Постанова № 72930486, 21.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/898/17 Номер провадження 22-ц/786/657/18Головуючий у 1-й інстанції Турченко Т.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Обідіної О.І.

Суддів: Абрамова П.С., Прядкіної О.В.

За участю секретаря: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави у складі судді Турченко Т.В. від 17 лютого 2017 року за поданням старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Пилипенко А.А. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання останнім зобов'язань за рішенням суду,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2017 року Київський ВДВС м. Полтава звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, в якому просив тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України до виконання ним зобов'язань за рішенням суду.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що в Київському ВДВС м. Полтава перебуває зведене виконавче провадження №29171566 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 362341,12 грн. Не дивлячись на проведені виконавчі дії по примусовому виконанню рішень, боржник тривалий час ухиляється від виконання останніх.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2017 року подання задоволено.

Тимчасово (до виконання зобов'язань за рішенням суду) обмежено у праві виїзду за межі України - ОСОБА_2 - до виконання зобов'язань.

Виконання ухвали покладено на Адміністрацію державної прикордонної служби України.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні подання.

Зокрема вказує на відсутність в нього жодних грошових зобов'язань, а також не доведення державним виконавцем факту його ухилення від виконання судових рішень.

В відзиві на апеляційну скаргу Київський ВДВС м. Полтава просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 374 ч.1 п.1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Матеріалами справи доводиться, що на виконанні Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження №29171566 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 362341,13 грн.

Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем в рамках ЗУ «Про виконавче провадження» з метою встановлення інформації щодо отримання боржником коштів було здійснено запити як до Пенсійного фонду України так і Державної фіскальної служби України.

Згідно відповідей яких інформацію щодо вказаної особи не було знайдено.

Постановою від 24.11.2014 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно та оголошено заборону на його відчуження.

В ході примусового виконання державним виконавцем встановлено, що за боржником зареєстрований будинок в м. Полтава, вул. Нагірна 28, який знаходиться в іпотеці, однак на який не може бути звернуто стягнення в межах виконавчого провадження з огляду на ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Також, державним виконавцем встановлено належність боржнику транспортного засобу, якого між тим не було виявлено за місцем проживання останнього, у зв'язку з чим постановою державного виконавця від 14.01.2016 року транспортний засіб - автомобіль Mitsubishi, днз НОМЕР_1, 1993 року випуску оголошено в розшук.

Крім того, під час примусового виконання судових рішень, державним виконавцем Маркову А.В. неодноразово направлялися з повідомленням про вручення виклики до виконавчої служби, які залишились без належного реагування та повертались на адресу виконавчої служби з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Також державним виконавцем, з метою перевірки майнового стану боржника здійснювалися виходи за місцем його проживання - АДРЕСА_1, які не дали позитивного результату, оскільки будинок завжди виявлявся закритим, вхідні двері ніхто не відчиняв, на підставі чого складались відповідні акти про неможливість вчинити виконавчу дію.

Задовольняючи подання державного виконавця, місцевий суд встановив наявність невиконаних зобов'язань, ухилення боржника від їх виконання та вичерпність дій, вжитих органом примусового виконання в межах процедури примусового виконання, що дає підстави для застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України до повного виконання зобов'язань за судовими рішеннями.

З вказаними висновками погоджується колегія суддів.

Згідно ст. 377 - 1 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду подання) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Підставою для встановлення такого обмеження, з огляду на зміст ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», є, зокрема, наявність неврегульованих зобов'язань або, якщо боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Встановивши наявність невиконаних зобов'язань за судовими рішеннями, суд першої інстанції дав вірну правову оцінку діям боржника, зазначивши, що останній на протязі тривалого часу ухиляється від їх виконання, що доводиться матеріалами виконавчого провадження.

Так, під час перегляду справи, колегією суддів було витребувано в Київському ВДВС м. Полтави матеріали зведеного виконавчого провадження, які підтверджують наявність невиконаних ОСОБА_2 зобов'язань, проведення державним виконавцем достатніх та необхідних дій по примусовому виконанню рішення, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження».

При цьому, колегією суддів враховано, що проведення виконавчих дій в межах процедури примусового виконання, в тому числі можливість здійснення виконання судових рішень за рахунок реалізації належного боржнику майна - фактично не представляється можливим, оскільки належний останньому автомобіль знаходиться в розшуку, а звернення стягнення на будинок неможливе внаслідок існування мораторію, встановленого спеціальним Законом.

Крім того, по справі не вбачається обставин, які б свідчили про бажання боржника виконати зобов'язання за судовими рішеннями, натомість починаючи з 2011 року і по даний час, останній уникає спілкування з державним виконавцем, не здійснює дій по погашенню своїх боргів.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, а також в ній відсутні посилання на нові докази, які-б доводили відсутність в діях апелянта факту ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого суду як постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О.І. Обідіна