Рішення № 72917663, 22.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/205/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0021774003 від 15.12.2017 року, №0021794003 від 15.12.2017 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу відповіді на відзив.

Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи. Позов та відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що податковим органом порушений порядок проведення перевірки в частині не врученням позивачу направлення на перевірку та неналежної реєстрації акту перевірки, а також відсутністю порушень під час торгівлі позивачем алкогольними напоями та тютюновими виробами 24.07.2017 року, оскільки термін дії ліцензій, виданих позивачу включає також цю дату, яка є останнім днем дії ліцензій. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовані штрафні санкції за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ліцензії є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи. Згідно відзиву на позовну заяву (аркуші справи 45-47), відповідач позов не визнає, оскільки 24.07.2017 року позивачем здійснювалася роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами за відсутності ліцензії, оскільки термін дії попередніх ліцензій закінчився 23.07.2017 року, а нові позивач отримав на період з 25.07.2017 року до 25.07.2018 року. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовані штрафні санкції за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ліцензії є правомірними та скасуванню не підлягають.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем та здійснює діяльність з роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами на підставі отриманих нею ліцензій (аркуші справи 11-12).

Головним управлінням ДФС в Одеській області, на підставі наказу №6159 від 22.11.2017 року, направлень від 23.11.2017 року № 2287, №2288, в період з 23 листопада 2017 року по 1 грудня 2017 року проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним в магазині, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складений акт від 04.12.2017 року №928/15-32-40-03/НОМЕР_1 (аркуші справи 18-19).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», тобто, здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами 24.07.2017 року без відповідних ліцензій.

На підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення №0021774003 від 15.12.2017 року, №0021794003 від 15.12.2017 року, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції за кожним податковим повідомленням-рішенням по 17000 грн. (аркуші справи 20-21).

Позивач не погодився з правомірністю цих податкових повідомлень-рішень та звернувся до суду з цим позовом.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 15.07.2016 року отримала ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами НОМЕР_2, в якій термін дії ліцензії зазначений «з 24.07.2016 року до 24.07.2017 року» (аркуш справи 13), а також ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі СИДРОМ та ПЕРРІ (без додавання спирту) НОМЕР_3, в якій термін дії ліцензії зазначений «з 24.07.2016 року до 24.07.2017 року» (аркуш справи 14).

До спливу терміну дії цих ліцензій, ФОП ОСОБА_1 внесла плату за отримання нових ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка надійшла до бюджету 12.06.2017 року, що підтверджується довідкою Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №294/15-03-07-03 від 19.06.2017 року (аркуш справи 22), а тому 06.07.2017 року їй видана нова ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі СИДРОМ та ПЕРРІ (без додання спирту) НОМЕР_5, в якій термін дії ліцензії зазначений «з 25.07.2016 року до 25.07.2018 року», а також ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами НОМЕР_4, в якій термін дії ліцензії зазначений «з 25.07.2016 року до 25.07.2018 року» (аркуші справи 15-16).

Згідно із положеннями ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, для застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії, має бути встановлений факт відсутності ліцензії.

Однак, з матеріалів справи вбачається наявність у позивача ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами з 24.07.2016 року до 24.07.2017 року, виданої 15.07.2016 року та з 25.07.2016 року до 25.07.2018 року, виданої 06.07.2017 року, тобто, ліцензія, термін дії якої сплинув була завчасно продовжена позивачем.

В даному випадку, суд не вбачає порушень позивача у здійсненні торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами 24.07.2017 року без наявності ліцензій, які у позивача були в наявності.

Посилання відповідача на не включення дати 24.07.2017 року до терміну дії ліцензії, суд вважає не обґрунтованим, з огляду на наступне.

Норми спеціального закону, тобто, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не визначають правил перебігу строків дії ліцензії, а тому, в даному випадку, суд застосовує положення ч. 6 ст. 7 КАС України, які передбачають, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до положень ч. 1-2 ст. 251, ст. 252, 253, ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

З аналізу зазначених положень законодавства суд приходить до висновку про включення дати 24.07.2017 року до терміну дії ліцензій, виданих позивачу, а також враховує при цьому завчасне звернення позивача для отримання нових ліцензій та отримання нею нових ліцензій, які фактично є продовженням попередніх на один рік.

В будь-якому випадку, враховуючи не врегулювання правил перебігу строків дії ліцензії спеціальним законом та можливість неоднозначного трактування цього питання, суд вважає, що такі обставини мають трактуватися на користь суб'єкта господарювання.

Таким чином, позивач не здійснював торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, а тому до нього неправомірно застосовані штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями №0021774003 від 15.12.2017 року, №0021794003 від 15.12.2017 року, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем порядку проведення перевірки, зокрема, не вручення направлення на перевірку, суд вважає такі твердження позивача не обґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред'явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

В даному випадку, позивач допустив податковий орган до проведення перевірки, підписав акт перевірки без зауважень, не скористався своїм правом на не допуск посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки з підстав не пред'явлення направлень на перевірку.

Щодо вручення акту перевірки позивачу без його реєстрації, суд вважає, що це не суперечить нормам Податкового кодексу України, оскільки акт перевірки може підписуватися на місці проведення перевірки, а реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки, що передбачено ст. 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 68002, код НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0021774003 від 15.12.2017 року, №0021794003 від 15.12.2017 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0021774003 від 15.12.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0021794003 від 15.12.2017 року.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л. І. Свида

.