Рішення № 72913147, 20.03.2018, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3646/17

№ 2/207/469/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Онищенко Н.В.

за участю ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивачем вказано, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07.09.2005 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів. Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 12 грудня 2017 року становить - 19 528,58 грн., а саме: тіло кредиту - 2 225, 35 грн.; відсотки за користування кредитом - 5687,19 грн.; пеня - 10 209,92 грн.; штраф (фіксована частина) - 500, 00 грн.; штраф (процентна складова) - 906, 12 грн., що підтверджено розрахунком. Вказана заборгованість відповідачем не сплачена.

Представник позивача в судове засідання з'явився, просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання з'явився, заперечував проти задоволення позовних вимог. Надав суду заяву про зменшення розміру суми боргу. Вказав, що втратив роботу, у зв'язку з чим не зміг своєчасно виплатити кредит. Просив зменшити розмір пені у відповідності зі ч. 3 ст. 551 ЦПК України, крім того розтрочити борг.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 07 вересня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № б/н, згідно якого ОСОБА_1 отримав строковий кредит у розмірі 7000,00 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, який було відкрито відповідно договору про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти.

Договір між позивачем та відповідачем становить підписана анкета-заява, «Умови та правила надання банківських послуг». Відповідач підтвердиd свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві відповідача.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Публічне акціонерне товариство «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання, за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 12 грудня 2017 року становить - становить - 19 528,58 грн., а саме: тіло кредиту - 2 225, 35 грн.; відсотки за користування кредитом -5687,19 грн.; пеня - 10 209,92 грн.; штраф (фіксована частина) - 500, 00 грн.; штраф (процентна складова) -906, 12 грн., що підтверджено розрахунком.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо договором встановлено обов'язок Позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки тощо.

Як вбачається з положень ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся до суду18.12.2017 року, отже відповідно до положень ст. 258 ЦПК України заборгованість за пенею в межах строку позовної давності в один рік, тобто за період з 18.12.2016 року по 18.12.2017 року становить 10 009, 92 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахуванні пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн., штрафу (процентна складова) - 906, 12 грн. задоволенню не підлягають.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, що він не мав змоги сплатити заборгованість, оскільки він є повнолітньою, працездатною людиною, і в матеріалах справи відсутні докази, щоб підтверджували його тяжкий матеріальний стан, а також наявність істотних обставин, які б суд прийняв до уваги для суттєвого зменшення пені.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідач в судовому засіданні не довів наявність істотних обставин, що він не мав змоги сплатити заборгованітсь по кредитному договору.

Вирішуючи питання щодо розстрочки заборгованості, суд вважає передчасним оскільки ці питання повинні вирішуватись під час виконання рішень. Окрім того для надання розстрочки сторона повинна надати суду докази, що є підставою передбачені законодавством для надання розстрочки заборгованості. В матеріалах справи зазначені докази відсутні.

Задовольняючи позовну заяву частково, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 1 600 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 258, 526, 530, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 89, 133, 141, 263-265, 268, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299)заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.09.2005 року року у розмірі 17 922 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 46 копійок, яка складається з: тіла кредиту в розмірі 2 225,35 грн., відсотків за користування кредитом в розмірі 5687,19 грн., пені в розмірі 10 009, 92 грн.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) в розмірі 906,12 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299)понесені судові витрати: 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.03.2018 року.

Головуючий суддя О.К. Подобєд