Постанова № 72926876, 21.03.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року м. Кропивницький

справа № 396/1121/17

провадження № 22-ц/781/608/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Голованя А.М.,

Суддів: Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря Діманової Н.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області, Рівнянська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області;

третя особа на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області;

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2018 року у складі судді Шепетько В.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської райдержадміністрації, Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що його батько ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року не був включеним до списку громадян-членів КСП ім. Ватутіна, хоча і був членом цього господарства, та не отримав сертифікат про право на земельну частку (пай) в межах Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області площею 6,07 умовних кадастрових гектарів.

Оскільки правовстановлюючий документ на право власності на землю відсутній, то він змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2018 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право на земельну частку (пай) в розмірі 6,07 кадастрових гектарів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі, Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області просить скасувати рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає, що його батько мав право на отримання сертифікату на земельну частку (пай), а тому він має на нього право як спадкоємець за законом.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, подала заяву в якій просить розглянути справу без неї.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників відповідачів, які підтримали доводи скарги, заперечення відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час смерті батько позивача ОСОБА_2 мав право на земельну частку (пай), але помилково не був включений до списку осіб які мають право на земельну частку (пай), його право на землю не припинилося, а тому переходить до спадкоємця позивача ОСОБА_1

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов до нього з порушенням процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його батько ОСОБА_2, який на час видачі 29 листопада 1995 року КСП ім. Ватутіна державного акта на право колективної власності на землю серія НОМЕР_1 був членом цього господарства.

Таким чином, оскільки спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, то до спірних правовідносин слід застосувати положення ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Позивач прийняв спадщину після смерті батька в порядку встановленому ст. 549 ЦК УРСР, фактично вступивши в управління спадковим майном. (а.с.9)

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що право на одержання земельної частки (паю) у членів КСП виникає з моменту передачі членам КСП державного акта на право колективної власності на землю.

Таким чином, ОСОБА_2, який на момент одержання КСП ім. Ватутіна державного акта на право колективної власності на землю був членом цього господарства, повинен був бути включеним до списку осіб які мають право на земельну частку (пай) та мав право отримати відповідний сертифікат.

Проте за життя ОСОБА_2 не отримав сертифікат на земельну частку (пай), оскільки помилково не був включений до цього списку. (а.с.10)

Відповідно до п. 6 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України 2004 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

На пред?явлення позову про витребування належного громадянину майна, інших вимог про захист приватної власності поширюється встановлений ст. 50 Закону України «Про власність» і ст. 71 ЦК УРСР (чинних на час виникнення спірних правовідносин) трирічний строк позовної давності, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред?явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін (ст.75 ЦК УРСР).

При цьому, відповідач - Новоукраїнська районна державна адміністрація в суді першої інстанції подав письмову заяву про застосування позовної давності.(а.с. 30,31)

В позовній заяві позивач зазначив, що про не включення його батька до списку осіб - членів КСП ім. Ватутіна, що мають право на земельну частку (пай) йому стало відомо лише у квітні 2017 року.

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.(ст. 76 ЦК УРСР)

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що днем виникнення права на земельну частку (пай) є 29 листопада 1995 року - дата передачі КСП ім. Ватутіна державного акта на право колективної власності на землю, а з дня прийняття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивач повинен був дізнатися про порушення його права на землю і мав можливість захистити порушене право в строк до 29 листопада 1998 року, але не вчинив цього.

Зазначений висновок зроблено виходячи з того, що позивач не надав суду доказів щодо поважності причин пропуску ним позовної давності.

Доводи позивача, які зводяться до того, що перебіг строку позовної давності повинен починатися із дня, коли йому було роз?яснено про право на земельну частку (пай), згідно інформації наданої у квітні 2017 року Новоукраїнським відділом Держгеокадастру Кіровоградської області не ґрунтуються на законі.

Прояв звичайної необачності позивачем, а також правова необізнаність не є поважними причинами пропуску строку позовної давності, оскільки на час відкриття спадщини позивач був повнолітнім і мав об?єктивну можливість вчасно отримати правову допомогу.

Інших фактів та доказів на їх підтвердження, які б свідчили про поважність причин пропущення позовної давності позивачем не надано.

Слід зазначити, що з часу закінчення строку позовної давності до дня звернення позивача до суду минуло майже 20 років.

За таких обставин, право позивача на землю не підлягає судовому захисту у зв?язку із пропущенням ним строку позовної давності без поважних на те причин, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав передбачених п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 382, 383, 384, 389 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Рівнянської сільської рада Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22 березня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: