Рішення № 72914712, 16.03.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/980/18

2/303/819/18

ряд. стат. звіту - 4

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Пак М.М.

секретар судового засідання Тромпак В.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Новодавидківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа: Мукачівська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання права власності на спадкове майно за законом, -

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Новодавидківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа: Мукачівська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання права власності на спадкове майно за законом на домоволодіння (житловий будинок та надвірні споруди), які знаходяться за адресою: с.Нове Давидково, вул. Духновича (Леніна), 210, Мукачівського району по ? частині будинку.

Позовні вимоги мотивують тим, що вона 30 січня 2013 року помер ОСОБА_3, який являвся чоловіком позивача ОСОБА_1 та батьком позивача ОСОБА_2 Після смерті останнього, відкрилася спадщина на все належне майно, а саме житловий будинок та надвірні споруди, які знаходяться за адресою: с.Нове Давидково, вул. Духновича (Леніна), 210 та земельні паї. На день смерті за вищевказаною адресою разом проживали та були зареєстровані позивачі з померлим, які вели спільне господарство. 11 серпня 2015 року в Мукачівській районній державній нотаріальній конторі спадкоємці, тобто позивачі отримали свідоцтво на спадкове майно, а саме на земельні паї. Також, позивачі зверталися до Мукачівської районної державної нотаріальної контори з заявою про отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом для кожної особи на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами, які знаходяться за адресою: с.Нове Давидково, вул. Духновича (Леніна), 210, однак, 20 лютого 2018 року, отримали постанову Мукачівської районної державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки, відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок. Відсутність реєстрації права власності на будинковолодіння позбавляє позивачів можливості прийняти спадщину і отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.

Позивач - ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, від її представника ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала та просила його задоволити у повному обсязі.

Відповідач - представник Новодавидківської сільської ради Мукачівського району ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позову не заперечує.

Третя особа - представник Мукачівської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, державний нотаріус

-2-

ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, вирішення позовних вимог залишає на розсуд суду.

Відповідно до частини 3 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, була дружиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією Свідоцтва про одруження ІІ-ЯК №0026309, виданого 18 червня 1966 року (а.с.17).

Від даного шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно копії Свідоцтва про народження VІІ-УР №0435144 від 11 березня 1971 року (а.с.18).

Відповідно до копії Свідоцтва про укладення шлюбу ІІ-ФМ №281506 від 07 березня 1992 року, ОСОБА_9 уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на «Балог» (а.с.19).

ОСОБА_3 - помер 30 січня 2013 року, про що свідчить копія Свідоцтва про смерть ОСОБА_11 1-ФМ №149502, виданого виконкомом Новодавидківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 01 лютого 2013 року (а.с.7).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №50748807, виданої 31 січня 2018 року, у Мукачівській районній державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу за померлим 30 січня 2013 року ОСОБА_3 (а.с.20).

Однак, Постановою державного нотаріуса Мукачівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 20 лютого 2018 року №59/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом кожній в ? (одній другій) частині на житловий будинок, що знаходиться за адресою: село Нове Давидково, вулиця Духновича (колишня вул.Леніна), будинок 210 (двісті десять) Мукачівського району, оскільки спадкоємці не подали документів, які посвідчують право власності ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок (а.с.13).

Поряд з цим, як вбачається з копії Витягу з погосподарської книги за 2010-2015 рр.№4 Новодавидківської сільської ради №26/02-20 від 30 січня 2018 року, головою домогосподарства в с.Н.Давидково, вул.Духновича, №210 був ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 30 січня 2013 року. Рік забудови домогосподарства: 1969 (а.с.12).

Згідно Довідки №57 від 29 січня 2018 року, виданої виконкомом Новодавидківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, в тому, що дійсно на день смерті ОСОБА_3, який помер 30 січня 2013 року, за адресою: с.Нове Давидково, вул. Духновича (Леніна) №210, були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 – дружина померлого; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 – донька померлого; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 – внук померлого (а.с.11).

Відповідно до копії Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок №210 по вулиці Духновича в селі Н.Давидково Мукачівського району, виготовленого на замовлення ОСОБА_2 станом на 02 лютого 2018 року, складається з: житлового будинку - літ. А, літньої кухні - літ. Б, сарай - літ. В, сарай - літ. Г, навіса - літ. Д, вбиральні - літ. Е, навіс - літ. І, котельня - літ. Ж. Рік побудови житлового будинку - 1969 (а.с.8-10).

Правовідносини регулюються цивільним кодексом України.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інакше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вимогами статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб

-3-

(спадкоємців), а статті 1218 цього Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Нормою статті 1258 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування за відсутності заповіту, визнання його недійсним повністю або у частині, у разі не охоплення заповітом усієї частини спадщини та в інших випадках. Законодавчі винятки з принципу черговості закликання спадкоємців за законом до спадкування встановлені статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а приписами частини 5 цієї ж статті передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З приписів частини 1 та частини 3 статті 1296 Цивільного кодексу України вбачається, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, але відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Крім того, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинний на час завершення його будівництва, відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18 грудня 2013 року у справі №6-137цс13, предметом якої був спір про встановлення юридичних фактів і визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

На час побудови вищевказаного житлового будинку (1969 року побудови, як вбачається з Технічного паспорту) питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

За Указом від 26 серпня 1948 року та постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадян права власності на жилий будинок був сам факт збудування його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Крім того, відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку, та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані 2) виписка з по

-4-

господарської книги, надана виконавчим органом селищної ради (якщо такий орган не створений – сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Таким чином, оскільки позивачі у встановленому законом порядку прийняли спадщину, однак, свідоцтва про право на спадщину отримати не можуть, про що свідчить постанова державного нотаріуса Мукачівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 20 лютого 2018 року №59/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії», суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Новодавидківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа: Мукачівська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання права власності на спадкове майно за законом підлягає задоволенню.

Судові витрати віднести за рахунок позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 12, 141, 200, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на домоволодіння (житловий будинок та надвірні споруди), які знаходяться за адресою: село Нове Давидково, вулиця Духновича (Леніна), буд. №210 Мукачівського району Закарпатської області на ? частину в порядку спадкування за померлим 30 січня 2013 року ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на домоволодіння (житловий будинок та надвірні споруди), які знаходяться за адресою: село Нове Давидково, вулиця Духновича (Леніна), буд. №210 Мукачівського району Закарпатської області на ? частину в порядку спадкування за померлим 30 січня 2013 року ОСОБА_3.

Судові витрати віднести за рахунок позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його складення.

Головуючий М.М.Пак