Ухвала суду № 72920805, 21.03.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/621/18

Провадження № 2/461/530/18

УХВАЛА

21.03.2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» (01011, м.Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) до ОСОБА_3 (79000, м.Львів, вул. Галицька, 3/3, ІНН НОМЕР_1) про стягнення заборгованості по відсотках за кредитним договором –

В С Т А Н О В И В:

30.01.2018 року ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по відсоткам за кредитним договором №014/1312/74/48968 від 08.05.2007 року у сумі 26939,99 доларів США.

Згідно інформації, яка отримана Галицьким районним судом м.Львова 07.02.2018 року від органу реєстрації місця проживання, відповідач зареєстрований за адресою: 79000, м.Львів, вул. Галицька, 3/3.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 14.02.2018 року відкрито провадження у даній справі.

Позивач 20.03.2018 року через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Шевченківському ВДВС м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області перераховувати боржнику ОСОБА_3 грошові кошти, що залишилися після примусової реалізації арештованого майна та розподілу стягнутих з боржника грошових сум в результаті виконання відділом Шевченківського ВДВС Львівського міського управління юстиції виконавчого листа №2-1423/2010 від 12.08.2010 року Шевченківського районного суду м.Львова.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 16.04.2010 року Шевченківським районним судом м.Львова ухвалено рішення, яким позов задоволено та стягнуто з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за кредитом в розмірі 68900,39 доларів США (550534,79 грн.). Рішення у вказаній справі набрало законної сили. На виконання вказаного рішення суду 05.11.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-1423/2010 від 12.08.2010 року. В подальшому проведено електронні торги відносно предмета іпотеки, а саме двокімнатної квартири, загальною площею 30,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Галицька, 3/3. Стверджує, що після реалізації вказаного майна та погашення заборгованості відповідача перед позивачем згідно вказаного вище виконавчого листа, залишилися грошові кошти, які підлягають поверненню боржнику. Тому, з метою недопущення у майбутньому неможливості виконати рішення у даній справі, просить заяву задоволити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Керуючись роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.2 та п.4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання.

При цьому, процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.1 ст.184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Грошові кошти отримані в результаті продажу вищевказаної квартири не помічені, вони не визначені індивідуальними ознаками (відсутні відомості про номери купюр чи інші індивідуалізуючи ознаки цих грошей).

Окрім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що стягнуті, внаслідок реалізації майна відповідача, грошові кошти на даний час перебувають у Шевченківському відділі ДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області та не повернуті відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по відсотках за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Зубачик Н.Б.