Постанова № 72905576, 13.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 318/681/17

провадження №22ц/778/644/18

головуючий у 1 інстанції: Комишня Н.І.,

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 17 липня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за договором про відкриття та обслуговування карткового рахунку з випуском картки в рамках договору щодо банківського обслуговування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості, в якій зазначає, що 06.09.2013 року між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 178#00017241396, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 60000 гривень з процентною ставкою 31 % річних строком до 05.09.2018 року, зобов’язавшись повернути кредит у повному обсязі та щомісячно погашати кредит та проценти за користування кредитом.

ОСОБА_5 грошові кошти отримав, але зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв’язку з чим станом на 01.03.2017 року виникла заборгованість 166876, 66 грн., яка складається із заборгованості за кредитом – 51737,02 грн., процентів за користування кредитом – 32130,31 грн., пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом 63356,74 грн., пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом 19652,59 грн.

Окрім того, 11.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сбербанк» та ОСОБА_5 було укладено Заяву-договір № 26257015241396/980 про відкриття та обслуговування карткового рахунку з випуском Картки ( в межах зарплатного проекту), відкриття та обслуговування Карткового рахунку з кредитним лімітом з випуском Кредитної картки в рамках Договору щодо банківського обслуговування. Відповідно до договору, банк на підставі наданих позичальником документів відкрив позичальнику картковий рахунок № 26257015241396 в національній валюті України та надав в користування позичальнику картку.

Відповідач порушив свої зобов’язання за цим договором, у зв’язку з чим станом на 28.02. 2017 року за договором Карткового рахунку у нього виникла заборгованість у розмірі 171,79 грн., яка складається з несанкціонованого овердрафту в сумі 90,00 грн., нарахованих відсотків за несанкціонований овердрафт в сумі 0,28 грн., з відсотків за прострочення повернення заборгованості за кредитом в сумі 81,51 грн.

Банк просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_5 на його користь заборгованість за кредитним договором №178#00017241396 від 06.09.2013 року в сумі 166879,66 грн., заборгованість за договором Карткового рахунку у розмірі 171,79 грн. та судовий збір в сумі 2505,73 грн.

Рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 17 липня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5, на користь ПАТ «СБЕРБАНК» заборгованість за кредитним договором № 178#00017241396 від 06.09.2013 року в сумі 166 876 грн. 66 коп. Стягнуто з ОСОБА_5, на користь ПАТ «СБЕРБАНК» заборгованість за кредитним договором № 26257015241396/980 від 11.07.2012 року в сумі 171 грн. 79 коп., а також судовий збір в сумі 2505 грн. 73 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.09.2013 року між ПАТ « Дочірній банк Сбербанк Росії» правонаступником якого є ПАТ « Сбербанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 178#00017241396.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк зобов’язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 60000 грн. на цілі, зазначені в пункті 1.3 цього договору, а позичальник зобов’язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути кредит банку, а також виплачувати банку проценти за користування кредитом, комісії, штрафні санкції, інші передбачені цим договором платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та виконати всі інші умови цього договору.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору тип процентної ставки, що застосовується за договором: фіксована процентна ставка. Розмір фіксованої процентної ставки за користування кредитом складає 31 % річних.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надається на поточні потреби без обмеження цільового використання кредитних коштів за виключенням випадків, передбачених чинним законодавством України. Відповідно до п. 2.2 кредитного договору належне виконання позичальником зобов’язань за цим договором забезпечується пенею та санкцією, яка передбачена цим договором, і всім належним позичальнику майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до п. 4.4 кредитного договору банк відкриває позичальнику поточний рахунок № 26206000241396 згідно з відповідним договором щодо відкриття поточного рахунку № 26206000241396/980/Р від 06.09.2013 року, з метою зарахування на нього суми кредиту. Сторони домовились, що умови відкриття, ведення та закриття поточного рахунку позичальника в банку зазначаються в вищезазначеному договорі щодо відкриття поточного рахунку. Тарифи та всі суми коштів, які позичальник має сплатити за договором щодо відкриття поточного рахунку у зв’язку з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту, зазначені в цьому договорі та/або додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору позичальник сплачує банку наступні комісійні винагороди: комісію за надання кредиту у розмірі 4,3% від суми кредиту, сплачується позичальником одноразово в день підписання цього договору. При цьому, вищезазначена комісія може сплачуватися позичальником на користь банку за рахунок кредиту. В разі сплати комісії за рахунок кредиту комісія сплачується виключно через поточний рахунок, відкритий позичальнику в банку.

Відповідно до розділу 6 кредитного договору позичальник зобов’язується сплачувати банку проценти у розмірі, що зазначений в пункті 1.2 цього договору (п. 6.1). Проценти нараховується на загальну суму заборгованості за кредитом. В цьому договорі під терміном «загальна сума заборгованості за кредитом» розуміється залишкова сума кредиту, тобто сума кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку.

Також судом встановлено, що 11.07.2012 року між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк» та ОСОБА_5 було укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку з випуском картки, відкриття та обслуговування Карткового рахунку з кредитним лімітом з випуску Кредитної картки в рамках Договору щодо банківського обслуговування.

Відповідно до договору, банк на підставі наданих позичальником документів відкриває позичальнику картковий рахунок № 26257015241396 в національній валюті України та надає в користування позичальнику картку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючі викладені обставини, суд попередньої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які і задовольнив в повному обсязі.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи у відсутність відповідача, не невірного застосуванням судом норм процесуального законодавства, зводяться лише до незгоди відповідача з рішенням суду першої інстанції, і його висновків не спростовують.

При цьому аркуш справи 60 містить поштову письмову розписку відповідача про отримання ним судової повістки до суду першої інстанції при розгляді справи.

Жодних доказів у спростування доводів банку, які стали підставою для ухвалення рішення, відповідач апеляційній інстанції не надав, апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для відмови повністю чи частково в задоволенні позову.

Фактично єдиним доводом скарги є те, що справа розглянута без участі відповідача, що є наслідком повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак, ЦПК України не надає права апеляційній інстанції направляти справу на новий розгляд за вказаної відповідачем обставини.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків. Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 17 липня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 20 березня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: