Постанова № 72939839, 21.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

21 березня 2018 року

ОСОБА_1

Справа № 838/5005/17

Провадження № 22-ц/790/778/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П.,

суддів: Колтунової А.І., Маміної О.В.,

за участю секретаря: Плахотнікової І.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2,

відповідач: ОСОБА_3

третя особа: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4,

третя особа: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання довіреностей недійсними, з апеляційною скаргою ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова, постановлену 18 квітня 2017 року, під головуванням судді Руднєвої О.О., в залі суду в місті Харкові,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання довіреностей недійсними.

14 квітня 2017 року ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив постановити ухвалу про заборону відчуження нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.04.2017 року заяву про забезпечення позову ОСОБА_7 задоволено. Заборонено відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_5.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.04.2017 року виправлено описку в ухвалі Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.04.2017 року, вказавши «заборонити відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_5».

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5 просить ухвалу суду першої інстанції від 18.04.2017 року, а також ухвалу суду першої інстанції від 19.04.2017 року про виправлення описки в ухвалі від 18.04.2017 року скасувати та у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_8 відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5 вказує на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що суд не звернув уваги на те, що предметом позову є визнання недійсною довіреності, однак не оспорюється право власності третьої особи ОСОБА_5 на вказану квартиру. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що невжиття таких заходів забезпечення позову зробить неможливим та утруднить виконання можливого рішення суду. Звертає увагу на те, що застосований захід забезпечення позову не є спів мірним із заявленими позовними вимогами, оскільки навіть в разі задоволення заявленого позову, рішення у справі можливо буде виконати і без вжиття заходів забезпечення позову. З урахуванням того, що право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру ніким не оспорюється, судом було порушено його право на володіння, користування та розпорядження своїм майном, тому вважає, що застосовані судом заходи забезпечення позову є безпідставними та не спів мірними із заявленими позовними вимогами.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_7 звертає увагу суду на те, що ним до Дзержинського районного суду м. Харкова подано уточнену позовну заяву, в якій він просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4. Вказує на те, що вказані квартири були відчужені на підставі оспорюваної довіреності, яку позивач не надавав. В матеріалах справи містяться докази, що відчуження майна здійснювалося відповідачем ОСОБА_3 саме на підставі оспорюваної довіреності. Таким чином, ОСОБА_7 був позбавлений права власності на нерухоме майно поза своєю волею, був позбавлений права на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановлюючи ухвалу про заборону відчуження квартири АДРЕСА_3, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

З таким висновком суду судова колегія погоджується з наступних підстав.

У відповідності до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, яка діяла на час постановлення оскаржуваної ухвали , забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, суд має з'ясовувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 про визнання довіреностей недійсними, проте 21.02.2018 року уточнив свої позовні вимоги та додатково просив визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири.

Оскільки на цей час позивач порушує питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, на яку накладено обтяження в порядку забезпечення позову, то віждчуження майна, що є предметом спору може унеможливити або утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

За таких обставин, забезпечення позову у такий спосіб є співмірним, підстав для скасування ухвали не вбачається.

За змістом п.1 ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо судове рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий – Н.П.Пилипчук

Судді – А.І. Колтунова

ОСОБА_9

Повний текст судового рішення виготовлено 23 березня 2018 року.