
Справа № 359/1731/18 Головуючий у І інстанції Журавський В.В.Провадження № 11-сс/780/180/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 22.03.2018
УХВАЛА
Іменем України
22 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого – Миколюка О.В.,
суддів – Дриги А.М., Зіміної В.Б.,
при секретарі – Шийці Ю.В.,
з участю прокурора – Гайфуліна О.О.,
підозрюваного – ОСОБА_2,
захисника-адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного районного суду Київської області від 09.03.2018 року, якою до
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: Київська область, с.м.т. Баришівка, вул. Софіївська (Пархоменка) - 34АДРЕСА_1, раніше судимого у 2012 році Баришівським районним судом Київської області за ч.2 ст.187 КК України до семи років позбавлення волі,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, до 06 травня 2018 року включно.
Визначено розмір застави, із врахуванням положень ч.5 ст. 182 КПК України, що становить 140960 грн. 00 копійок.
В С Т А Н О В И Л А:
Відповідно до ухвали суду, 07 березня 2018 року, точного часу досудовим розслідуванням встановлено не було, ОСОБА_2, перебуваючи в смт. Баришівка, Київської обл., вирішив незаконно таємно викрасти чуже майно в одному з житлових будинків в с. Григорівка Бориспільського району Київської області, після чого в нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Того ж дня, приблизно о 01 год. 30 хв. ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у житло, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, приїхавши на автомобілі марки «Toyota НІ АСЕ» д.н.з. «AI 3021АЕ» належному ОСОБА_4, до с. Григорівка Бориспільського району Київської області, не повідомляючи останньому про свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що за його діями не спостерігають сторонні особи, переліз через паркан вказаного домоволодіння № 69 по вул. Стасюка, в с. Григорівка Бориспільського району Київської області, де шляхом пошкодження вхідних дверей незаконно проник до вказаного будинку.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні вказаного будинку таємно викрав належну ОСОБА_5 швейну машину марки «Kohler» моделі «Zick-Zack» вартістю 6000 грн., після чого з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним за власним розсудом, завдавши своїми незаконними діями ОСОБА_5 майнової шкоди в сумі 6000 грн.
07 березня 2018 року відомості про вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110100000643, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
07 березня 2018 року слідчим слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_2, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
08 березня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
09 березня 2018 року слідчий СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6, за погодженням з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_7, звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
09 березня 2018 року ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області клопотання задоволено та до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 06 травня 2018 року.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст.177 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 в апеляції просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтуванні апеляції вказує, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено та не надано достатніх доказів про те, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, також судом не взято до уваги, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та реєстрації, за якими позитивно характеризується, звертає увагу, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 написали заяви про бажання взяти ОСОБА_2 на поруки, зазначає, що розмір застави в сумі 140960, яку визначив суд, є занадто великим та непосильним, як для підозрюваного, так і для його родини.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника-адвоката ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону
З огляду на позицію законодавця та судову практику, завдання слідчого судді під час розгляду клопотання слідчого про застосування до особи того чи іншого запобіжного заходу полягає у недопущенні:
обмеження конституційних прав та свобод особи за відсутності підстав, передбачених КПК України;
необгрунтованого застосування до особи певного виду запобіжного заходу за умови, що належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена шляхом обрання менш сурового виду запобіжного заходу.
З метою забезпечення можливості виконання слідчим суддею вищевказаних вимог положеннями КПК України на слідчого (прокурора), який звертається із відповідним клопотанням, покладено обов'язок довести:
обгрунтованість підозри особі у вчиненні кримінального правопорушення;
наявність реальних ризиків для кримінального провадження, існування яких підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами;
неможливість досягнення мети у разі застосування більш м'якого виду запобіжною заходу, ніж того, про застосування якого ставиться питання у клопотанні.
На слідчого суддю, відповідно, покладено обов'язок відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжною заходу у разі недотримання стороною обвинувачення всіх вищевказаних вимог.
Крім того, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»),
Відповідно до пункту 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Отже, відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий суддя повинен був провести аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до частини 5 статті 9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані в статті 178 КПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з’ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов’язків, а також чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу.
Застосовуючи до ОСОБА_2 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме припустився таких порушень вимог ст.ст. 177, 178,183, 194 КПК України, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення та тягнуть за собою його скасування.
Так, колегією суддів з’ясовано, що у клопотанні слідчого, в порушення вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, немотивована недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, на що не звернув увагу суд при розгляді клопотання.
Перевіряючи справу в апеляційній інстанції, колегією суддів встановлено, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, немає.
Будь-яких даних про те, що підозрюваний буде ухилятись від органів досудового розслідування та суду матеріали справи не містять.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 має місце реєстрації та проживання, за якими характеризується позитивно, проживає разом з сестрою, має міцні соціальні зв’язки.
Крім того, колегія суддів вважає, що в контексті ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого кримінального правопорушення не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про можливість досягнення належної поведінки підозрюваним в умовах застосування до нього домашнього арешту.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про взяття ОСОБА_2 на поруки, то вони є необґрунтованими та були предметом розгляду під час слухання справи судом першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного районного суду Київської області від 09.03.2018 року щодо ОСОБА_2 – скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6, за погодженням з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Обрати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованому за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючому за адресою: Київська область, с.м.т. Баришівка, вул. Софіївська (Пархоменка) - 34АДРЕСА_1, раніше судимому, запобіжний захід у виді домашнього арешту на 60 діб, до 06.05.2018 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_2 залишати місце постійного проживання за адресою: Київська область, с.м.т. Баришівка, вул. Софіївська (Пархоменка) - 34АДРЕСА_1, з 21 години 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин ранку наступного дня.
Покласти на ОСОБА_2 обов’язки:
1)прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора і суду;
2)не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
ОСОБА_2 звільнити з-під варти.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
Судове рішення № 72922812, Апеляційний суд Київської області було прийнято 22.03.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/1731/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: