Постанова № 72918681, 21.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 березня 2018 р. справа № 820/185/18 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: позивача – не прибув, представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 61027) до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 15,м. Зміїв, Харківська область,63404, код ЄДРПОУ41248550) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Зміївського відділу Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 04 грудня 2017 року щодо відмови ОСОБА_2, у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення;

- скасувати рішення рішення відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Зміївського відділу Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 04 грудня 2017 року про відмову ОСОБА_2, у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

- зобов'язати Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), з урахуванням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання - з 23 грудня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 29 626, 67 (двадцять дев'ять тисяч шістсот двадцять шість) грн., 67 коп., на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області № 05/55-234 від 15 листопада 2017 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про судоустрій та статус суддів», «Про пенсійне забезпечення» та усупереч гарантій, встановлений Конституцією України. Також позивач через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача надав до суду свій відзив на позов, в якому вказав, що матеріальна допомога та інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного грошового утримання, не є складовою частиною суддівської винагороди, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Вищої ради юстиції України від 19.12.2016 року № 3297/2/15-16 ОСОБА_2, суддю Апеляційного суду Харківської області, звільнено з посади, у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Апеляційного суду Харківської області № 04-03/126-ос від 22.12.2016 року ОСОБА_2 відраховано зі штату Апеляційного суду Харківської області з 22.12.2016 року, у зв’язку з поданням заяви про відставку.

23.12.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Зміївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Повідомлення від 20.01.2017 року № 570-02/09 Зміївським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області ОСОБА_2 поставлено до відома про призначення довічного грошового утримання, виходячи з посадового окладу 28160, 00 грн. станом на 22.12.2016 року.

15.11.2017 року позивач отримав довідку Апеляційного суду Харківської області № 03/55-234 про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці, згідно з якою заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці склала 29626,67 грн., у тому числі: оклад – 17600, 00 грн., надбавка за вислугу років 60% -х 10560,00 грн., інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного утримання – матеріальна допомога 1-12 окладу – 1466, 00 грн.

29.11. 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою (реєстраційний номер № 2351/343), про здійснення перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці на підставі доданої до заяви довідки Апеляційного суду Харківської області від 15.11.2017.

27.12.2017 позивач отримав відповідь Зміївського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 7341-02/50 від 20.12.2017 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, не є складовою частиною суддівської винагороди, а тому у проведенні перерахунку ОСОБА_2 довічного грошового утримання, відповідно до заяви № 2351/343 від 29.11.2017 та довідки, виданої Апеляційним судом Харківської області від 15.11.2017 за № 05/55-234 відмовлено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI, суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Отже, вказаним спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Таким чином посилання позивача на застосування Закону України «Про оплату праці», Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Також, посилання позивача на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд вважає необґрунтованим, оскільки, згідно вказаних норм права отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

При цьому, суд вказує на безпідставність застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20 лютого 2012 року, № 21-430а11, 6 листопада 2013 року 21-350а13 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, а в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми права, суд зазначає, що наразі судді у відставці виплачується за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, у максимальному розмірі 90 відсотків заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці або пенсія. Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди. Наразі матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицію Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.02.2018 року по справі № 738/1343/17 (адміністративне провадження № К/9901/2712/17).

За вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, у спірних правовідносинах діяв в межах та у спосіб, які передбачені вимогами чинного законодавства, з урахуванням всіх обставин справи, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Зміївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 березня 2018 року.

Суддя Горшкова О.О.