Ухвала суду № 72940253, 11.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

11 вересня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Гладій С.В., отримавши апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Шаповалова Ігоря Валерійовича на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 2 серпня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Цим вироком:

ОСОБА_4 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності, за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року, та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності;

ОСОБА_5 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності, за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

Не погоджуючись з даним вироком суду, прокурор у кримінальному провадженні Шаповалов І.В. у передбачені ст. 395 КПК України порядок та строки подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу прокурора на її відповідність вимогам ст. 396 КПК України, слід прийти до висновку про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.

Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів.

При цьому, вимоги апеляційної скарги повинні відповідати положенням ст. 407 КПК України стосовно повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.

У своїй апеляційній скарзі прокурор Шаповалов І.В. просить скасувати вирок Святошинського районного суду м. Києва від 2 серпня 2017 року, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, по епізодам від 13 вересня, 8 жовтня та 10 грудня 2014 року, і призначити йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна.

Також апелянт просить призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього майна. На підставі ст. 71 КК України, до цього покарання приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

В обґрунтування таких вимог апеляційної скарги прокурор зазначає про невідповідність висновків суду, що викладені у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, внаслідок неправильної оцінки доказів, невмотивованого врахування одних доказів у справі та відхилення інших.

Однак, всупереч вищенаведеним вимогам кримінального процесуального закону, прокурор у своїй апеляційній скарзі не вказав взагалі на необхідність дослідження тих чи інших доказів у кримінальному провадженні.

Разом з тим, ч. 2 ст. 420 КПК України передбачає, що вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків, які визначені ст. 374 КПК України та вказують, крім іншого, на те, що у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, про що і ставить питання апелянт, повинні зазначатися докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Тому, з огляду на викладене, з урахуванням положень ст. 23 КПК України про безпосередність дослідження доказів та ст. 94 КПК України стосовно їх оцінки, вважаю що прокурору в апеляційній скарзі на підтвердження її вимог слід вказати на докази, які, на його думку, підлягають дослідженню під час апеляційного розгляду, як це передбачено п. 5 ч. 2 ст. 396 КПК України.

До того ж, апелянт, вважаючи, що ОСОБА_5 слід визнати винуватим за трьома епізодами розбійного нападу, висунув вимогу про скасування вироку суду першої інстанції повністю, хоча ним ОСОБА_5 і ОСОБА_4 визнані винуватими за іншими епізодами злочину в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги прокурора в цій частині є неповними та підлягають уточненню, як і ті, що стосуються покарання, яке, на думку апелянта, необхідно призначити ОСОБА_5 та ОСОБА_4, оскільки вони сформульовані частково, не по кожному кримінальному правопорушенню та без урахування положень ст. ст. 70, 71 КК України індивідуально стосовно кожного обвинуваченого, а також не містять належного обґрунтування.

Окрім наведеного, прокурором до своєї апеляційної скарги не додано її копії у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 396 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя - доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення.

За наведених підстав, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без руху для усунення указаних недоліків з встановленням для цього достатнього строку.

В разі, якщо прокурор не усуне недоліки апеляційної скарги в установлений судом строк, її буде повернуто згідно з п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 396, ч. 1 ст. 399 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Шаповалова Ігоря Валерійовича на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 2 серпня 2017 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків апеляційної скарги прокурора до 6 жовтня 2017 року.

Копію ухвали надіслати прокурору у кримінальному провадженні Шаповалову ІгорюВалерійовичу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва С.В. Гладій

Провадження: № 11-кп/796/1836/2017

Головуючий у першій інстанції: ЯсельськийА.М.

Суддя - доповідач: Гладій С.В.