Ухвала суду № 72906625, 19.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1573/18 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 11-сс/783/175/18 Доповідач: Ревер В. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Танечника І.І., Стельмаха І.О.

секретаря Азенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 461/1573/18, за участю

перекладача ОСОБА_2В

прокурора Бучинської К.П.

підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

слідчого Щирука Т.Я.

за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 07 березня 2018 року,

встановила:

цією ухвалою, задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Щирука Т.Я. у кримінальному провадженні №12018140000000165 та застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 Сайдхамзата Хусаїновича, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 04.05.2018 року включно.

Зобов'язано начальника державної установи Львівська установа виконання покарань (№ 19) забезпечити належне здійснення лікувально-профілактичних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_3 Сайдхамзата Хусаїновича.

В мотивах рішення зазначено, що прокурор довів обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення.

При цьому, як вбачається з постанови слідчого ВП №3 Шевченківського управління поліції ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 винесеної у кримінальному провадженні №12015100100015683 від 25.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, ОСОБА_3 оголошений в розшук та переховувався з використанням підроблених документів. Тому може і в подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду. З врахуванням цього жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Також існують обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, тому підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд прийшов до висновку про те, що не слід визначати ОСОБА_3 розмір застави.

На дану ухвалу захисник ОСОБА_4, в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та постановити нову ухвалу, визначивши відповідний розмір застави.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою обов’язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до п.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя повинен провести аналіз всіх ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, чого не було зроблено.

Вважає, що до підозрюваного цілком можливим було б визначити відповідний розмір застави, не порушуючи норми КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, хоча покинув місце злочину ще до його вчинення, особисто жодних насильницьких дій не вчиняв, не мав жодних знарядь вчинення злочину, тощо.

Матеріали кримінального провадження подані для обрання запобіжного заходу не містять фактичних даних, які б в сукупності вказували на вчинення підозрюваним ОСОБА_3 насильницьких дій, спостереження, тощо.

Судом не взято до уваги, те, що ОСОБА_3 знаходиться в розшуку за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Санкція вказаної статті не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а є злочином невеликого ступеня тяжкості.

Висновок прокурора про те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення є передчасним, не ґрунтується на матеріалах справи.

Крім цього, жодних доказів які б прямо підтверджували на причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України окрім показів зацікавлених осіб, немає.

У зв’язку з наведеним вважає, що не є обґрунтованим твердження про неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Беручи до уваги те, що підозрюваний раніше не судимий, перебував у розшуку за підозрою у вчиненні злочину невеликої тяжкості, має 7 малолітніх дітей, а пред’явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена належними і допустимими доказами, вважає утримання ОСОБА_3 під вартою незаконне.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, виступ прокурора Бучинської К.П. про її безпідставність та залишення без зміни ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судової справи та кримінального провадження, обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів клопотання та кримінального провадження вбачається, що 05 березня 2018 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018140000000165 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Наступного дня, 06.03.2017 року, старшим слідчим СУ ГУ НП у Львівській області Щируком Т.Я., повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, а саме у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи яка зазнала нападу, з проникненням у приміщення, за попередньою змовою групою осіб.

Колегією суддів, під час апеляційного розгляду встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики – можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Такими доказами є фактичні дані, отримані органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій – допиту потерпілого ОСОБА_6, свідків, проведення огляду місця події, обшуку.

Наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України доводиться даними щодо особи підозрюваного ОСОБА_3, який оголошувався у розшук, так як переховувався від органів досудового розслідування та суду, вчинив кримінальне правопорушення пов’язане із застосуванням насильства.

Щодо обставин, передбачених ст.178 КПК України, колегія суддів бере до уваги вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим (санкція ч.3 ст.187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років), особу підозрюваного.

Наведені дані доводять необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов’язків та запобігання ризикам, а також доводять, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання наявним ризикам.

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про необґрунтованість підозри, можливість застосування до ОСОБА_3 більш м’яких запобіжних заходів, колегія суддів визнає безпідставними та не приймає до уваги.

При розгляді клопотання слідчий суддя з’ясував всі передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного

заходу тримання під вартою без визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від від 07 березня 2018 року, якою застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід тримання під вартою – залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8