проживання та місце роботи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8