Ухвала суду № 72933353, 13.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" березня 2018 р. Справа№ 910/8963/17

Київський апеляційний господарський суд

суддя: Отрюх Б.В.

Секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 13.03.2018.

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 у третейській справі №45/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ"

третя особа Публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

24.04.2017 Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" у складі третейського судді Лагренн С.С. прийнято рішення у справі №45/16 про задоволення вимог Позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 74-В/11/54/КЛ від 07.07.2011 та на підставі договору поруки №1 від 25.05.2015, що станом на 24.06.2016 склала 14 663 033, 66 доларів США та 48 835 598,12 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитною лінією - 11 792 336,52 доларів США;

- процентів за користування кредитною лінією - 2 870 697,14 доларів США, що нараховані за період з 07.12.2013 по 23.06.2016;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією за період 25.05.2015 - 03.06.2016 - 9 329 942, 45 гривень;

- пені за прострочення сплати основної заборгованості за кредитною лінією за період 13.02.2016 - 03.06.2016 - 39 505 655,67 гривень та витрат по сплаті третейського збору у сумі 42 500, 00 гривень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про скасування рішення третейського суду по справі №45/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 порушено провадження у справі за заявою про скасування рішення третейського суду по справі №45/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 передано справу № 910/8963/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - ГТВ" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 по третейській справі № 45/16 для розгляду до Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву передано на розгляд судді Отрюха Б.В.

Ухвалою від 16.02.2018, прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер - ГТВ" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 по третейській справі № 45/16, розгляд заяви призначено на 05.03.2018.

02.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшов відзив на заяву про скасування рішення третейського суду № 45/16, в якому позивач заперечував проти доводів заяви про скасування рішення третейського суду, просив відмовити в задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду № 45/16 по справі № 910/8963/17, який колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Крім того, 02.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшло клопотання про об'єднання справи №910/8963/17 та № 910/8794/17, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

05.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від представника відповідача надійшло клопотання про долучення Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" в редакції, що діяв на момент розгляду третейської справи, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Крім того, 05.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до заяви про скасування рішення третейського суду, які колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018, оголошено перерву до 06.03.2018, з метою подання додаткових пояснень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018, оголошено перерву до 13.03.2018, з метою подання додаткових пояснень.

07.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшли додаткові пояснення до відзиву на заяву про скасування рішення третейського суду №45/16, які колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

12.03.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшло пояснення, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Що стосується, заявленого позивачем клопотання про об'єднання справи №910/8963/17 та № 910/8794/17, суд не бере до уваги доводи, наведені в клопотанні позивача щодо об'єднання справ, оскільки ПАТ "Сбербанк" не надано обґрунтування такої необхідності та не вказано обставин, що перешкоджають розгляду справи № 910/8963/17 окремо від справи № 910/8794/17. За таких обставин, суд відзначає, що клопотання позивача є необгрунтованим, а наявні в матеріалах справи докази, є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, тому підстав для його задоволення немає.

В судовому засіданні 13.03.2018 представник відповідача, надала пояснення по суті спору, підтримала доводи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" та просила рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 по справі №45/16 скасувати повністю.

В судовому засіданні 13.03.2018 представники позивача надав пояснення по суті спору, заперечував проти доводів заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ", а рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 № 45/16 залишити в силі.

В судове засідання, призначене на 13.03.2018, повноважні представники третьої особи не з'явилися.

Судом враховано, що відповідно до частини 2 статті 349 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце розгляду справи. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із частиною 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Судом, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третьої особи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Судом на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.

Згідно з частиною 5 статті 349 ГПК справи розглядаються господарським судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цим розділом.

Розглянувши у судовому засіданні заяву Відповідача, заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

Статтею 6 Закону України "Про третейські суди" визначено які саме справи підвідомчі третейським судам. Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером], у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами] господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 по справі №45/16 задоволено позовні вимоги ПАТ "Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ", за участі третьої особи Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет":

1. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" на користь ПАТ "Сбербанк" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №74- В/11/54/КЛ від 07.07.2011 та на підставі Договору поруки №1 від 25.05.2015, що станом на 24.06.2016 склала 14 663 033,66 дололарів США та 48 835 598,12 гривень, з яких:

- заборгованості за Кредитною лінією - 11 792 336,52 доларів США;

- процентів за користування Кредитною лінією - 2 870 697,14 доларів США, що нараховані за період з 07.12.2013 по 23.06.2016.

- пені за прострочення сплати процентів за користування Кредитною лінією, за період 25.05.2015 - 03.06.2016 - 9 329 942,45 гривень;

- пені за прострочення погашення основної заборгованості за Кредитною лінією, за період 13.02.2016 - 03.06.2016 - 39 505 655,67 гривень.

2. Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" витрати по сплаті третейського збору у розмірі 42 500,00 гривень.

Частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України визначено, що Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Кредитування суб'єктів господарювання врегульовано статтею 346 Господарського кодексу України, для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи: клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк користування нею; техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації; інші необхідні документи.

Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку. під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Включення до складу майна суб'єктів господарювання грошей, в іноземній валюті. для здійснення фінансових відносин, визначено частиною 5 статті 139 ГК України.

Відповідно до частини 2 статті 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті, відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Отже, відносини у сфері кредитування суб'єктів господарювання, в тому числі в іноземній валюті, врегульовано нормами Господарського кодексу України та іншими актами законодавства.

Як вже зазначалося пунктом 14 статті 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, шо виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), тобто, норми Закону виводять із компетенції третейських судів спори, коли за своєю природою одна з сторін спору - споживач перебуває не в рівних умовах з сильною фінансовою структурою - банком, а тому потребує посиленого судового захисту споживача в державному суді.

Крім того, на підприємницькі (господарські) товариства не поширюються норми закону про захист прав споживачів, а тому не йдеться про наявність підстав для посилення судового захисту такого суб'єкта господарювання в державному суді, в тому числі у спорах про повернення кредитів, наданих в іноземній валюті.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

У зв'язку з наведеним вище слід дійти висновку про те. що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за договором в іноземній валюті якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Тобто, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Враховуючи викладене, слід прийти до висновку, що третейським судом розглянуто спір в межах компетенції, встановленої законом, а позиція заявника та Третьої особи не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 у третейській справі №45/16.

Основною підставою заявленою в Заяві про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 у справі №45/16 є твердження про те, що рішення складом третейського суду, який не відповідав вимогам закону, що за приписами частини 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та Господарського процесуального кодексу України, є безумовною підставою для скасування рішення третейського суду.

На думку Заявника, не було дотримано порядок щодо розгляду заяви про відвід третейського судді.

Проте дані твердження спростовуються матеріалами третейської справи та дійсними обставинами справи №45/16.

З наявних в матеріалах третейської справи доказів вбачається, що заяву про відвід, було подано в судовому засіданні представником ТОВ "Інтер-ГТВ".

Ухвалою Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" від 08.08.2016 було розглянуто заяву про відвід, який заявлений представником ТОВ "Інтер-ГТВ" про відвід третейського судді.

Зі змісту вказаної ухвали Третейського суду від 08.08.2016 вбачається, що представник ПАТ "Сбербанк" - заперечував проти відводу судді Лагренн С.С. посилаючись на відсутність будь-яких підстав такого відводу.

В заяві про відвід не було наведено жодної вимоги встановлених в статях 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", якій би не відповідав третейський суддя.

Частиною 3 статті 16 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" визначено, що письмова мотивована заява про відвід третейського судді повинна бути подана одночасно з належними та допустимими доказами наявності підстав для відводу стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Регламенту, але завжди до моменту початку розгляду справи по суті.

У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується Головою третейського суду залежно від причин пропуску строку.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про третейські суди" визначено порядок відводу чи самовідводу третейського судді, де встановлено, що: у разі звернення до особи за отриманням згоди на обрання чи призначення її третейським суддею у конкретній справі ця особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до статті 19 цього Закону.

Третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його відводу чи самовідводу, зазначені у статті 19 цього Закону, що виникли після початку третейського розгляду, та заявити самовідвід.

За наявності підстав, зазначених у статті 19 цього Закону, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання. Сторони можуть погоджувати процедуру відводу третейського судді у третейському суді для вирішення конкретного спору.

Процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону.

Якщо в третейській угоді або у регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону.

У разі пропуску встановленого строку питання про відвід прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується головою третейського суду залежно від причин пропуску строку, якщо інше не передбачено регламентом третейського суду.

Заява сторони про відвід подається третейському судді третейського суду для вирішення конкретного спору, кандидатура якого відводиться, або голові постійно діючого третейського суду. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.

Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати голові третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується головою третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов'язковим для сторін.

Як вбачається з аналізу вищезазначених норм заява про відвід повинна подаватися протягом трьох днів після того, як пій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону, але завжди до моменту початку розгляду справи по суті.

Проте представником заявника не надано доказів, які містять поважність причини пропуску трьох денного строку для подання заяви про відвід.

З наявних в матеріалах справи №910/8963/17 доказів вбачається, що 07.03.2018 ПАТ "Сбербанк" звернулося до Постійно діючого третейського суду Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України" з проханням про повідомлення щодо дотримання Регламенту та Закону України "Про третейські суди" при розгляді заяви про відвід по справі 45/16 суддею Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".

