Ухвала суду № 72929948, 09.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

09.03.2018 Справа №607/3861/18

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., при секретарі судового засідання Борисевич І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, безробітного, не одруженого, раніше судимого,

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

-- за участю: прокурора Лушкіна І.В., захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУПН в Тернопільській області ОСОБА_1 звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження №12018210010000676 від 08.03.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про застосування підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, яке мотивується наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07 березня 2018 року близько 22 години 00 хвилин у ОСОБА_3, який перебував біля будинку №5 по вул. Чорновола м. Тернополі та який раніше вчиняв умисні корисливі злочини проти власності, виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_3, який раніше вчиняв умисні корисливі злочини проти власності, 07 березня 2018 року близько 22 години 00 хвилин, перебуваючи перебував біля будинку №5 по вул. Чорновола м. Тернополі, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер свого діяння шляхом ривка відкрито викрав у ОСОБА_5 його мобільний телефон марки «Samsyng A3», в якому знаходилися дві сім-картки оператора мобільного зв’язку ПрАТ «Київстар» вартістю 25 грн. кожна. Із місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 втік, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 7000 грн.

08 березня 2018 року в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 було затримано та 08.03.2018р. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У клопотанні зазначено та вказано прокурором в судовому засіданні, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

●протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, згідно якого 07.03.2018р. близько 22:00 год. до нього на залізничному вокзалі м.Тернополя підійшов невідомий чоловік та погрожуючи насильством небезпечним для життя змусив потерпілого піти із ним. В подальшому, перебуваючи на вул. Чорновола в м.Тернополі, невідомий чоловік шляхом ривка відкрито викрав у ОСОБА_5 його мобільний телефон марки «Samsung A3».

●протоколом пред’явлення для впізнання особи, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3 як чоловіка, який 07.03.2018р. близько 22:00 год. відкрито викрав у останнього мобільний телефон марки «Samsung A3»;

●протоколом допиту свідка ОСОБА_6 згідно якого 07.03.2018р. близько 22:00 год. до ОСОБА_5 на території залізничного вокзалу м.Тернополя підійшов невідомий чоловік, з яким ОСОБА_5 пішов у невідомому напрямку. Через кілька хвилин після цього ОСОБА_5 повернувся та повідомив, що вказаний чоловік вирвав з його рук мобільний телефон марки «Samsung A3».

●протоколом затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого у ОСОБА_3 вилучено викрадений ним мобільний телефон марки «Samsung A3».

●протоколом огляду відеозапису, згідно якого встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 07.03.2018р. йшли по вул. Чорновола в м.Тернополі, перед вчинення відносно ОСОБА_5 злочину.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке є тяжким, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; продовжувати злочинну діяльність або ж вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_3, будучи раніше судимий, на шлях виправлення та перевиховання не став. Звільнившись лише 07.03.2018р. із місць позбавлення волі із відбуттям покарання за ч. 2 ст. 1886 КК України знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Вказані факти свідчать про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 продовжує злочинну діяльність, а це вказує на його підвищену суспільну небезпечність, як особи, яка може й надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Окрім цього, зважаючи на санкцію статті інкримінованого йому злочину, а також на зібрані досудовим розслідуванням докази, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 ніде не працюючий, не одружений, немаючий постійного місця проживання та реєстрації, зважаючи на санкцію злочину може ухилятися та переховуватися від досудового розслідування, суду, а в подальшому від виконання призначеного судом покарання.

Досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігти зазначеним ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України запобіжних заходів, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, підозрюваного та захисника, які просять відмовити у його задоволенні, оскільки долучені до клопотання не підтверджують обґрунтовану підозру та викладені в ній обставини, так як підозра ґрунтується лише на показах потерпілого, не доведенням наявності ризиків, для уникнення яких застосовується самий суворий запобіжний захід, або в разі доведеності клопотання на думку слідчого судді, застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов’язання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 необхідно задовольнити, відмовивши при цьому у задоволенні клопотання підозрюваного та захисника, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_3 вказаного злочину підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів. Посилання захисника і підозрюваного на необґрунтованість підозри спростованні матеріалами клопотання, наданими в судовому засіданні обґрунтуваннями прокурора щодо їх зібрання та допустимість згідно вимог КПК України.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він не має постійного місця проживання та реєстрації, тимчасово проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, не працевлаштований. Раніше судимий.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Приймаючи до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 лише 07.03.2018р. звільнився з місць відбування покарання за ч. 2 ст. 186 КК України, однак органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні 08.03.2018р. умисного корисливого тяжкого кримінального правопорушення проти власності за ч. 2 ст. 186 КК України, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки підозрюваного, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину – про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_3 та його поведінки, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, як це клопочуть захисник і підозрюваний, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється або ж вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4, яке підтримане підозрюваним ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання – відмовити.

Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 03 травня 2018 року.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави у сумі 50 000 грн. (п’ятдесят тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_7: Державна казначейська служба, призначення платежу – застава за «Демчака Павла Сергійовича» у кримінальному провадженні №12018210010000676 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 березня 2018 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 03 травня 2018 року наступні обов'язки:

-- з’являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

-- не відлучатися із смт. Микулинці Теребовлянського району, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-- утриматися від спілкування із свідками та потерпілим;

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз'яснити ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_8