Рішення № 72910516, 19.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2018 року о/об 14 год. 39 хв.Справа № 808/612/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72300, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Відродження, вул.Молодіжна, буд.22/2; РНОКПП НОМЕР_1)

до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69063, м.Зпоріжжя, вул.Глісерна, буд.14; код ЄДРПОУ 39816845)

про визнання протиправними та скасування Постанов від 28.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – позивач або ФОП ОСОБА_1В.) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі – відповідач або Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005609 від 28.11.2017; 2) визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005610 від 28.11.2017.

В адміністративному позові (а.с.4-8) зазначено, що ФОП ОСОБА_1 отримав поштою копію Постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу №005609 від 28.11.2017, складеної відносно позивача заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на підставі акту перевірки №006682 від 23.10.2017. Зі змісту постанови вона складена за те, що нібито позивач 23.10.2017 в м.Сєвєродонецьку Луганській області, як перевізник, допустив порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" за що передбачена відповідальність згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відповідно до цієї постанови на позивача, як на перевізника, накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. Також у цьому поштовому відправлені позивачу направлено копію Постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу №005610 від 28.11.2017, складеної заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області на підставі акту перевірки №006694 від 02.10.2017. За змістом постанови її складено за те, що нібито позивач 02.10.2017 в м.Сєвєродонецьку Луганській області, як перевізник, допустив порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" за що передбачена відповідальність згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відповідно до цієї постанови на позивача, як на перевізника, також накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. Оскаржувані постанови позивач отримав поштою тільки 28.12.2017, тобто вже після спливу строку на їх оскарження, що підтверджується даними з сайту Укрпошти по пошуку відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 6906314057032. Не погоджуючись з цими постановами, 04.01.2018 позивач направив до Державної служби України з безпеки на транспорті скаргу на вказані постанови в якій просив поновити строк для подання скарги, посилаючись на вказані обставини. Однак, листом від 24.01.2018 №650/03/15-18 Укртрансбезпека повідомила позивача, що його скарга залишена без задоволення. Акт перевірки №006682 від 23.10.2017 та №006694 від 26.10.2017 складено відносно автомобіля марки Мерседес-Бенц, номерний знак НОМЕР_2. У цих актах зазначено, що встановлено порушення: надання послуг перевезення вантажу за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Актами встановлено, що власником вказаного автомобіля є ФОП ОСОБА_2. Однак, 05.06.2016 між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) укладений договір оренди транспортного засобу, відповідно до умов якого орендодавець передав позивачу в користування автомобіль марки Мерседес-Бенц, номерний знак НОМЕР_2. Цей договір укладено строком до 31.12.2019. На виконання цього договору, 05.06.2016 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 був підписаний акт приймання-передачі вказаного автомобіля. Додатковою угодою від 01.12.2016 у цей договір було включено п.2.5, в якому передбачено право орендаря передавати вказаний автомобіль в суборенду. На виконання цього положення договору, 01.01.2017 між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ОСОБА_3 Віталійовичем (суборендар) укладено договір суборенди транспортного засобу, відповідно до умов якого позивач передав суборендарю в користування автомобіль марки Мерседес-Бенц, номерний знак НОМЕР_2. Цей договір укладено строком до 31.12.2019. На виконання цього договору, 01.01.2017 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 (84461, Донецька область, Лиманський район, смт.Ямпіль, вул.Артема, буд.30, код ДРФО НОМЕР_3) був підписаний акт приймання-передачі вказаного автомобіля. Згідно даних Єдиного державного реєстру ФОП ОСОБА_4 має право надавати послуги перевезення вантажів - вид діяльності код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Позивач з посиланням на абз.18 ч.1 ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт", абз.5 п.1.4. розділу 1 "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", затвердженої 24.06.2010 наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385, вважає, що обов'язок саме автомобільного перевізника забезпечити автомобіль, який він використовує, тахографом, а також належну його експлуатацію. Перевезення вантажу на автомобілі, зазначеному в акті перевірки №006682 від 23.10.2017 здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної №1 від 23.10.2017, в якій перевізником вказано - ФОП ОСОБА_4 У цій товарно-транспортній накладній міститься позначка, що товар прийняв водій/експедитор ОСОБА_5, підпис перевізника ФОП ОСОБА_4 засвідчено відбитком його печатки. Перевезення вантажу на автомобілі, зазначеному в акті перевірки №006694 від 26.10.2017 здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної №2 від 26.10.2017, в якій перевізником вказано - ФОП ОСОБА_4 У цій товарно-транспортній накладній міститься позначка, що товар прийняв водій/експедитор ОСОБА_6, підпис перевізника ФОП ОСОБА_4 засвідчено відбитком його печатки. Таким чином, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за проступок, вчинений іншою особою - перевізником ФОП ОСОБА_4 Позивач наполягає на тому, що не здійснював перевезення вантажу з порушенням вищевказаних вимог закону, а навпаки, цю діяльність на вказаному автомобілі виконував ФОП ОСОБА_4, в якого вказаний автомобіль перебуває у користуванні на законних підставах.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.34-35), в якому зазначено, що 23.10.2017 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області під час здійснення перевірки транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ, д/н НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ 870440 належить суб'єкту господарювання ОСОБА_2, виявлено, що у водія, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (водій ОСОБА_5). 26.10.2017 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області під час здійснення перевірки транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ, д/н НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ 870440 належить суб'єкту господарювання ОСОБА_2, виявлено, що у водія, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (водій ОСОБА_6). Наказом №385 від 24.06.2010 Міністерства транспорту та зв'язку України було затверджено "Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті" згідно з п.3.3 якої водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Виходячи із вищенаведеного, відповідач повідомляє, що під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів, перевірялись лише наявність оформленого документу (протоколу перевірки та адаптації тахографу, або індивідуальної книжки водія) згідно вимог транспортного законодавства, а не сам контрольний пристрій (тахограф) і тахокарти. Водіями т/з, відносно виявлених порушень не було зроблено зауважень, однак від пояснень про причини порушень водії відмовилися, про що інспектори зробили запис. У доказ того, що автомобільним перевізником був саме ОСОБА_1 водіями т/з було надано заповнені, підписані та скріплені печатками товарно-транспортні накладні від 23.10.2017 за №1 та від 26.10.2017 за №2. На адресу суб'єкта господарювання (за місцем знаходження) 17.11.2017 направлено лист про запрошення на розгляд матеріалу, який відбудеться 28.11.2017 о 10 год. 00 хв., а також копія актів від 23.10.2017 за №006682 та від 26.10.2017 за №006694 рекомендованою поштою із повідомленням №6906314055706. До 28.11.17 від суб'єкта господарювання до Управління не було направлено жодного документу щодо спростування факту виявлених правопорушень зазначених в актах, а також ніякого документу який би вказував на те що даний транспортний засіб використовує інший суб'єкт господарювання, який здійснював перевезення вантажу без передбачених транспортним законодавством документів. Тому, за наявності підстав (відсутність будь-яких документів, що спростували би виявлене порушення саме цього суб'єкта господарювання) заступник керівника органу державного контролю ухвалив постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу до орендаря транспортного засобу (згідно Договору оренди транспортного засобу від 01.01.2015, який було надано водієм під час перевірки) у розмірі 1700,00 грн.

Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

І. Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

1. За змістом складеного 23.10.2017 в м.Сєвєродонецьку Луганській області співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №006682, під час здійснення перевірки транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ, держаний номер НОМЕР_2, який згідно з Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХХ 870440 належить ОСОБА_2, виявлено, що у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (водій ОСОБА_5), що є порушенням ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та за що передбачена відповідальність згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.17, 37-38).

Водій автотранспортного засобу MERSEDES-BENZ, держаний номер НОМЕР_2, відмовився від підписання Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №006682 від 23.10.2017, про що міститься відповідна відмітка в даному Акті.

Судом досліджено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005609, винесену 28.11.2017 заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області ОСОБА_7 (а.с.18, 37-зворот).

Вказаною Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №005609 від 28.11.2017 відповідачем за порушення позивачем ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ФОП ОСОБА_1 відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. 00 коп.

У наданій водієм ОСОБА_5 ОСОБА_8 накладній №1 від 23.10.2017 у графі "Автомобільний перевізник" зазначено - "ОСОБА_1 ФОП", у графі "Замовник" вказано - "ОСОБА_1 ФОП", міститься відбиток печатки в якій є прізвище ОСОБА_1 (а.с.38).

2. За змістом Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №006694, складеного 26.10.2017 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Луганській області, під час здійснення перевірки транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ, держаний номер НОМЕР_2 (який згідно з Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХХ 870440 належить ОСОБА_2Т.), виявлено, що у водія, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (водій ОСОБА_6), що є порушенням ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" за що передбачена відповідальність згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.17-зворот, а.с.39-40).

Водій автотранспортного засобу MERSEDES-BENZ, держаний номер НОМЕР_2, відмовився від підписання Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №006694 від 26.10.2017, про що міститься відповідна відмітка в даному Акті.

Судом досліджено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005610, винесену 28.11.2017 заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області ОСОБА_7 (а.с.18-зворот, 39-зворот).

Вказаною Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №005609 від 28.11.2017 відповідачем за порушення позивачем ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ФОП ОСОБА_1 відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. 00 коп.

У наданій водієм ОСОБА_6 ОСОБА_8 накладній №2 від 26.10.2017 у графі "Автомобільний перевізник" зазначено - "ОСОБА_1 ФОП", у графі "Замовник" вказано - "Іноземне підприємство "Кока-Кола БЕВЕРІДЖИС Україна ЛІМІТЕД", міститься відбиток печатки в якій вказано ОСОБА_1 (а.с.40).

3. Згідно з наданими позивачем до суду документами 05.06.2016 між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) укладений Договір оренди-найму транспортного засобу (без номеру), відповідно до умов якого орендодавець передав позивачу у користування автомобіль марки MERSEDES-BENZ, держаний номер НОМЕР_2. Цей договір укладено строком до 31.12.2019. Також, 05.06.2016 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 був підписаний акт прийому-передачі вказаного автомобіля. Додатковою угодою від 01.12.2016 у Договір оренди-найму транспортного засобу від 05.06.2016 включено п.2.5, яким передбачено право орендаря передавати вказаний автомобіль в суборенду. 01.01.2017 між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ОСОБА_3 Віталійовичем (суборендар) укладено Договір суборенди транспортного засобу, відповідно до умов якого позивач передав суборендарю у користування автомобіль марки MERSEDES-BENZ, держаний номер НОМЕР_2. Цей договір укладено строком до 31.12.2019. Крім того, 01.01.2017 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 (84461, Донецька область, Лиманський район, смт.Ямпіль, вул.Артема, буд.30, код ДРФО НОМЕР_3) був підписаний акт прийому-передачі вказаного автомобіля (а.с.11-13).

Вказані вище факти не спростовують відомості, викладені у: ОСОБА_8 накладній №1 від 23.10.2017, ОСОБА_8 накладній №2 від 26.10.2017 за якими здійснювались вантажні перевезення водіями ОСОБА_5, ОСОБА_6

Як передбачено абз.1 п.11.1 Глави 11 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених 14.10.1997 наказом Міністерства транспорту України №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (надалі - "Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні"), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно до п.11.4 Глави 11 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Надані до суду позивачем ОСОБА_8 накладній №1 від 23.10.2017, ОСОБА_8 накладній №2 від 26.10.2017 (а.с.14-15) навіть візуально відрізняються від тих ОСОБА_8 накладних, за якими фактично здійснювались вантажні перевезення водіями ОСОБА_5, ОСОБА_6 і були надані ними під час перевірки співробітникам Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.

ІІ. Позов не підлягає задоволенню враховуючи викладене вище та через наступне.

В абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.5 підрозділу 1 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п.27 "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", затвердженого 08.11.2006 постановою Кабінету Міністрів України №1567, у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (ч.1 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Згідно з ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як зазначено у п.1 "Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні", який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 за №207, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, необхідними документами для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні є: - фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; - товарно-транспортна накладна; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; - талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Як зазначено у ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт", у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Згідно з п.1.4 Розділу І "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", затвердженої 24.06.2010 Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241 (надалі - "Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті"), у цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні: перевізники - суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

У п.3.3 Розділу ІІІ "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті" зазначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; (…).

Як зазначено у п.3.5 Розділу ІІІ "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно з п.1.3 "Положення про робочий час і відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", затвердженого 07.06.2010 наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (надалі - "Положення про робочий час і відпочинку водіїв колісних транспортних засобів"), вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до п.1.5 "Положення про робочий час і відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Суд погоджується з думкою відповідача про те, що ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Таким чином, відповідачем доведено здійснення саме ФОП ОСОБА_1 перевезень вантажу з порушенням вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", як то зазначено у Постановах про застосування адміністративно-господарського штрафу №005609 та №005610 від 28.11.2017.

Перебування водіїв ОСОБА_5, ОСОБА_6 у договірних або трудових відносинах саме з ОСОБА_3 Віталійовичем позивачем документально не доведено.

У той же час, ОСОБА_8 накладна №1 від 23.10.2017 та ОСОБА_8 накладна №2 від 26.10.2017, за якими здійснювались вантажні перевезення водіями ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідчать, що перевізником був саме позивач.

Звідси, ФОП ОСОБА_1 повинен нести відповідальність за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" за Постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу №005609 та №005610 від 28.11.2017.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №005609 та №005610 прийнято 28.11.2017 відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже вони є правомірними.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Рішення виготовлено у повному обсязі 19.03.2018.

Суддя О.О. Прасов