Постанова № 7293111, 25.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-1439/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представників позивача Стефака Т.В.

представника відповідача Тенети Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ПП "Промнафтосвіт" до ДПІ у Дрогобицькому районі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення , -

Встановив:

ПП "Промнафтосвіт" звернулось до суду з вищезазначеним позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення- рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №0001032301/0 від 16.07.2008 року, яким ПП "Промнафтосвіт" на підставі акту перевірки встановлене порушення п.п.7.9.1., п.п.7.9.2., п.7.9. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.17.1.3. п.17.1. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в зв"язку з чим визначено суму податкового зобов"язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" в загальному розмірі -17996,00 грн., в тому числі основного платежу 13 843,00 грн. та штрафних санкцій - 4 153,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує наступним:

Відповідно до п.1 ст. 655 Цивільного кодексу України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1 ст. 656. Цивільного кодексу України - предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Необхідною вимогою переходу у власність покупця майна (товару) є сплата за нього продавцю певної грошової суми. Відповідно після оплати за даний товар переходить у власність покупця.

Після перерахунку грошових коштів на рахунки ТзОВ "Галнафта" до ПП "Промнафтосвіт" перейшло право власності на товар, що визначений у договорах купівлі продажу.

Згідно п.1 ст. 316. Цивільного кодексу України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до п.2. ст. 317. Цивільного кодексу України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України -

1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Місцезнаходження майна жодним чином не впливає на право власності , отже щоб засвідчити право власності на товар зовсім немає необхідності отримати цей товар у продавця фізично, оскільки після оплати вартості товару та ставши його власником покупець вправі розпорядитися ним на свій розсуд.

Після оплати вартості нафтопродуктів до ПП "Промнафтосвіт" перейшло право власності на дані нафтопродукти. В подальшому, будучи власником даних нафтопродуктів, ПП "Промнафтосвіт" цілком законно та правомірно розпорядилося, шляхом вказування у рознарядках на відвантаження, відвантажити даний товар на адреси наступних покупців.

За таких обставин ПП "Промнафтосвіт" правомірно укладались договори купівлі продажу та проводилось відвантаження товару наступним покупцям.

Окрім наведеного, позивач зазначає, що договори купівлі продажу існують, є реальними та не визнані судом недійсним, а тому посилання органу податкової служби у акті перевірки на нібито нікчемність чи удаваність договору купівлі продажу є необґрунтованим, оскільки ст.. 204. ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому суду письмовому запереченні на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Зазначає, що в ході проведення перевірки ПП "Промнафтосвіт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, встановлено, що позивач допустив порушення п.п.7.9.2. п.7.9. ст.7. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємсвт", а саме занижено прибуток, що підлягає оподаткуванню за 4 квартал 2007 року в загальному розмірі 55372 грн, та відповідно занизив податкове зобов"язання з податку на прибуток за ставкою 25% в сумі 13843 грн.

Таку позицію відповідач мотивує наступним:

позивачем придбавалось у ТОВ "Галнафта" нафтопродукти, які у вищевказаний період (4 квартал 2007 року) позивачем було продано 8 найбільшим покупцям, а саме: ТзОВ "Елемент СА", ТзОВ "Квадрем", ТзОВ "Ол-Транс", Підпр. ОСОБА_3, ТОВ "Полтава-Інтерком", ТОВ "Сапфір", ПП "Трансгруп", ПП ТД "Укрпетроль". У кожному випадку, як при купівлі, так і при продажу вказаних нафтопродуктів укладались договори купівлі - продажу, проте, на думку ДПІ у Дрогобицькому районі вищевказані господарські операції не є договорами купівлі-продажу, а є договорами доручення. Також стверджується відповідачем наступне.

Основними умовами договору купівлі-продажу є саме передача (продавцем) майна (товару) у власність (покупцю), однак, згідно представлених до перевірки документів передачі товарів від ТОВ "Галнафта" (продавець) до ПП "Промнафтосвіт" (покупець) не відбувалось, не відбувалось також передачі товару від пп "Промнафтосвіт" (продавець) до покупців.

Відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобовязується чинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Таким чином на думку відповідача, вчинені юридичні дії ПП "Промнафтосвіт" по реалізації покупцям нафтопродуктів придбаних у ТОВ "Галнафта" не є договором купівлі продажу, а являє собою (має ознаки )договору доручення.

Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який насправді вони вчинили.

Таке приховування ПП "Промнафтосвіт" було здійснено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а саме, з метою приховування ухилення від сплати податків.

Відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є правочмн, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). А тому в діях позивача на думку відповідача при укладенні з покупцями угод купівлі продажу була мета завідомо суперечна інтересам держави та суспільства, таму, відповідно до ст.215 ЦК України такі угоди є нікчемними.

ПП "Промнафтосвіт" укладаючи договір купівлі-продажу з покупцями приховали договір доручення, який фактично і був вчинений між даними сторонами договору (придбано ПП "Промнафтосвіт нафтопродукти в ТОВ "Галнафта" від імені та за рахунок покупців ПП "Промнафтосвіт" ) . Відповідно вимоги до оподаткування податком на прибуток операцій по договорах купівлі-продажу та договорах доручення інші.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні матеріалах справи (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, свідоцтво платника ПДВ, декларація по податку на прибуток, матеріали зустрічних перевірок, які було проведено ДПІ у Дрогобицькому районі по питаннях взаємовідносин ПП "Промнафтосвіт з контрагентами, договори купівлі продажу з додатками та інші наявні у матерілах справи письмові докази)

Заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які останні посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцынку спырним правовідносинам, виходив з наступного.

Працівниками ДПІ у Дрогобицькому районі була проведена виїзна планова перевірка ПП "Промнафтосвіт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. За наслідками перевірки був складений Акт від 03.07.2008 року №473/23-1/35217404.

В акті перевірки орган податкової служби стверджує, що відповідачем було порушено п.п.7.9.1., п.п.7.9.2., п.7.9. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого було занижено податок на прибуток в розмірі 13843, 00 грн. При цьому, таку позицію перевіряючі мотивують тим, що відповідачем укладались з покупцями нафтопродуктів" не договори купівлі-продажу нафтопродуктів, а договори доручення, оскільки на їх думку договори купівлі продажу є нікчемними, або удаваними.

За наслідками розгляду складеного Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення:

1. податкове повідомлення- рішення № 0001032301/0 від 16.07.2008 року, згідно якого ПП "Промнафтосвіт" встановлене порушення п.п.7.9.1., п.п.7.9.2., п.7.9. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.17.1.3. п.17.1. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в зв"язку з чим визначено суму податкового зобов"язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" в загальному розмірі -17 996, 00 грн.., в тому числі основного платежу 13 843,0грн. та штрафних санкцій -4 153,0грн.

Статтею 6 Господарського кодексу України, закріплено загальні принципи господарювання, зокрема свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Відповідно до ст. 42.Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 43 Господарського кодексу України закріплено принцип свободи підприємницької діяльності, а саме те, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі:

вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

вільного найму підприємцем працівників;

комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено поняття договору доручення так, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. 2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1 ст. 316. Цивільного кодексу України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Пунктом 2. ст. 317. Цивільного кодексу України визначено, що на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна

Судом встановлено, що позивачем в 2007 році укладено ряд договорів купівлі продажу, зокрема з ТзОВ "Елемент СА", ТзОВ "Квадрем", ТзОВ "Ол-Транс", Підпр. ОСОБА_3, ТОВ "Полтава-Інтерком", ТОВ "Сапфір", ПП "Трансгруп", ПП ТД "Укрпетроль".

Вказаним субєктам господарської діяльності ПП "Профнафтосвіт" реалізовувало нафтопродукти попередньо придбані в ТзОВ "Галнафта".

Аналізуючи зміст даних договорів, зокрема умов переходу права власності на товар , відповідно до правил Інкотермс 2000, документів, що свідчать про здійснення оплати відповідно до умов вказаних договорів, , слід прийти до висновку, що дані договори купівлі-продажу за своїм змістом, порядком укладення, формами розрахунків, в тому числі і попередньою оплатою, моментом переходу права власності на товар, повністю відповідають нормам цивільного законодавства України, яке визначає порядок укладення та виконання договорів купівлі-продажу.

Крім цього, суду надано довідки, зокрема довідки від 16.01.2009 року № 12/23-3/35217404 "Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Промнафтосвіт" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Сапфір Лтд" за період грудень 2007 ; січень 2008р.", довідки від 27.05.2009 року № 413/23-315/35217404 "Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Промнафтосвіт" щодо підтвердження відомостей від ПП "ТД Укрпетроль", який мав правові відносини з платником податків за період жовтень-листопад 2007р.", довідки від 16.01.2009 року № 11/23-3/35217404 "Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Промнафтосвіт" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "ОЛ-Транс" за період - серпень , вересень 2007р.". З вказаних Довідок про проведення перевірок вбачається, що перевірки проведені після складання Акту від 03.07.2008 року №473/23-1/35217404, вони не ставлять під сумнів укладені договори купівлі-продажу і в усіх них зазначається про відсутність порушень з боку ПП "Промнафтосвіт" в господарських взаємовідносинах з контрагентами.

Також суду позивачем подано довідку, отриману від ТОВ "Галнафта" про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ "Галнафта" по питанню правових взаємовідносин з ПП "Промнафтосвіт" за період серпень-грудень 2007р. Аналогічно, даною довідкою не ставиться під сумнів реалізація нафтопродуктів ТзОВ "Галнафта" для ПП "Промнафтосвіт" згідно договору купівлі-продажу №123 від 07 серпня 2007 року.

За таких обставин, твердження ДПІ у Дрогобицькому районі про те, що вчинені юридичні дії ПП "Промнафтосвіт" по реалізації покупцям нафтопродуктів придбаних у ТОВ "Галнафта" не є договором купівлі продажу, а являють собою (має ознаки )договору доручення повністю спростовуються матеріалам справи, поданими сторонами доказами та поясненнями.

Згідно із ст. 204. ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до Конституції України (ст. 19) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади ..., їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно органів державної податкової служби таким законом є Закон України "Про державну податкову службу в Україні". Даним законом не визначено у переліку прав органів державної податкової служби право самостійно визнавати недійсним чи визнавати удаваним будь-який із договорів, які укладають субєктами господарювання, що перевіряються.

За таких підстав, ДПІ у Дрогобицькому районі вийшла за межі наданих Законом України "Про державну податкову службу в Україні" повноважень, порушивши принцип свободи підприємницької діяльності, що визначена ст..19 Конституції України, ст.43 Господарського кодексу України та ст..204 Цивільного Кодексу України.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовна вимога визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №0001032301/0 від 16.07.2008 року, яким на підставі акту перевірки встановлене порушення п.п.7.9.1., п.п.7.9.2., п.7.9. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.17.1.3. п.17.1. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в звязку з чим визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" в загальному розмірі -17996,00 грн.., в тому числі основного платежу 13843,00 грн. та штрафних санкцій - 4153,00 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.ст.89, 94 КАС України, такі належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі №0001032301/0 від 16.07.2008 р.

Стягнути з державного бюджету на користь ПП "Промнафтосвіт" 3,40 грн. державного мита.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р. Брильовський

Повний текст постанови виготовлено 30.12.2009 р.