Рішення № 72918314, 23.02.2018, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

23 лютого 2018 рокуСправа № 322/1029/17

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом:ОСОБА_3 до:Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області; Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій областітретя особа:ОСОБА_4про:визнання державного акту недійсним.

03 жовтня 2017 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 083754 від 14.05.2009 за № 232360001000622, виданий на ім’я ОСОБА_5.

Ухвалою судді від 06.10.2017 було відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи на 26.10.2017.

Ухвалою суду від 26.10.2017 розгляд справи відкладено у зв’язку із заміною неналежного відповідача, судове засідання призначено на 16.11.2017.

Ухвалою суду від 16.11.2017 розгляд справи відкладено у зв’язку з першою неявкою відповідача, судове засідання призначено на 18.12.2017.

Ухвалою суду від 18.12.2017 вирішено продовжити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2018.

Ухвалою суду від 22.01.2018 було закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

10.05.2010 померла мати позивача та третьої особи – ОСОБА_6.

Спадкоємцями майно померлої ОСОБА_6 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які 24.04.2015 подали до приватного нотаріуса ОСОБА_7 заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом.

До складу спадкового майна увійшли дві земельні частки (паї) у землях, які перебували у колективній власності КСП «Мир» на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області розміром 8,38 умовних кадастрових гектарів кожна, належні діду та бабі позивача та третьої особи – ОСОБА_8 та ОСОБА_5, успадковані ОСОБА_6 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 31.01.2008 № 86, № 88. Відповідні зміни щодо власника земельних часток (паїв) на підставі зазначених свідоцтв 13.02.2008 були внесені до Сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 015084 та ЗП № 015083 від 10.09.1996.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27.10.2015 було визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 на земельні частки (паї) у землях, які перебували у колективній власності КСП «Мир» Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області розміром 8,38 умовних кадастрових гектарів та належали спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 015084 та ЗП № 015083 від 10.09.1996.

В порядку реалізації права на виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), на підставі розпорядження голови Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області від 09.02.2016 № 44, вищезазначеного рішення суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виготовили технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка була утворена в результаті виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) право на яку посвідчене Сертифікатом серії ЗП № 015083 від 10.09.1996, з’ясувалося, що зазначена земельна частка (пай) була виділена в натурі на місцевості площею 6,86 га ще ОСОБА_5, що підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 083754 від 14.06.2009 № 232360001000622 та присвоєна кадастровий номер 2323686600:11:009:0003.

Вищезазначений державний акт на право власності на земельну ділянку позивач вважає недійсним, оскільки ОСОБА_5 померла 17.03.2006, а відтак не могла отримати державний акт у 2009 році. ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_5 31 січня 2008 року. 13 лютого 2008 року до сертифікату було внесено зміни щодо його власника, тобто вже у 2008 році власником земельної частки (паю), на яку був виданий спірний державний акт була ОСОБА_6, а не ОСОБА_5

Виходячи з наведеного, представник позивача підтримав позов у судовому засіданні.

Представник Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області у судове засідання не прибув, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Відзиву на позов Новомиколаївська районна державна адміністрація Запорізької області не подала.

22.01.2018 судом отримано відзив на позов від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, з огляду на таке.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області зазначило, що не має законодавчо визначених повноважень на розпорядження земельними ділянками колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, оскільки це суперечить вимогам ч. 4 ст. 122 ЗК України.

У зв’язку з цим управління Держгеокадастру у Запорізькій області вважає, що є неналежним відповідачем у даній справі.

У судовому засіданні 23.02.2018 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочками ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвами про народження від 07.07.2005 серії 1-ЖС № 013466, від 15.02.1986 серії ІІІ-ЖС № 323816.

ОСОБА_6 померла 10 травня 2010 року, у віці 53 років, в с. Воскресенка Новомиколаївського району Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 13.05.2010 серії 1-ЖС № 160644.

ОСОБА_6 належало право на земельну частку (пай), яка перебуває у власності КСП «Мир» Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області розміром 8,38 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 015083, виданого Новомиколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області 10.09.1996, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 31.01.2008 № 88. Право на зазначену земельну частку (пай) ОСОБА_6 успадкувала після смерті матері – ОСОБА_5, яка померла 17 березня 2006 року.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27.10.2015 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було визнано в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6, зокрема право власності на: на 1/2 частину земельної частки (паю) у землях, які перебували у колективній власності КСП «Мир» Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області розміром 8,38 умовних кадастрових гектарів та належала спадкодавцю па підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 015083 від 10 вересня 1996 року.

Разом з цим, 14 травня 2009 року на ім’я ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 083754 на підставі розпорядження голови Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області від 28.11.2003 № 275.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, з моменту смерті ОСОБА_5, а саме з 17 березня 2006 року всі права та обов’язки, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, в тому числі вищезазначене право на земельну частку (пай), перейшли до її спадкоємця – ОСОБА_6, а після смерті ОСОБА_6 – відповідно до ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Можливість набуття ОСОБА_5 будь-яких прав після її смерті виключається, виходячи з приписів ч. 4 ст. 25 ЦК України, відповідно до якої цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Водночас державний акт на право власності на земельну ділянку, станом на 14.05.2009, згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України в редакції, що була чинною на вказану дату, є документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку.

Згідно з п. 2.14 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43, в редакції, що була чинною станом на 14.05.2009, державний акт на право власності на земельну ділянку складався у двох примірниках, підписувався посадовими особами в такій послідовності: начальник державного органу земельних ресурсів, голова (керівник) органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади та особа, що здійснила реєстрацію акта.

За визначенням частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною п’ятою статті 203 ЦК України визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З вищенаведеного випливає, що правовим наслідком такого правочину як видача державного акту на право власності на земельну ділянку, є набуття особою права власності на земельну ділянку.

З огляду на викладене, видача державного акту на право власності на земельну ділянку певній особі після її смерті не має юридичного значення у зв’язку з припиненням правоздатності в момент смерті, отже такий правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а відтак підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 – 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов ОСОБА_3 до Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області – задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 083754 від 14 травня 2009 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 232360001000622, виданий на ім’я ОСОБА_5, кадастровий номер земельної ділянки 2323686600:11:009:0003.

3. Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_3, вул. Центральна, 21, с. Воскресенка Новомиколаївського району Запорізької області, 70132, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

- відповідач: Новомиколаївська районна державна адміністрація Запорізької області, вул. Космічна, 3 смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, 70100, ідентифікаційний код 02126337;

- відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код 39820689;

- третя особа: ОСОБА_4, вул. Жовтнева, 58, с. Новотроїцьке Оріхівського району Запорізької області, 70515, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2018 року.

Суддя С.С. Гасанбеков