12.03.2018 Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України" надав відповідь на запит ПАТ "Сбербанк" від 07.03.2018, в якій зазначено, що при розгляді заяви про відвід третейського судді Лагренн С.С. у справі №45/16 були дотримані вимоги Закону України "Про третейські суди" та Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".

Відповідно до ч. 1 та 3 статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

Згідно із частиною 1 статті 17 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Статтею 18 Закону України "Про третейські суди" визначено вимоги до третейських суддів.

Третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.

Третейськими суддями не можуть бути:

особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням;

особи, які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламенті третейського суду;

особи, які мають судимість;

особи, визнані в судовому порядку недієздатними;

судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України.

У разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.

При вирішенні спору третейським судом для вирішення конкретного спору угодою сторін можуть бути встановлені додаткові вимоги до третейських суддів.

Статтею 19 Закону України «Про третейські суди» та статтею 15 Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» визначено підстави для відводу третейського судді.

Як вже зазначалося, частиною 4 статті 20 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону.

Пунктами 3, 4 та 5 статті 16 Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» встановлено:

Письмова мотивована заява про відвід третейського судді повинна бути подана одночасно з належними та допустимими доказами наявності підстав для відводу. Питання про відвід третейського судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.

Отже, письмова заява про відвід третейського судді розглядається судом у складі, який розглядає справу. При цьому суддя вважається відведеним з моменту задоволення заяви про відвід, і лише у разі відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.

З матеріалів третейської справи № 45/16 чітко вбачається, що під час судового засідання 08.08.2016 представник ТОВ "Інтер-ГТВ" заявила відвід третейському судді Лагренн С.С. на підставі статті 19 Закону України "Про третейські суди" та статей 15, 18 Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України". В свою чергу представник ПАТ "Сбербанк" Тищук А.М. заперечував проти відводу третейського судді Лагренн С.С. посилаючись на відсутність підстав для такого відводу, про що зазначено в Ухвалі постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 08.08.2016.

Тобто, заява про відвід третейського судді у справі № 45/16 була розглянута в нарадчій кімнаті складом суду, який розглядав справу № 45/16, а за наслідками розгляду заяви було постановлено Ухвалу, якою було відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ "Інтер-ГТВ" про відвід третейського судді Лагренн С.С.

Таким чином є очевидним безпідставність посилання заявника, на те що рішення прийнято складом третейського суду, який не відповідав вимогам закону, ніби то за відсутності заперечень інших учасників по справі.

Основною підставою заявленою в Заяві про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 24.04.2017 у справі №45/16 є твердження про те, що рішення складом третейського суду, який не відповідав вимогам закону, що за приписами частини 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та Господарського процесуального кодексу України, є безумовною підставою для скасування рішення третейського суду.

На думку Заявника, не було дотримано порядок щодо розгляду заяви про відвід третейського судді.

Проте дані твердження спростовуються матеріалами третейської справи та дійсними обставинами справи №45/16.

З наявних в матеріалах третейської справи доказів вбачається, що заяву про відвід, було подано в судовому засіданні представником ТОВ "Інтер-ГТВ".

Ухвалою Постійно діючого третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України" від 08.08.2016 було розглянуто заяву про відвід, який заявлений представником ТОВ "Інтер-ГТВ" про відвід третейського судді.

Зі змісту вказаної Ухвали Третейського суду від 08.08.2016 вбачається, що представник ПАТ "Сбербанк" - заперечував проти відводу судді Лагренн С.С. посилаючись на відсутність будь-яких підстав такого відводу.

В заяві про відвід не було наведено жодної вимоги встановлених в статях 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", якій би не відповідав третейський суддя.

Частиною 3 статті 16 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" визначено, що письмова мотивована заява про відвід третейського судді повинна бути подана одночасно з належними та допустимими доказами наявності підстав для відводу стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Регламенту, але завжди до моменту початку розгляду справи по суті.

У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується Головою третейського суду залежно від причин пропуску строку.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про третейські суди" визначено порядок відводу чи самовідводу третейського судді, де встановлено, шо:

У разі звернення до особи за отриманням згоди на обрання чи призначення її третейським суддею у конкретній справі ця особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до статті 19 цього Закону.

Третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його відводу чи самовідводу, зазначені у статті 19 цього Закону, що виникли після початку третейського розгляду, та заявити самовідвід.

За наявності підстав, зазначених у статті 19 цього Закону, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання. Сторони можуть погоджувати процедуру відводу третейського судді у третейському суді для вирішення конкретного спору.

Процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону.

Якщо в третейській угоді або у регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону.

У разі пропуску встановленого строку питання про відвід прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується головою третейського суду залежно від причин пропуску строку, якщо інше не передбачено регламентом третейського суду.

Заява сторони про відвід подається третейському судді третейського суду для вирішення конкретного спору, кандидатура якого відводиться, або голові постійно діючого третейського суду. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.

Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати голові третейського суду свої мотивовані заперечення. В цьому випадку питання про відвід вирішується головою третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов'язковим для сторін.

Як вбачається з аналізу вищезазначених норм заява про відвід повинна подаватися протягом трьох днів після того, як пій стороні стали відомі обставини.

Які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону, але завжди до моменту початку розгляду справи по суті.

Проте представником заявника не надано доказів, які містять поважність причини пропуску трьох денного строку для подання заяви про відвід.

З наявних в матеріалах справи №910/8963/17 доказів вбачається, що 07.03.2018 ПАТ "Сбербанк" звернулося до Постійно діючого третейського суду Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України" з проханням про повідомлення щодо дотримання Регламенту та Закону України "Про третейські суди" при розгляді заяви про відвід по справі 45/16 суддею Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".

12.03.2018 Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України" надав відповідь на запит ПАТ "Сбербанк" від 07.03.2018, в якій зазначено, що при розгляді заяви про відвід третейського судді Лагренн С.С. у справі №45/16 були дотримані вимоги Закону України "Про третейські суди" та Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".

Відповідно до ч. 1 та 3 статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

Згідно із частиною 1 статті 17 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Статтею 18 Закону України "Про третейські суди" визначено вимоги до третейських суддів.

Третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.

Третейськими суддями не можуть бути:

особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням;

особи, які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламенті третейського суду;

особи, які мають судимість;

особи, визнані в судовому порядку недієздатними;

судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України.

У разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.

При вирішенні спору третейським судом для вирішення конкретного спору угодою сторін можуть бути встановлені додаткові вимоги до третейських суддів.

Статтею 19 Закону України «Про третейські суди» та статтею 15 Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» визначено підстави для відводу третейського судді.

Як вже зазначалося, частиною 4 статті 20 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону.

Пунктами 3, 4 та 5 статті 16 Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Союз інвесторів України» встановлено:

Письмова мотивована заява про відвід третейського судді повинна бути подана одночасно з належними та допустимими доказами наявності підстав для відводу. Питання про відвід третейського судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.

Отже, письмова заява про відвід третейського судді розглядається судом у складі, який розглядає справу. При цьому суддя вважається відведеним з моменту задоволення заяви про відвід, і лише у разі відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.

З матеріалів третейської справи № 45/16 чітко вбачається, що під час судового засідання 08.08.2016 представник ТОВ "Інтер-ГТВ" заявила відвід третейському судді Лагренн С.С. на підставі статті 19 Закону України "Про третейські суди" та статей 15, 18 Регламенту постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України". В свою чергу представник ПАТ "Сбербанк" Тищук А.М. заперечував проти відводу третейського судді Лагренн С.С. посилаючись на відсутність підстав для такого відводу, про що зазначено в Ухвалі Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 08.08.2016.

Тобто, заява про відвід третейського судді у справі № 45/16 була розглянута в нарадчій кімнаті складом суду, який розглядав справу № 45/16, а за наслідками розгляду заяви було постановлено Ухвалу, якою було відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ "Інтер-ГТВ" про відвід третейського судді Лагренн С.С.

Таким чином є очевидним безпідставність посилання заявника, на те що рішення прийнято складом третейського суду, який не відповідав вимогам закону, ніби то за відсутності заперечень інших учасників по справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ч.2, 3 ст.16 Закону України "Про третейські суди" третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Як вбачається із рішення третейського суду, останнє було прийнято у одноособо у складі третейського судді Лагренн С.С., що відповідає вимогам ч.2, 3 ст.16 Закону України "Про третейські суди".

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов висновку, що справа, у якій прийнято рішення третейського суду, була підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, та цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду не визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам ст.16-19 Закону України "Про третейські суди"; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України"від 24.04.2017 у третейській справі №45/16.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 129, 234, 350, 351 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер-ГТВ" в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України"від 24.04.2017 у третейській справі №45/16.

2. Третейську справу № 45/16 повернути до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку та в строки, встановлені частинами 3-5 статті 351 ГПК України глави 1 розділу VІІ ГПК України.

Повний текст складено та підписано 23.03.2018.

Суддя Б.В. Отрюх