Рішення № 72934866, 07.03.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(спрощене провадження)

Справа № 695/2721/16-а

номер провадження 2-а/695/3/18

07 березня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркової Марини Вікторівни, Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркової Марини Вікторівни, Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 13.10.2016 року справу було направлено за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду, оскільки санкції, передбачені ст. 256 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) є фінансовими і не належать до адміністративно-господарських, визначених главою 27 ГК України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 року, ухвалу Золотоніського міськрайонного суду від 13.10.2016 року було скасовано, а справу передано на розгляд до Золотоніського міськрайонного суду. Ухвала мотивована тим, що застосування санкцій, визначених КЗпП України не змінює ні виду правопорушення, ні характеру його вчинення , ні виду відповідальності, тим самим суд апеляційної інстанції вказав, що даний спір виник з приводу притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги, з урахуванням відповіді на відзив мотивовані тим, що постановами від 06.09.2016 року № 23-11-50/271 та від 06.09.2016 року № 23-11-50/272 на позивача було накладено штрафи в розмірі 1450,00 грн на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП України та відповідно 14500,00 грн. на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП.

Дані постанови позивач вважає незаконними з підстав того, що :

- розгляд справ щодо вирішення питання про накладення стягнення за порушенням вимог трудового законодавства, згідно норм КУпАП належить до компетенції суду;

- компетенція накладення штрафів у відповідності до ст. 265 КЗпП України належить Державній службі з питань праці, а не до посадових осіб Управління Держпраці у Черкаській області;

- відповідачами порушено ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки перевірка, за результатами, якої було винесено оскаржувані постанови, була проведена безпідставно та незаконно (не з підстав, передбачених цим законом, що заборонено).

Від відповідачів надійшов відзив, в якому позовні вимоги не визнавалися, та вказували, що перевірка ФОП ОСОБА_3 була проведена у відповідності до Положення про управління Держпраці у Черкаській області, а штрафи накладені у відповідності до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 року № 509, накладені штрафи не є санкціями у відповідності до КУпАП а є фінансовими санкціями, і не належать до адміністративно-господарських визначених ст. 27 ГК України. Також зазначали, що дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на перевірки, які проводяться Держпраці.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2013 року №390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1291/21603, затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Відповідно до пункту 3 Порядку підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке здійснюється за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Керуючись наведеними вище нормами, 22.08.2016 року наказом № 219-Н «Про проведення позапланової перевірки» Управлінням Держпраці у Черкаській області доручено Головному державному інспектору Фурсі А.В. здійснити позапланову перевірку додержання законодавства з питань праці у ФОП ОСОБА_1 з 23.08.2016 року по 06.09.2016 року, та видане відповідно направлення на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1

Даний наказ було винесено на підставі доручення Державної служби з питань праці від 16.08.2016 року, яке було прийнято на підставі звернення Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської РДА від 05.08.2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №23-11-50/300 від 26.08.2016 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства, виявлених під час перевірки, а саме: ст.ст. 29,95,96 КЗпП України, ст. 12, 33 Закону України «Про оплату праці».

29 серпня 2016 року начальником управління було прийнято рішення про призначення справи до розгляду (тобто протягом 10 днів).

30 серпня 2016 року ФОП ОСОБА_1 було надіслано телефонограму про виклик для розгляду справи на 06 вересня 2016 року.

На підставі акту перевірки, Управлінням Держпраці в Черкаській області в особі заступника начальника Жаркової М.В. було прийнято постанови від 06.09.2016 року № 23-11-50/271 та від 06.09.2016 року № 23-11-50/272 про застосування штрафу в розмірі 1450,00 грн. за порушення інструктажу працівників з техніки безпеки , виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП та відповідно 14500,00 грн. за порушення нарахування та виплати індексації заробітної плати на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 КЗпП.

Відповідно до положень статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2013 року №390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1291/21603, затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (далі - Порядок №390).

Пунктом 2 Порядку №390 передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Відповідно до пункту 7 Порядку №390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України, передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Неаргументованими є доводи позивача щодо порушення порядку накладення штрафу. Зокрема, механізм накладення фінансових санкцій у вигляді штрафу визначений Порядком № 509.

Відповідно до п. 2 Порядку № 509, Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно матеріалів справи штраф був накладений Заступником начальника Головного управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В., а підставою для накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про працю був акт перевірки відповідного суб'єкта господарювання.

Відповідно до пунктів 3-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Судом встановлено, що Акт перевірки був складений 26 серпня 2016 року. 29 серпня 2016 року начальником управління було прийнято рішення про призначення справи до розгляду (тобто протягом 10 днів). 30 серпня 2016 року ФОП ОСОБА_1 було надіслано телефонограму про виклик для розгляду справи, розгляд справи призначено на 06 вересня 2016 року, тобто повідомлення про розгляд справи надіслано за п'ять днів до дати розгляду. Позивачем не заявлялися клопотання про відкладення розгляду справи та про надання додаткових доказів, які не були враховані при проведенні перевірки. Тобто, справу розглянуто з дотриманням п'ятнадцятиденного строку з дня прийняття рішення про її розгляд, що не заперечується позивачем в позовній заяві.

При визначенні розміру штрафу відповідач вірно керувався вимогами ст. 265 КЗпП України, а не нормами КУпАП.

Щодо доводів позивача про мораторій на проведення перевірок Держпраці згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VІІ, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону, установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Поняття контролюючих органів надано в ст. 41 Податкового кодексу України, згідно якої, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Таким чином, Держпраці та її територіальні органі не є контролюючими органами, а відповідно на перевірки Держпраці та її територіальних органів не поширюється заборона проведення перевірок, визначена п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VІІ.

Щодо доводів позивача про поширення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877 та норм КУпАП, на перевірки Держпраці суд зазначає наступне.

Суд вважає, що до спірних правовідносин не може бути застосовано ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877, з огляду на таке.

Згідно з частиною 4 статті 2 цього Закону, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частини 5 статті 2 Закону).

Тобто, норма частини та 2 статті 6 Закону №877 в даному випадку не має застосовуватися, оскільки застосуванню підлягає норма статті 265 КЗпП України , як спеціальна норма. Тому, аргументи позивача про те, що відповідачі не дотрималися вимог ч. 1,2 ст. 6 Закону №877, не ґрунтуються на вимогах закону.

Підставою для накладення штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України є акт перевірки про виявлені факти порушення вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд вважає, що відповідачами правомірно на підставі статті 265 КЗпП України притягнуто позивача до відповідальності в зв'язку із порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці та за порушення вимог трудового законодавства.

У зв'язку з викладеним, суд також не може погодитися з доводами позивача про те, що санкції передбачені ст. 265 КЗпП України є санкціями за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України, визначений Порядком № 509.

Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є юридичні особи та фізичні особи - підприємці; суб'єктами адміністративних правопорушень - виключно фізичні особи.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що накладення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України, не регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.02.2018 року (справа № 818/584/17) та від 07 лютого 2018 року (справа № 813/1170/17).

За вказаних обставин, відповідачі при здійсненні перевірки та приймаючи постанови про накладення штрафів діяли у межах наданих їм повноважень, з підстав встановлених законом, тому позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 244-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркової Марини Вікторівни, Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу - відмовити.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 03.07.2017 року зберігають свою дію до набарання законної сили даним судовим рішенням.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому чинним законодавством

Суддя М.Ю. Степченко