Постанова № 7293110, 25.11.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 року Справа №2а-1319/09/1370

17 год. 57 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карпяк О.О.,

при секретарі судового засідання Козак М.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача Попович М.Я. (довіреність від 17.11.2009 року №9220/9/10)

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області до Фермерського господарства «Майбутнє» про стягнення боргу в сумі 974,98 грн. ,-

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція уБуському районі Львівської області звернулась до суду із адміністративним позовом до Фермерського господарства «Майбутнє» про стягнення податкового боргу в сумі 974,98 грн.

Ухвалою від 07 лютого 2009 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача до бюджету 974,98 грн. податкового боргу, який виник в результаті несплати податкових зобовязань, а саме: з податку на прибуток підприємств 170,00 грн., з податку на додану вартість 510,89 грн., з земельного податку 283,09 грн., з податку на додану вартість (спец рахунок) 11,00 грн.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, пояснення по суті позову суду не подав, позовних вимог по суті не оспорив, хоча був належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (довідка про взяття на облік платника податків, свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності, розпорядження Голови Буської районної державної адміністрації, корінець першої податкової вимоги, корінець другої податкової вимоги, акти перевірки, корінці податкових повідомлень рішень, акт про результати невиїзної документальної перевірки, витяг з ЄДРПОУ, довідка, та інші документи, наявні в матеріалах справи).

Постанову в повному обсязі складено 30 листопада 2009 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов"язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом. Відповідно до ст. 9 даного Закону платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Фермерське господарство «Майбутнє» зареєстровано 23.04.2002 року, номер запису139, ідентифікаційний код 31755822, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (копія є в матеріалах справи).

20.05.2002 року відповідач взятий на облік як платник податку, що підтверджується довідкою форми №4 ОПП (копія є в матеріалах справи).

За результатами проведеної невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ДПІ у Буському районі було складено Акт № 30/15-0/128 від 26 березня 2008 року, яким було встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 зі змінами та доповненнями та п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, а саме платником податку не подано податкові декларації у строки, передбачені законодавством.

Також за результатами проведених ДПІ у Буському районі перевірок дотримання вимог щодо терміну подачі (неподання) податкової звітності:

07.02.2006 року складено акт про порушення податкового законодавства за № 2;

10 серпня 2006 року складено акт про порушення податкового законодавства за № 6-15/3;

01 квітня 2008 року було складено акт про порушення податкового законодавства за №6/133/15-031;

26 березня 2008 року складено акт про порушення податкового законодавства за № 127/26/15-3,

Вказаними актами було встановлено порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 із змінами та доповненнями, а також ст.14 Закону України «Про плату за землю» від 19 вересня 1996 року № 378/96-ВР із змінами та доповненнями.

На підставі вказаних актів перевірки податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення рішення від 27 березня 2008 року № 0001511531/0, яким визначена сума платежу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 170,00 грн.;

податкове повідомлення рішення від 11 серпня 2006 року № 0000641531/0, яким визначена сума платежу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 170,00 грн.

податкове повідомлення рішення від 01 квітня 2008 року № 0000241600/0, яким визначена сума платежу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 170,00 грн.

податкове повідомлення рішення від 07 лютого 2006 року № 0000101630/0, яким визначена сума платежу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 170,00 грн.

податкове повідомлення рішення від 27 березня 2008 року № 0001501531/0, яким визначена сума платежу з земельного податку в розмірі 170,00 грн.

Оскільки відповідачем у встановлений термін не сплачено податкові зобовязання, згідно п.п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Буському районі було виставлено податкові вимоги:

- першу податкову вимогу № №11/211 від 15.12.2003 року, яким загальна сума боргу платника податків за узгодженим податковим зобовязанням станом на 15.12.2003 рік становить 170,00 грн.;

- другу податкову вимогу № 2/30 від 28 січня 2005 року, яким загальна сума боргу платника податків за узгодженим податковим зобовязанням станом на 28.01.2005 рік становить 680,00 грн.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Довідки про заборгованість перед бюджетом від 24.12.2008 року № 12743/9/19-026 та згідно поданої звітності, проведених нарахувань та відомостей про сплату, станом на 17.12.2008 року відповідач має заборгованість перед бюджетом в розмірі 974,98 грн.:

Щодо податку на прибуток: нараховані штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001511531 від 27.03.2008 року в сумі 170,00грн.

Щодо податку на додану вартість: нараховані штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000101630 від 07.02.2006 року в сумі 170,00 грн., нараховані штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000641531 від 11.08.2006 року в сумі 170,00 грн., нараховані штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000241600 від 01.04.2008 року в сумі 170,00 грн. та пеня у розмірі 0,89 грн. з 27.09.2006 року. Всього 510,89 грн.

Крім цього з податку на додану вартість (спецрахунок) нараховані штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001411830 від 04.11.205 року, з 30.01.2003 року заявлено самостійно до сплати суму у розмірі 11,00 грн.

Щодо земельного податку: нараховані штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001501531 від 27.03.2008 року в сумі 148,37 грн., основна сума, заявлена самостійно складає 134,72 грн. з 30.04.08 року. Всього 283,09 грн.

Отже, сума, яка підлягає до стягнення за вказаними податковими повідомленнями рішеннями, деклараціями, з податку на додану вартість, податку на прибуток становить та земельного податку: з податку на додану вартість 510,89 грн., цього з податку на додану вартість (спецрахунок) 11,00 грн., з податку на прибуток 170,00 грн. та земельного податку 283,09 грн.

Згідно норм Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно з поданого позивачем розрахунку про податкову заборгованість відповідача, загальна сума, яка підлягає до стягнення складає 974,98 грн.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.2.1 статті 5 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачене платником податків у строки. Визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобовязання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), контролюючий орган державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) та погашенням податкових зобовязань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обовязкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У будь-яких інших випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обовязковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обовязкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Усупереч наведеним нормам чинного законодавства, платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкового зобовязання.

На даний час суми податків та штрафних санкцій відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченими, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у термін).

Вжиті податковим органом заходи, передбачені чинним законодавством щодо погашення податкової заборгованості не мали позитивних результатів.

Так як боржником не вживається заходів щодо погашення заборгованості, то на підставі п.п. 3.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.00 р. (із наступними змінами і доповненнями), податковий борг підлягає стягненню в примусовому порядку. Суд, оцінивши матеріали справи, пояснення представника позивача прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки подані позивачем докази в сукупності дають достатньо підстав для висновку щодо задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог частин 2,4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 7-14, 18, 19, 24, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Майбутнє» (адреса: Львівська область, Буський район, с. Топорів, ЄДРПОУ 31755822) до Державного бюджету 974 (девятсот сімдесят чотири ) гривні 98 коп. боргу.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карпяк О.О.