Постанова № 72923909, 20.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9486/17 Головуючий у 1-й інстанції - Яценко Н.О.

№ апеляційного провадження 22-ц/796/1635/2018 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Клець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року, ухвалене у складі судді Яценко Н.О. в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з моменту подання позову і до досягнення дитиною повноліття;

аліменти на утримання матері дитини у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною трирічного віку;

додаткові витрати на утримання сина у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з моменту подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Посилається на те, що під час шлюбу з відповідачем у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач не забезпечує дитину необхідною матеріальною допомогою. Позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, має незначний власний дохід та додаткову допомогу від її батьків.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання матері дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12 липня 2017 року і до досягнення дитиною трьох років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок держави судовий збір в розмірі 1 920 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове наступного змісту:

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 14 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття;

стягнути з ОСОБА_1 в рахунок держави судовий збір в розмірі 640 грн.;

в іншій частині позовних вимог відмовити.

Посилається на те, що стягнувши аліменти у значно більшому розмірі, ніж це передбачено ч.5 ст.183 СК України, суд першої інстанції поставив іншу дитину відповідача від першого шлюбу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у нерівне становище, фактично позбавивши відповідача можливості надавати їй матеріальну допомогу. Визнання відповідачем позову суперечить закону та порушує права іншої дитини відповідача, однак суд не звернув на це уваги. Крім того, в позові не зазначено у зв'язку з чим виникла у позивача потреба в отриманні додаткових витрат на дитину саме в такому розмірі, в матеріалах справи також немає жодного документу, з якого б вбачалась необхідність у здійсненні відповідачем таких витрат, а відповідач погодившись сплачувати додаткові витрати на утримання сина, не взяв до уваги, що його донька в майбутньому може потребувати додаткових витрат, які він не матиме можливості надати. Зазначає, що суд безпідставно стягнув з відповідача аліменти на утримання матері дитини, оскільки відповідач надає матеріальну допомогу своїй матері та не має фінансової можливості надавати матеріальну допомогу колишній дружині. Крім того, суд не взяв до уваги вимогу ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50% заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Загальний розмір всіх нарахувань на заробітну плату відповідача, які мають з нього стягуватися за рішенням суду значно перевищує встановлений цією нормою закону відсоток і складає 63,3%.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з моменту подання позову і до досягнення дитиною повноліття;

аліменти на утримання матері дитини у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною трирічного віку;

додаткові витрати на утримання сина у розмірі 1/5 частини з усіх видів доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з моменту подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Посилається на те, що під час шлюбу з відповідачем у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач не забезпечує дитину необхідною матеріальною допомогою. Позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, має незначний власний дохід та додаткову допомогу від її батьків.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/ 3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 1/ 5 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем визнано вимоги щодо стягнення аліментів на дитину та стягнення додаткових витрат, а також взято до уваги те, що відповідач як батько дитини зобов'язаний утримувати сина до досягнення повноліття, створювати необхідні умови для його розвитку та життя.

Стягуючи аліменти на утримання матері дитини в розмірі 1/ 10 частини з усіх видів заробітку щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що офіційних доходів позивач не отримує, та взяв до уваги те, що судом вже вирішено стягувати з відповідача щомісячно на утримання сина ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/ 3 частини та додаткових витрат у розмірі 1/ 5 частини від його доходу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що у період шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.7).

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне - становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що на утриманні відповідача перебуває дитина від іншого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.29).

Представник відповідача пояснив у судовому засіданні, що відповідач в добровільному порядку сплачує аліменти на утримання старшої доньки, що також підтверджується випискою з карткового рахунку, яка міститься в матеріалах справи.

Стягуючи аліменти на утримання дитини у розмірі 1/ 3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, суд першої інстанції не врахував положення ч.5 ст.183 СК України.

Таким чином, розмір аліментів, що стягуються на дитину підлягає зменшенню до ј частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, щодо передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У даному випадку мова йде про додаткові витрати, а не про додаткове стягнення коштів на утримання дитини. Проте, в окремих випадках, через особливі обставини (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини,тощо) потрібні значні додаткові витрати. Тому, розмір додаткових витрат, що стягуються, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Позивач не вказала в позовній заяві підстави для стягнення додаткових витрат на утримання дитини, не зазначила, якими саме обставинами викликана необхідність у стягненні додаткових витрат.

Однак, враховуючи визнання відповідачем позову в цій частині в суді першої інстанції та часткове визнання позову в цій частині відповідачем в апеляційному суді, колегія суддів з урахуванням обставин справи та положень ч.1 ст.367 ЦПК України вважає за необхідне зменшити розмір додаткових витрат на дитину до 1/6 частини на яку погоджується відповідач.

Згідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка (батька дитини) до досягнення дитиною трьох років.

В інформаційному фонді Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Державної фіскальної служби України відомості про доходи ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, за період з 01.01.2016 року по 31.06.2017 року відсутні.

У відомостях, отриманих з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб, про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року інформація про доходи ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, відсутня.

Оскільки відповідачем визнано позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини до повноліття дитини та судом вирішено стягнути додаткові витрати на утримання дитини в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір аліментів на утримання матері дитини ОСОБА_4 - ОСОБА_3 до 1/12 частини з усіх видів заробітку відповідача.

Таким чином, загальна сума аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, з урахуванням всіх обставин справи та наявності у відповідача ще однієї дитини, на думку колегії суддів є справедливою.

Згідно ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом 12.07.2017 року, що підтверджується поштовим конвертом, в якому позивач направила до суду позовну заяву.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення аліментів з 12.07.2017 року, тобто з дня пред'явлення позову та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач звернулася до суду з позовом 14.07.2017 року.

Доводи апеляційної скарги щодо помилкового стягнення судом першої інстанції судового збору в розмірі 1920 грн. замість 640 грн. колегія суддів не приймає до уваги.

Згідно п. 13 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015 року, якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено в сумі 1600 грн.

Оскільки ОСОБА_3 подано до суду позовну заяву, в якій заявлено три вимоги майнового характеру, судовий збір за подання позовної заяви становить 1920 грн. (640 грн. х3).

Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи, рішення суду першої інстанції належить змінити в частині розміру підлягаючих до стягнення платежів.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року - змінити в частині розміру стягнення та стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) аліменти на утримання матері дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12 липня 2017 року і до досягнення дитиною трьох років.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови складено 23 березня 2018 року.

Головуючий Судді