Ухвала суду № 72932290, 12.02.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 4-с/679/3/2018

Справа № 679/501/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Базарника Б.І., при секретарі Ясенчук С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: 30100, АДРЕСА_1) на бездіяльність державного виконавця Солом’янського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ - 35008087, адреса місцезнаходження: 03036, м.Київ, пр-т.Повітрофлотський, буд.76-А), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на бездіяльність державного виконавця в обґрунтування якої посилається на те, що на виконанні у Солом’янському РВ ДВС м.Київ ГТУ юстиції у м.Києві знаходиться виконавчий лист №2/679/290/2016, виданий Нетішинським міським судом Хмельницької області 22.12.2016 року, про стягнення з ТзОВ «Лізингова компанія «Вибір комфорт» на користь ОСОБА_1 91844,40 грн.

Скаржник вказує на те, що його не повідомлено про результати розгляду його заяви про відкриття виконавчого провадження та про хід і результати виконання вказаного виконавчого листа, у зв’язку з чим він звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Солом’янського РВ ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м.Києві, що полягає у невчиненні належних дій щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №2/679/290/2016 від 06.07.2016 року, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької області 22.12.2016 року;

- зобов’язати державного виконавця Солом’янського РВ ДВС м.Київ ГТУ юстиції у м.Києві вчинити належні, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», дії для примусового виконання рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06.07.2016 року у справі №2/679/290/2016 про стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Вибір комфорт» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 91844,40 грн.

В судове засідання сторони виконавчого провадження та державний виконавець або уповноважений представник Солом’янського РВ ДВС м.Київ ГТУ юстиції у м.Києві не з’явилися, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені у встановленому законом порядку.

Згідно ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши матеріали скарги, суд прийшов до висновку про те, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, зважаючи на наступні обставини.

Судом встановлено, що 10.01.2017 року ОСОБА_1 направлено начальнику Солом’янського РВ ДВС м.Київ ГТУ юстиції у м.Києві заяву про прийняття до виконання виконавчого листа по справі №2/679/290/2016 від 06.07.2016 року, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької області 22.12.2016 року, про стягнення з ТзОВ «Лізингова компанія «Вибір комфорт» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 88880 грн., судового збору в сумі 1164,40 грн. та витрат по оплаті правової допомоги в сумі 1800 грн., а всього - 91844,40 грн.

Водночас, ОСОБА_1 не повідомлено про результати розгляду його заяви про відкриття виконавчого провадження та про хід і результати виконання вказаного виконавчого листа, у зв’язку з чим він звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 448 ЦПК встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 цього Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, в тому числі: верховенства права; обов’язковості виконання рішень; розумності строків виконавчого провадження; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців, та ін.

Відповідно до статті 5 цього Закону примусове виконання рішень покладається в тому числі і на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Статтею 10 цього Закону передбачено заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Разом з тим, виконавець зобов’язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки. При цьому, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має права, передбачені частиною 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 26 цього Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. При цьому, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Статтею 13 цього Закону встановлено строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій та зазначено, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом, порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 27.11.2017 року задоволено клопотання представника скаржника та з метою з’ясування питання про наявність або відсутність підстав для задоволення скарги в якості доказів витребувано у Солом’янського РВ ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м.Києві матеріали виконавчого провадження, відкритого за заявою ОСОБА_1 від 10.01.2017 року, по виконанню виконавчого листа по справі №2/679/290/2016 від 06.07.2016 року, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької області 22.12.2016 року. Також вказаною ухвалою суду зобов'язано Солом’янський РВ ДВС м.Київ ГТУ юстиції у м.Києві надати вищевказані матеріали до Нетішинського міського суду в строк до 28 грудня 2017 року.

Зазначену ухвалу суду Солом’янський РВ ДВС м.Київ ГТУ юстиції у м.Києві отримано 12.12.2017 року згідно наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа, проте ні в строк до 28 грудня 2017 року, ні станом на 12.02.2018 року Солом’янський РВ ДВС м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві вищевказану ухвалу суду не виконав та не надав суду витребуваних матеріалів виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 ЦПК України передбачено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов’язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. 3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов’язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Статтею 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Зважаючи на вищенаведені норми процесуального законодавства, а також те, що Солом’янський РВ ДВС м.Київ ГТУ юстиції у м.Києві не виконав та не надав суду витребуваних матеріалів виконавчого провадження відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 27.11.2017 року, відповідно до ст.84 ЦПК України суд вважає за можливе визнати доведеним обставини, для з’ясування яких витребовувалися вказані докази, а саме визнати факт наявності неправомірної бездіяльності державного виконавця, що полягає у невчиненні належних виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №2/679/290/2016 від 06.07.2016 року, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької області 22.12.2016 року, про стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Вибір комфорт» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 88880 грн., судового збору в сумі 1164,40 грн. та витрат по оплаті правової допомоги в сумі 1800 грн., а всього - 91844,40 грн.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 453 ЦПК України встановлено, що про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства та обставини, встановлені судом, суд вважає скаргу ОСОБА_1 обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 43, 81, 83, 84, 247, 447, 448-451, 453 ЦПК України, ст.ст.1, 2, 3, 5, 10, 13, 18, 26, 28, 48-57, 61, 74 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: 30100, АДРЕСА_1) на бездіяльність державного виконавця Солом’янського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ - 35008087, адреса місцезнаходження: 03036, м.Київ, пр-т.Повітрофлотський, буд.76-А) - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Солом’янського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві, яка полягає у невчиненні належних виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №2/679/290/2016 від 06.07.2016 року, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької області 22.12.2016 року, про стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Вибір комфорт» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 88880 грн., судового збору в сумі 1164,40 грн. та витрат по оплаті правової допомоги в сумі 1800 грн., а всього - 91844,40 грн.

Зобов’язати Солом’янський районний відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ - 35008087, адреса місцезнаходження: 03036, м.Київ, пр-т.Повітрофлотський, буд.76-А) вчинити належні виконавчі дій, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання виконавчого листа по справі №2/679/290/2016 від 06.07.2016 року, виданого Нетішинським міським судом Хмельницької області 22.12.2016 року про стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Вибір комфорт» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 88880 грн., судового збору в сумі 1164,40 грн. та витрат по оплаті правової допомоги в сумі 1800 грн., а всього - 91844,40 грн.

У відповідності з ст.453 ЦПК України про виконання ухвали повідомити Нетішинський міський суд та заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги через Нетішинський міський суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Б.І. Базарник