Постанова № 72916407, 14.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/124/18 Справа № 175/4758/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 2

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Варенко О.П.,

суддів –Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Василенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Садівничого товариства «Утес», ОСОБА_3, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, Дніпропетровська районна Державна адміністрація, ОСОБА_4, про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, розпорядження та свідоцтва про право власності на садовий будинок, визнання членом садівничого товариства та права користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що профспілковою організацією та адміністрацією «Дніпропетровського машинобудівного заводу» в 1986 році, його дружині, ОСОБА_4 було надано земельну ділянку садівничого товариства «УТЕС» № 15 с. Волоське. 28 листопада 1995 року ОСОБА_4 написала заяву голові СТ «УТЕС», яку було нотаріально завірено, про те що вона відмовляється від земельної ділянки № 156 і просить переписати її на його, ОСОБА_2 ім’я. В листопаді 1995 року його було прийнято членом СТ «УТЕС» та земельну ділянку № 156 було перереєстровано на його ім'я для користування. Даною земельною ділянкою він дозволив користуватися своєму сину ОСОБА_3 В серпні 2015 року в усній формі він звернувся до голови СТ «УТЕС» з питанням про надання документів для оформлення права власності на земельну ділянку № 156, але йому було повідомлено, що дана земельна ділянка приватизована на ім’я ОСОБА_3 24 серпня 2015 року він звернувся до голови СТ «УТЕС» з заявою, в якій просив розібратися у виниклій ситуації. 10 вересня 2015 року йому була видана довідка про те, що ОСОБА_3 є членом СТ «УТЕС» с. Волоське та на підставі рішення виконкому Волоської сільської ради № 27 від 21 травня 1997 року земельну ділянку № 156 приватизовано. На його запити до СТ «УТЕС» с. Волоське та ПАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод», жодної відповіді не отримав. Вважає, що державний акт на право власності на земельну ділянку № 156 CT «УТЕС» с. Волоське виданий у порушення ст. 116, 118 ЗК України та на підставі незаконного розпорядження, що є підставою для визнання його недійсним. За таких обставин просив суд просив визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку № 156 Садівничого товариства «УТЕС», виданий ОСОБА_3 на підставі Розпорядження голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 06.05.2010 року № 1785-р та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки; визнати недійсним та скасувати Розпорядження голови Дніпропетровської райдержадміністрації від 06.05.2010 року № 1785-р про затвердження технічної документації та передачу ОСОБА_3 земельної ділянки № 156 Садівничого товариства «УТЕС» у власність для ведення садівництва; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, САС №820545 від 15.03.2010 року Дніпропетровської районної ради на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в Садівничому товаристві «УТЕС» с. Волоське земельна ділянка № 156; визнати його, ОСОБА_2 з 1995 року членом садівничого товариства «УТЕС»; визнати за ним, ОСОБА_2 право користування земельної ділянки № 156 Садівничого товариства «УТЕС».

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 рокуу задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим,що ОСОБА_3 незаконно отримав державний акт про право власності на спірну земельну ділянку, що є підставою для визнання його недійсним. Відповідач володіє земельною ділянкою протиправно, грубо порушує норми статей Земельного Кодексу України та майнові права позивача, які підлягають захисту.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить садовий будинок №156 в садовому товаристві «Утес» с. Волоське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно виданим 15 березня 2010 року Дніпропетровською районною радою (т.1 а.с.63), та земельна ділянка № 156 в с/т «Утес» Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, загальною площею 0,0800 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №053800, виданим на підставі Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 06 травня 2010 рок №1785-р (т.1 а.с.65).

У 1986 році мати відповідача - ОСОБА_4, як робітниця ДП «Дніпропетровського машинобудівного заводу», отримала у користування земельну ділянку за № 156 на землях садового товариства «Утес», якою вона добросовісно, відкрито і безперервно користувалася протягом 24 років до 2009 року. На момент отримання земельної ділянки у користування, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебували.

На підставі п.3.1 Статуту садового товариства «УТЕС», зареєстрованого розпорядженням Дніпропетровської райдержадміністрації Дніпропетровської області №155-Р від 24.03.2003року, ОСОБА_4 з мовчазною згодою ОСОБА_2 подарувала своєму сину ОСОБА_3 земельну ділянку за № 156, на якій знаходяться садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, яка є складовою земельної ділянки загальною площею 20,2 га, що належить «Дніпропетровському машинобудівельному заводу», яка в свою чергу надана розпорядженням Ради Міністрів УССР за №159-р від 07.03.1986 року, рішенням Дніпропетровської районної ради народних депутатів від 26.03.1982 року № 128 та акту користування землею Б №098018-1982 року зареєстрованого в книзі записів державних актів на право користування землею за № 86, на якій на даний час розташоване садове товариство «УТЕС».

ОСОБА_3 скористався правом безоплатної приватизації та оформив право власності на спірну земельну ділянку № 156 з садовим будинком, якими він як правонаступник ОСОБА_4 користувався з 2009 року для ведення садівництва та виноградарства у складі садового товариства «УТЕС» «Дніпропетровського машинобудівного заводу», що підтверджується довідкою № 1982 від 29 березня 2016 року, виданою Новоолександрівською сільською радою (т.1 а.с.66) та листом ВАТ «Дніпропетровський машинобудівний завод» №6000/9-286 від 13 жовтня 2009 року (т.1 а.с.59).

На період створення та у період функціонування, у даному випадку у період з 1985 року по 2003 рік, садового товариства «Утес», вирішенням внутрішніх питань, прийом у члени та виключення з них, товариство керувалося Статутом садового товариства робочих та службовців «Дніпропетровського машинобудівного заводу», розробленого на підставі типового статуту, затвердженого «Радою Міністрів УРСР від 11.07.1978 р. № 358 зі змінами від 14.02.1985 р. № 65» (т.1 а.с.67-73).

Відповідно до п. 16 Статуту Садового товариства «Утес», членами садового товариства можуть бути робочі та службовці підприємства (ДП «Дніпропетровський машинобудівний завод» імені Леніна), які досягли 18-літнього віку, пенсіонери, працюючі на даному підприємстві.

Позивач не є власником чи землекористувачем спірної земельної ділянки № 156 с. Волоське Садівниче товариство «Утес», у період з 1985 року по сьогоднішній день не був робітником, службовцем чи пенсіонером «Дніпропетровського машинобудівного заводу», а тому, ОСОБА_2 не мав підстав та обґрунтування бути членом садового товариства «Утес» протягом всього терміну існування товариства, в період з 1985 року по 2003 рік, керівництво якого здійснювалось адміністрацією та профспілкою ДП «Дніпропетровський машинобудівний завод» імені Леніна. ОСОБА_2 просить захистити його право, яке в нього не виникало, а тому і не порушувалося.

Встановивиши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.3 ЦПК України, ст.328 ЦК України, ст.ст. 118,153,155 ЗК України, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо незаконного отримання відповідачем ОСОБА_3 державного акту про право власності на земельну ділянку № 156 в с/т «Утес», відхиляються колегією суддів, оскільки ОСОБА_3 оформив право власності на спірну земельну ділянку за встановленою законом процедурою, що відповідає вимогам статей 116,118 ЗК України, та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. В свою чергу ОСОБА_2, в порушення вимог ст.81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів своїх доводів, а судом не встановлено передбачених ст.155 ЗК України підстав для визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що спірна земельна ділянка належить йому, відхиляються колегією суддів, як такі, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Судом встановлено, що у позивача відсутні документально оформлені майнові права на спірну земельну ділянку, які б підлягали захисту як порушені, що вказує на безпідставність його позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року– залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_5