Ухвала суду № 72935630, 12.03.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/283/18 Справа № 711/11037/17 Категорія: ст. 86 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

засудженого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_8, про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році», -

в с т а н о в и л а :

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 22.12.2016 ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України до остаточного покарання у виді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23.01.2017 вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 22.11.2016 щодо ОСОБА_7 змінено в частині роз’яснення цивільного позову, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, в решті вирок щодо ОСОБА_7 залишено без змін.

19.05.2017 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 22.12.2016 основного покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 02 роки 04 місяці 09 днів.

07.12.2017 захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного вироком Черкаського районного суду м. Черкаси від 22.12.2016 покарання на підставі п. «в» ст. 1, ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році».

27.12.2017 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_8, про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році», відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні клопотання суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_7 вже звільнений від відбування призначеного вироком суду покарання умовно-достроково, що виключає можливість його звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 порушує питання про скасування ухвали місцевого суду від 27.12.2017 через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, обставинам провадження та просить ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про застосування амністії і звільнити його від невідбутої частини покарання у виді 2 років 4 місяців 9 днів позбавлення волі.

Апелянт зазначає, що він відбув більше половини призначеного вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 22.12.2016 основного покарання та має двох неповнолітніх дітей, що дає підстави для застосування щодо нього ст.ст. 1,4 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII і звільнення від невідбутої частини покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_7 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 в підтримку апеляційної скарги та задоволення її в повному обсязі, міркування прокурора, вивчивши матеріали клопотання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 86 КК України, законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Частиною 1 ст. 86 КК України передбачено, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.

07.09.2017 набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII, яким, зокрема ст. 13, встановлено, що його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII, передбачається звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавлення волі, зокрема осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України та осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, які не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

За змістом ст. 4 зазначеного вище Закону, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, зазначених у ст. 1 Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Згідно ст. 15 Закону, особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_7 засуджений за вчинення злочину невеликої тяжкості та необережний тяжкий злочин, вчинені до набрання чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII, відбув більше половини призначеного строку основного покарання та, згідно вироку суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, має двох неповнолітніх дітей, що дає підстави для застосування щодо нього положень ч. 2 ст. 86 КК України та звільнення від невідбутої частини основного та додаткового покарання призначеного вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2016 року на підставі п. «в» ст. 1, ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_7 вже звільнений від відбування призначеного вироком суду покарання умовно-достроково, що виключає можливість його звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», не узгоджуються з вимогами ст. 86 КК України та положеннями зазначеного Закону.

Оскільки колегією суддів в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення встановлено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.12. 2017 підлягає скасуванню, з ухваленням нової, в межах повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 407 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, п. 4 ч. 1 ст. 407, ст. 409, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_8, про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році», скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою звільнити засудженого ОСОБА_7 від невідбутої частини основного та додаткового покарання призначеного вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 22 листопада 2016 року на підставі п. «в» ст. 1, ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 № 1810-VIII.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий :

Судді :