Рішення № 72939823, 20.02.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/726/18

Справа №754/5746/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника позивача Могилян Л.В.

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "ОТП Банк" звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.05.2009 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір на суму 17660, 00 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 12, 99 %. 29.12.2015 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 був укладений Додатковий договір до Кредитного договору, відповідно до умов якого визначено, що на період з 29.12.2015 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 16, 99 % річних. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 29.05.2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки, відповідно до умов якого відповідачка зобов'язалася відповідати у повному обсязі по борговим зобов'язанням ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору. Банк свої зобов"язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти, а відповідачі кредит та відсотки не сплачують. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно на користь Банку борг за Кредитним договором у розмірі 2733, 14 доларів США, що за курсом НБУ становить 73423, 64 грн., а також судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Пояснила, що відповідач ОСОБА_3 є її колишнім чоловіком, який тривалий час не сплачує аліменти на утримання дітей, їй невідомо його місцезнаходження. Вона вважає, що кредитні кошти повинен сплачувати саме він. На підставі викладеного просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Банку підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 29.05.2009 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", з однієї сторони, та відповідачем ОСОБА_3, з другої сторони, був укладений Кредитний договір № CL-011/023/2008, який складається з двох частин, що нероздільно пов'язані між собою, згідно із п. 1 ч. № 1 Кредитного договору.

За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 17660, 00 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 12, 99 % річних.

Кредитні кошти видавалися на підставі Кредитної заявки від 29.05.2008 року, що була підписана відповідачем ОСОБА_3

29.12.2015 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 був укладений Додатковий договір до Кредитного договору, відповідно до умов якого (п. 2.1.1) визначено, що на період з 29.12.2015 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 16, 99 % річних.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають, зокрема, з договору, що передбачено ст.. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов′язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов′язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу ст.. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов′язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов′язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов′язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється шляхом сплати позичальником ануїтететних платежів, що визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, що передбачено п. 4 ч. 1, п. 1.5.1 ч. 2 Кредитного договору.

Згідно із п. 1.11.1 ч. 2 Кредитного договору усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватися позичальником у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим договором.

Прийнявши на себе зобов'язання належним чином виконувати умови Кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у строки та в порядку, передбаченому Кредитним договором, Позичальник вказані зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась прострочена до повернення заборгованість зі сплати кредиту та процентів за користування кредитом.

Згідно із п. 1.9.1 Кредитного договору, незважаючи на інші положення цього договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/або інших зобов'язань за цим договором чи іншими укладеними з Банком договорами та/або умов документів забезпечення. При цьому зобов'язання Позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення Банком на адресу Позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено Позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, 07.06.2016 року на адресу Позичальника Банком було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, але станом на день подання позову до суду вимога не виконання, борг не сплачений.

Таким чином, станом на 14.04.2017 року у відповідача виникла заборгованість за договором перед Банком у розмірі 2733, 14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 73423, 64 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Також судом встановлено, що 29.05.2008 року між Банком та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений Договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати в повному обсязі по борговим зобов'язанням ОСОБА_3, що виникають з умов Кредитного договору.

29.12.2015 року між Банком та поручителем ОСОБА_2 був укладений Додатковий договір до договору поруки, відповідно до якого були внесені зміни та доповнення до Договору поруки.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до вимог ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов"язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов"язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Пунктом 2.1 Договору поруки визначено, що за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за Кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у Кредитному договорі. Зокрема, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо повернення основної суми кредиту, наданого боржнику, сплати процентів за користування кредитом, сплати пені за прострочення повернення кредиту та/чи процентів, а також сплата штрафу за нецільове використання кредиту.

У разі солідарного обов'язку боржників, у відповідності до ч. 1 ст. 543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково, або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Як встановлено при розгляді справи, 20.01.2017 року на адресу Поручителя Банком була направлено Досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, що підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дати одержання, але на даний час вимога не виконана та сума боргу не сплачена.

Таким чином, як встановлено при розгляді справи та доведено зібраними по справі доказами, відповідачі умови Кредитного договору та Договору поруки не виконали, кредит не сплатили, відсотки за користування кредитом не сплачували, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідачів солідарно на користь Банку підлягає стягненню борг за Кредитним договором в сумі 73423, 64 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачки ОСОБА_2 щодо того, що саме відповідач ОСОБА_3 повинен відповідати за даними кредитним зобов'язаннями, а у неї такий обов'язок відсутній, оскільки вони не засновані на вимогах діючого законодавства, спростовані встановлені по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі по 800, 00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054, 1057 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за Кредитним договором від 29.05.2009 року у розмірі 73423, 64 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 800, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 800, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: