Рішення № 72925589, 16.03.2018, Київський районний суд м. Одеси

_______________________ Справа № 520/475/17

Провадження № 2-а/520/141/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.

при секретарі Єгоровій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2017 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 30 березня 2016 року №825882 щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у зв'язку з збільшенням посадового окладу на підставі довідки прокуратури Одеської області від 24 лютого 2016 року №355;

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 30.11.2016 року №282/Б-01 про відмову в поновленні виплати позивачеві пенсії з 01.04.2015 року;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок з 01.01.2016 року призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 року, виходячи із 90% місячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням наданої довідки прокуратури Одеської області №355 від 24.02.2016 про збільшення розміру заробітної плати внаслідок збільшення посадового окладу;

- на підставі ст.94 (170) КАС України стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок держказначейства, за квитанцією №93 від 16 січня 2017 року суму витрат на оплату судового збору сплачену у Ощадбанку в розмірі 640 грн., бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 19 січня 2017 року на підставі вказаного адміністративного позову відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

20 лютого 2017 року до Київського районного суду міста Одеси надійшли заперечення від Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Одеси проти задоволення адміністративного позову ОСОБА_1.

Оскільки на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року за №988 «ОСОБА_3 питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» та наказу Пенсійного фонду України №1 від 03.01.2017 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988» 31.03.2017 відбулася реорганізація управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеса шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, 27.11.2017 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 надала до суду уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 30 березня 2016 року №825882 щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у зв'язку зі збільшенням посадового окладу на підставі довідки прокуратури Одеської області від 24 лютого 2016 року №355;

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси з відмови в поновленні виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 квітня 2015 року викладеної в листі від 30 листопада 2016 року за №282/Б-01;

- зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі виплатити ОСОБА_1 призначену пенсію з урахуванням перерахунку починаючи з 01 квітня 2015 року по теперішній час;

- зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі здійснити перерахунок з 01.01.2016 року призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 року виходячи із 90% місячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням наданої довідки прокуратури Одеської області №355 від 24.02.2016 про збільшення розміру заробітної плати внаслідок збільшення посадового окладу;

- на підставі ст.94 (170) КАС України стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок держказначейства, за квитанцією № 93 від 16 січня 2017 року суму витрат на оплату судового збору сплачену в Ощадбанку у розмірі 640 гривень 00 копійок, бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 12.02.2007 року, він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси та йому була призначена пенсія за вислугу років згідно ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» із розрахунку 86% від суми місячного заробітку та склала 5875 гривень 03 копійки, без будь-яких обмежень її максимального розміру. На час призначення йому пенсії стаж роботи становив понад 20 років, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 14 років 6 місяців 9 днів.

01.07.2012 року у зв'язку з підвищенням розміру місячного заробітку позивачу була перерахована пенсія в розмірі 80% та склала 7851 гривня 75 копійок. При цьому, як зазначає позивач, він мав стаж роботи 19 років та 11 місяців вислуги в органах прокуратури, отже мав право на отримання пенсії в розмірі 90% від місячної заробітної плати.

23.03.2016 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітку за посадою начальника відділу прокуратури Одеської області згідно поданої довідки прокуратури Одеської області від 24.02.2016 року №355. Вислуга років на момент звернення складала 23 роки 6 місяців та 20 днів. Так, позивач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, та у зв'язку з якою працівники прокуратури мають право на перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року.

За результатами розгляду його звернення рішенням Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси № 825882 від 30.03.2016 року, йому було відмовлено у перерахунку пенсії з більшого заробітку. Крім того, з 01.04.2015 року Управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в Київському районі м. Одеси припинено нарахування та виплату йому пенсії та 24.11.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії, але 30.11.2016 року отримав відмову.

Позивач вважає, що вказані дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо відмови у перерахунку призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру» пенсії є протиправними та такими, що грубо порушують вимоги законодавства України та його права, гарантовані Конституцією України. При цьому, позивач посилається на норми ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, яка була чинною на час призначення йому пенсії за вислугу років, якими передбачено право на перерахунок вже призначеної пенсії за наявності відповідних підстав, а саме - призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Позивач вказує на безпідставність ототожнення відповідачем поняття «призначення» та «перерахунку» пенсії, які є різними за змістом і механізмом їх проведення та посилається на статтю 8 Конституції України, за якою в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а ОСОБА_5 має найвищу юридичну силу.

Також посилається на те, що винесене Управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси рішення порушує гарантії передбачені Конвенцією про захист прав людини прийняту і проголошену резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року.

27 листопада 2017 року судом в попередньому судовому засіданні було ухвалено прийняти вказану уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду.

06 березня 2018 року до суду надійшов відзив від представника відповідача ОСОБА_6 управління Пенсійного фонду України в місті Одесі на позовну заяву ОСОБА_1, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник відповідача посилається на те, що 14.10.2014 року було прийнято ОСОБА_5 України «Про прокуратуру» № 1697-VII, стаття 86 якого регулює пенсійне забезпечення працівників прокуратури та відповідно до п. 5 розділу 3 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII з 01 червня 2015 року призначення, перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не здійснюється, що пов’язано з набранням чинності ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» 15.07.2015 року. Представник відповідача зазначає, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики від 18.08.2015 року № 905/039/97-15 міністерство підтримує позицію ПФУ щодо відсутності права працівників прокуратури на призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» з урахуванням п. 5 розділу 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII. Посилання позивача на ч. 17 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року вважають безпідставними, оскільки вони втратили силу.

Представник відповідача також зазначив, що відповідно до ст. 58 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 02.03.2015 року № 213 та відповідно до п. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 06.12.2016 року № 1774-VIII позивачу, як особі яка працює на посаді на умовах Закону України «Про прокуратуру», з 01 квітня 2015 року призначена пенсія не виплачувалася, виходячи з цього представник відповідача вважає, що вимога відповідача про виплату пенсії з 01.04.2015 року є неправомірною.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 06.03.2018 року підготовче провадження по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 закрито та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання позивач та його представник не з’явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідковим листом з особистою розпискою представника позивача ОСОБА_4 про ознайомлення про дату та час судового засідання.

Представник відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки про виклик до суду з відміткою про отримання 12.03.2018 року, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 03 серпня 1992 року працює в органах прокуратури Одеської області.

З 12 лютого 2007 року позивачу ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 86% від заробітку в сумі 5875 гривень 03 копійки та з 01 липня 2012 року вона була перерахована та її розмір склав 7851 гривня 75 копійок, тобто 80% від заробітку 9814 гривень 69 копійок, згідно довідки виданої Прокуратурою Одеської області від 16 липня 2012 року №355.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення до деяких нормативно-правових актів», з 01 грудня 2015 року збільшено посадові оклади працівникам прокуратури.

Згідно з довідкою прокуратури Одеської області від 24 лютого 2016 року №355 щодо заробітної плати начальника відділу прокуратури Одеської області, на посаді якій працював ОСОБА_1 станом на 01.01.2016 року заробітна плата з 01 грудня 2015 року складає: посадовий оклад - 3148,00 грн.; класний чин - 135,00 грн.; вислуга років (40%) – 1313,20 грн.; щомісячна премія, на яку нараховуються страхові внески (87%) – 7208 гривень 59 копійок; та передбачені чинним законодавством доплати: надбавка за особливо важливу роботу (70%) - 3217,34 грн.; матеріальної допомоги на оздоровлення (1/12) – 690,48 грн.; матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб (1/12) – 690,48 грн.; надбавка за доступ до державної таємниці (15%) – 472,20 грн.; що в загальній сумі становить 16875 гривень 29 копійок.

23 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси з заявою №1578 про проведення перерахунку призначеної йому пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітку за посадою начальника відділу прокуратури Одеської області, на підставі довідки прокуратури Одеської області від 24.02.2016 року №355, в якій також зазначив, що його вислуга на момент звернення складала 23 роки 6 місяців та 20 днів.

За результатом розгляду вказаної заяви Управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси 30 березня 2016 року винесено рішення №825882 про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволення вказаної заяви від 23 березня 2016 року №1578.

В обґрунтування відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, управлінням у вказаному рішенні зазначено, що відповідно до п. 5 розділу 3 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення (перерахунку) всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року застосовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії / щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, у тому числі «Про прокуратуру». У зв’язку з чим, у управління немає підстав для перерахунку ОСОБА_1 пенсії згідно поданої довідки про заробітну плату №355 від 24.02.2016 року виданої Прокуратурою Одеської області. Зазначено, що на підставі викладеного з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені не перераховуються. Роз’яснено позивачеві, що у разі незгоди з даним рішенням, воно може бути оскаржено в судовому порядку або до органу Пенсійного фонду України вищого рівня.

Вказане рішення позивачем було отримано 21 листопада 2016 року, що підтверджується поштовим повідомленням кур’єрської служби доставки про вручення №48/8.

24.11.2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси з заявою, в якій просив виплатити йому за період з 01.04.2015 року пенсію або видати копію рішення на підставі якого прийнято рішення призупинити виплату йому пенсії.

Листом управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 30.11.2016 року за №282/Б-01, ОСОБА_1 була надана відповідь, що з 01.04.2015 року пенсія позивачу не виплачується у зв’язку з тим, що він продовжує працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру», виплата пенсії з 01 квітня 2015 року не проводиться на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII, 02.03.2015, відповідно до якого внесено зміни до частини 15 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Також судом встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року за №988 «ОСОБА_3 питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» та наказу Пенсійного фонду України №1 від 03.01.2017 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988» 31.03.2017 відбулася реорганізація управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеса шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Позивач будучи незгодним з вказаним рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеса був вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно зі ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з ч. 1-3 ст. 8 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Статтею 22 Конституції України, встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною 12 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001 встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вишила на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 17 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001, яка була чинною на час призначення позивачу пенсії за вислугу років, передбачено право на перерахунок вже призначеної пенсії за наявності зазначених у цьому пункті підстав, а саме - призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: «Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. (...) Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії».

Так, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ. Однак при здійсненні перерахунку призначеної у лютому 2007 року пенсії за вислугу років не можуть бути застосовані вимоги Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 N 3668-VI щодо обмеження розміру пенсії, оскільки вказаний нормативний акт був прийнятий та набув чинності уже після призначення позивачу пенсії.

Вирішуючи спірні правовідносини суд також враховує постанову Верховного Суду України від 06.10.2015 року в якій зазначено, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому суд дійшов висновку, що внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини 12, 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали (змінився лише порядковий номер частин на 13 та 18 відповідно).

Вказаною постановою визначено що, закріплені ст. 22 Конституції України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права міститься також у постановах Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13) та від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13).

Відповідно до ст.ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлено законами України (в тому числі Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-pn/2005, роз'яснено розуміння словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України. Так, Конституційний Суд України вважає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. Визнання законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина є скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

У рішенні Конституційного Суду України №1-9/2015 від 13.05.2015 року зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 року зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

В межах розгляду цієї справи суд також звертає увагу на наступне.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Протоколу № 1 та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з ч.2 ст.21 та ч.1 ст.23 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Відповідно до ст. 14 Конвенції користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що рішенням №825882 від 30.03.2016 року відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату №355, виданої прокуратурою Одеської області 24.02.2016 року, що в свою чергу порушує права позивача на отримання пенсійної виплати в належному розмірі у відповідності до чинного законодавства України, у зв’язку з чим відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку та поновленні виплати пенсії, тому позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, тому слід визнати протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 30.03.2016 №825882 щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у зв'язку зі збільшенням посадового окладу на підставі довідки прокуратури Одеської області від 24 лютого2016 року №355.

За таких обставин, суд також дійшов до висновку, що відповідач повинен провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із розрахунку 90% від нарахованої заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до довідки прокуратури Одеської області №355 від 24 лютого 2016 року, без обмеження максимального розміру пенсії, та виплатити заборгованість, що виникає на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

В свою чергу, позивач звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою про перерахунок пенсії, з моменту виникнення у нього права на такий перерахунок, а тому перерахунок пенсії повинен здійснений саме з моменту виникнення відповідного права, що надане постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15 грудня 2015 року.

Також, суд зазначає, що аналогічна правова позиція викладена в численних рішеннях ВАСУ, зокрема в постанові від 06 грудня 2016 року, у справі № К/800/21927/16, постанові від 17 січня 2017 року, у справі № К/800/27323/16, ухвалі від 18 жовтня 2016 року, у справі № К/800/19212/16.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі вищевикладеного, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позовної заяви ОСОБА_1, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений останнім судовий збір в сумі 640 гривень 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань відповідно до ч.1ст. ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 22, 72, 73, 75-77, 242-246, 250-251, 295 КАС України, п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 65113, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі (місцезнаходження: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-А) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії -задовольнити.

Визнати протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 30 березня 2016 року №825882 щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за вислугу років у зв'язку зі збільшенням посадового окладу на підставі довідки прокуратури Одеської області від 24 лютого 2016 року за №355.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси щодо відмови в поновленні виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 квітня 2015 року, яка викладена в листі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси від 30 листопада 2016 року за №282/Б-01.

Зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1, 03 червня 11964 року народження, пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 року виходячи із 90% місячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії, на підстави наданої довідки прокуратури Одеської області №355 від 24 лютого 2016 року про збільшення розміру заробітної плати внаслідок збільшення посадового окладу, починаючи з 01 січня 2016 року.

Зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначеної пенсії з урахуванням перерахунку, починаючи з 01 квітня 2015 року, з урахуванням раніше проведених виплат, без обмеження розміру пенсії.

Стягнути з ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, понесені судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського районного суду міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Головуючий Калініченко Л. В.