Постанова № 72916369, 14.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/301/18 Справа № 204/9227/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Варенко О.П.,

суддів – Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 23 липня 2014 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків від злочину,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року встановлено вину останньої у скоєнні злочину, проте закрито кримінальну справу у зв’язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В результаті протиправних дій ОСОБА_2 (Клокун) ОСОБА_3 «Банк Фамільний» завдано матеріальні збитки станом на 01 грудня 2013 року на загальну суму 352 787 грн 20 коп. з яких: 96 605,47 грн - загальна сума отриманих та непогашених на цей час кредитів, та 179 495,90 грн, які позивач просив стягнути з відповідача на його користь.

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 23 липня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином суму у розмірі 352 787 грн 20 коп., з яких: 96 605,47 грн. - загальна сума отриманих та непогашених на цей час кредитів, та 179 495,90 грн. - загальна сума плати за користування кредитами.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у сумі 3 527 грн 87 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим,що постанова Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року є нелегітимною, форму вини ОСОБА_2 у вчинені злочину визначено невірно, причинно-наслідковий зв’язок між її діями та завданою шкодою відсутній. Крім того, апелянт зазначає, що відсотки за користування протиправно отриманими кредитними коштами відшкодуванню не підлягають, оскільки не є фактично завданими збитками.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року у справі № 1-16/2011 за звинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.127-130), встановлено вину останньої у скоєнні злочину передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 КК України, проте закрито кримінальну справу у зв’язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (т.1 а.с.130). Постанова набрала законної сили.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2, яка на час вчинення злочину перебувала у трудових відносинах з позивачем, незаконним шляхом було оформлено кредитні договори та отримано кредитні кошти на сукупну суму 96 605,47 грн.

Згідно розрахунку позивача, загальна сума процентів за користування кредитами, яку Банк мав отримати від Позичальників, складає 179 495,90 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Однак колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає зміні, з огляду на наступне.

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.130 КЗпП України, при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що завдана потерпілому матеріальна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем, однак в розумінні вищенаведених положень законодавства, проценти за користування протиправно отриманими кредитними коштами не підлягають стягненню з відповідача, оскільки прямою дійсною шкодою, завданою позивачу злочином, єсума фактично отриманих кредитних коштів в розмірі 96 605,47 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року є нелегітимною, форму вини ОСОБА_2 у вчинені злочину визначено невірно, а причинно-наслідковий зв’язок між її діями та завданою шкодою відсутній – відхиляються колегією суддів, оскільки зазначена постанова набрала законної сили та є чинною, а встановлені нею обставини доказуванню та перевірці не підлягають і є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду.

Враховуючи вищенаведене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, змінити оскаржуване рішення, зменшивши стягнуту з ОСОБА_2 на користь позивача суму матеріальної шкоди з 352 787 грн 20 коп. до 96 605 грн 47 коп., у задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином підлягає зміні оскаржуване рішення і в частині вирішення питання щодо судових витрат, зменшенню з 3 527 грн 87 коп. до 966, 06 грн. підлягає стягнута з ОСОБА_2 на користь держави сума судового збору.

Враховуючи, що в порядку ст.82 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали) сплата судового збору за подання апеляційної скарги була відстрочена до ухвалення судового рішення у справі, з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 818,66 грн, а судовий збір в розмірі 1 062,00 грн. слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну ОСОБА_2– задовольнити частково.

Заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 23 липня 2014 року – змінити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьПублічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 96605 (дев’яносто шість тисяч шістсот п’ять) грн. 47 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» до ОСОБА_2 – відмовити.

Заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 23 липня 2014 року в частині розподілу судових витрат – змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьПублічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» судовий збір в сумі 966, 06 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2818,66 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» в дохід держави судовий збір в сумі 1062 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_4