Постанова № 72933837, 22.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. Справа№ 911/165/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Малайдах А.І.,

представників:

від позивача - Нікулеско Д.С.

від відповідача - Таранчука Д.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармак"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2018 (повна ухвала складена та підписана 31.01.2018, суддя Христенко О.О.)

за заявою компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх"

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі №911/165/18

за позовом компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" (Bayer Intellectual Property GmbH), м. Монхейм, Німеччина

до Публічного акціонерного товариства "Фармак",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київська митниця ДФС,

про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2018 задоволено заяву компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" про вжиття заходів забезпечення позову; до набрання рішенням суду у справі № 911/165/18 законної сили зупинено митне оформлення товарів: фармсубстанція Rivaroxaban кількістю 9 кг, серії 150100217, 150100317, 150100417, САS: 366789-02-8, торговельної марки "Teva", виробник "Assia Chemical Industries Ltd." (Ізраїль), заявлений на митне оформлене до Київської митниці ДФС згідно митної декларації UA № 125100/2018/300832 від 11.01.2018, імпортером якого є Публічне акціонерне товариство "Фармак", накладено арешт на товар фармсубстанція Rivaroxaban кількістю 9 кг, серії 150100217, 150100317, 150100417, САS: 366789-02-8, торговельної марки "Teva", виробник "Assia Chemical Industries Ltd." (Ізраїль), заявлений на митне оформлене до Київської митниці ДФС згідно митної декларації UA № 125100/2018/300832 від 11.01.2018, імпортером якого є Публічне акціонерне товариство "Фармак".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2018, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив обставини ввезення відповідачем товару (зразків фармсубстанції Rivaroxaban) з науковою метою, що виключає згідно абз. 4 ч. 2 ст. 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" порушення прав, які випливають із патенту України № НОМЕР_1, належного позивачу. Також, відповідач вказує про відсутність у нього мети та можливості введення товару у цивільний оборот, оскільки ввезена фармсубстанція не зареєстрована в Україні як лікарський засіб, у зв'язку з чим здійснення митного оформлення товару не може призвести до розширення кола осіб, прав та інтересів яких стосується вирішення даного спору, та відсутні підстави вважати, що це унеможливить фактичне виконання рішення суду по суті спору та позбавить позивача можливості здійснити ефективний захист своїх прав.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін, зазначивши, що вжиття заходів забезпечення позову відвертає реальну загрозу незаконного виготовлення товару із застосуванням винаходу за патентом України № НОМЕР_1, який буде ввезений на митну територію України і з нього будуть виготовлені лікарські засоби з метою реалізації під маркуванням відповідача. А відтак, вважає вжиті заходи забезпечення позову є правомірними та адекватними, будуть сприяти ефективному захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також виконання рішення суду у разі задоволення позову.

06.03.2018 розгляд справи відкладався, а 20.03.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву до 22.03.2018 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, компанія "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх" звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства "Фармак" про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід, захищений патентом України № НОМЕР_1, шляхом заборони відповідачу використовувати винахід "Заміщення оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортання крові" за патентом України НОМЕР_1 без дозволу його власника - компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх, вилучення та знищення товару фармсубстанції Rivaroxaban кількістю 9 кг, торговельної марки "Teva", виробник - Assia Chemical Industries Ltd. (Ізраїль), заявлений на митне оформлення до Київської митниці ДФС Державної фіскальної служби України згідно митної декларації UA № 125100/2018/300832 від 11.01.2018, імпортером якого є відповідач.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товар (фармсубстанція), який ввезений та заявлений відповідачем на митне оформлення, виготовлений із порушенням прав інтелектуальної власності на винахід, захищений патентом України № НОМЕР_1, належний позивачу, оскільки діюча речовина "Rivaroxaban", яка використана у фармсубстанції охороняється вказаним винаходом під назвою: "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові".

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.

На думку колегії суддів, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач просив:

зупинити митне оформлення товарів: фармсубстанція Rivaroxaban кількістю 9 кг, торговельної марки "Teva", виробник "Assia Chemical Industries Ltd." (Ізраїль), заявлений на митне оформлене до Київської митниці ДФС Державної фіскальної служби України згідно митної декларації UA № 125100/2018/300832 від 11.01.2018, імпортером якого є відповідач;

накласти арешт на товар фармсубстанція Rivaroxaban кількістю 9 кг, імпортером якого є відповідач.

За доводами позивача, невжиття заходів до забезпечення позову призведе до митного оформлення товару, який в подальшому буде введений відповідачем в цивільний оборот із порушенням прав інтелектуальної власності позивача на винахід, захищений патентом України № НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником патенту України № НОМЕР_1 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові", про що свідчить виписка про дію патенту.

За твердженнями позивача, із застосуванням вказаного вище винаходу позивач та пов'язані з ним корпоративними правами особи виготовляють та продають в багатьох країнах світу лікарський засіб під торговельною маркою "Ксарелто" (Xarelto), активний компонент якого відомий за своєю міжнародною непатентованою назвою "Ривароксобан" (Rivaroxaban). Вперше в Україні даний лікарський засіб було зареєстровано 18.12.2008, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення № НОМЕР_2 від 18.12.2008. Станом на дату подання позову даний лікарський засіб зареєстровано за лікарським посвідченням № НОМЕР_3 з терміном дії 12.11.2013-12.11.2018, згідно з наказом МОЗ № 968 від 12.11.2013.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

В той же час, будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки (ч. 1, 2 ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

З огляду на зазначене колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що існують передбачені законом підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення митного оформлення та накладення арешту на товар, оскільки невжиття таких заходів може суттєво утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову, зокрема, в частині позовних вимог про зобов'язання знищити товар, оскільки він буде використаний відповідачем у власній господарській діяльності.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про ввезення товару на територію України з науковою метою та відсутність у такому випадку порушення прав позивача згідно із абз. 4 ч. 2 ст. 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" з огляду на те, що такі обставини мають бути встановлені та належним чином досліджені із наданням відповідної оцінки судом першої інстанції при розгляді справи по суті спору, що в даному випадку є передчасним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження та не можуть бути визнані колегією суддів як підстави для скасування судового рішення про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дотримавшись вимог матеріального та процесуального права прийняв законне та обґрунтоване судове рішення про забезпечення позову у даній справі відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із частинами 1, 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Отже, судові витрати, понесені при апеляційному розгляді справи належить покласти на відповідача в межах сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1321,50 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України та пп. 3, 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фармак" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 31.01.2018 у справі № 911/165/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з апеляційним розглядом справи, покласти на Публічного акціонерного товариства "Фармак" в сумі 1321,50 грн.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписаний 23.03.2018.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко