Постанова № 72934381, 14.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/8860/14-ц Головуючий І інстанції - Гаврилюк С.М.

Провадження № 22ц/790/357/18 Суддя-доповідач: Кісь П.В.

Категорія: договірні

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Бурлака І.В.,

- Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року (суддя Гаврилюк С.М.) у цивільній справі № 639/8860/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

09.09.2014 року ПАТ КБ "Приват Банк" звернулося у суд з позовом до ОСОБА_4, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.09.2005 року в розмірі 13975,02 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що відповідно до кредитного договору № б/н від 22.09.2005 року відповідач отримав кредит у розмірі 3400.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивач вказував, що у змінах кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нарахувавє відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Відповідач не надавав своєчасно позивачеві грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, допустив у творення заборгованості, яка станом на 14.07.2014 року становить 15055,29 грн. і складається з: заборгованості за кредитом у сумі 2412,72 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 12642,57 грн.

При цьому, вказує позивач, враховано, що заборгованість за вказаним договором у розмірі 2221,94 грн. була стягнута з відповідача за судовим наказом Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.06.2007 року на користь позивача.

Відповідач на неодноразові виклики до суду не з'являвся.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені у повному обсязі.

Суд вирішив стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 13975 грн. 02 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4- ОСОБА_5, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову.

Вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не було встановлено обставин, що мають значення для справи в наслідок чого суд прийняв незаконне рішення.

Представник позивача Кураксіна О.І. надала до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому зазначила про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України ( в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги за таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_4 взяті на себе кредитні зобов'язання за кредитним договором перед Банком не виконав, а тому станом на 14.07.2014 року у останнього виникла заборгованість у розмірі 13 975,02 грн.

Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що відповідно кредитного договору № б/н від 22.09.2005 року відповідач отримав кредит у розмірі 3400.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Питання щодо зміни кредитного ліміту врегульовані п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. З матеріалів справи вбачається, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою». Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 5.5.1 «Правил користування платіжною карткою», за несвоєчасне виконання боргових обов'язків, (користування простроченим кредитом і Овердрафтом), боржник сплачує відсотки за підвищеною відсотковою ставкою або додаткову комісію, розміри яких встановлені «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/.

Відповідно до п. 5.6 «Правил користування платіжною карткою», Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку у тому числі з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 6.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

На підставі п. 5.3 «Умов та правил надання банківських послуг», Банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно п. 4.6 «Умов та правил надання банківських послуг» Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 5.7 «Правил користування платіжною карткою», Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Згідно п. 5.2 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Відповідно до п. 5.5.1 «Правил користування платіжною карткою» за несвоєчасне виконання боргових обов'язків (використання простроченого Кредиту та Овердрафту) власник карти сплачує проценти за підвищеною процентною ставкою або додаткову комісію, розміри яких встановлюються Тарифами, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 14.07.2014 року має заборгованість - 15055,29 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 2412,72 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 12642,57 грн.

Також судом встановлено, що заборгованість за вказаним договором у розмірі 2221,94 грн. (по тілу кредиту) була стягнута з відповідача на користь позивача за судовим наказом Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.06.2007 року. У зв'язку з чим до стягнення 13975,02 грн., з яких 190,78 грн. - заборгованість за кредитом; 12642,57 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500.00 грн. (фіксована частина) та у розмірі 641.67 грн. (процентна складова).

Твердження відповідача та його представника про те, що банк скористався своїм правом на дострокове виконання основного зобов'язання, звернувшись до суду, і що більше ніяких зобов'язань у нього перед банком після цього немає не відповідає дійсності.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача стосовно пропуску позовної давності зведені виключно до його суб'єктивної, критичної оцінки наданих банком доказів та висновків суду і не забезпечені належними та допустимими доказами, які б спростовували доводи представника банку та висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Так, згідно із правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в Постанові від 02 березня 2016 року (справа № 6-2307цс15), відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

Оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 листопада 2014 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 березня 2018 року.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді колегії: І.В.Бурлака

В.Б.Яцина